Справа № 197/1305/16-к Суддя 1 інстанції ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/774/76/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_2
02 лютого 2017 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого, відбуваючого покарання в Широківському виправному центрі № 75,про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7
представник Широківського ВЦ №75 - ОСОБА_8
засуджений - ОСОБА_6
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19 грудня 2016 року, та застосувати до нього ст.81 Кк України звільнивши його його умовно-достроково від відбування покарання.
Широківський районний суд Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі від 19 грудня 2016 року, відмовляючи засудженому у задоволенні його клопотання, дослідив документи, додані до клопотання, та матеріали особової справи, оцінив поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а саме, що він 03.02.2014р. відбував покарання в КУВП № 3, характеризувався посередньо, з 15.09.2014 р. відбував покарання в СВК № 45, характеризувався позитивно, мав одне заохочення, з 02.07.2016р. відбуває покарання в Широківському виправному центрі № 75, характеризується позитивно, має одне заохочення від 10.11..2016р. (а.с. 5), працює нічним вартівником, відповідно до витягу з засідання комісії Широківського ВЦ № 75 засудженому ОСОБА_6 відмовлено в поданні документів про умовно-дострокове звільнення як не довівшому свого виправлення (а.с. 37), враховуючи, що ОСОБА_6 неодноразово судимий, звільнявся 28.08.2007р. умовно-достроково (а.с. 16), вчиняв злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, шкоду потерпілому не відшкодовував суд прийшов до висновку, що засуджений ОСОБА_6 не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання засудженого.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги засуджений ОСОБА_6 посилається на те , що суд не врахував, що він дбайливо ставиться до майна установи, з ініциативою ставиться до виконання робіт з благоустрію установи, приймає участь у виховних заходах установи,заробив заохочення, стягнень не має, працевлаштований у готелі ШВЦ№75 , звертає увагу на те, що в судовому засіданні у суді першої інстанції представник Широківського ВЦ № 75 не заперечувалв проти задоволення його клопотання, але суд відмовив.
Засуджений ОСОБА_6 в судовому засіданні при апеляційному розгляді, повністю підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухвалити свою ухвалу, якою застосувати до нього ст.81 КК України, звільнивши умовно-достроково від відбування покарання.
Прокурор, який брав участь в судовому засіданні при апеляційному розгляді, заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 , просив ухвалу суду першої інстанції про відмову у застосуванні до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, залишити без змін.
Представник ШВЦ №75, в судовому засіданні апеляційної інстанції, підтримав апеляційну скаргу засудженого, просив застосувати до ОСОБА_6 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, вивчивши матеріали особової справи на засудженого, представлені органом відбування покарання, вислухавши думку учасників процесу та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, порівнявши їх з матеріалами, що знаходяться у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи засудженого ОСОБА_6 , щодо незаконности судового рішення, колегія суддів, вважає необґрунтованими.
Колегії суддів, вважає, що суд першої інстанції, виходячи з вимог ч.2 ст.81 КК України, де зазначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засудженого, якщо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, обґрунтовано, дійшов висновку, про неможливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання ретельно дослідив данні про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, врахував і данні, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, і його особу в цілому, і дійшов правильного висновку, що засуджений своєю поведінкою і ставленням до праці не довів свого виправлення.
Висновок суду засновується на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у установі виконання покарань, в тому числі й на даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Колегія судів перевірила досліджені судом першої інстанції докази на які є посилення в ухвалі, вивчила матеріали особової справи ОСОБА_6 і встановила, наступне.
Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.07.2014 року ОСОБА_6 було засуджено за ч.2 ст. 185 , ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 ст. 70 , КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.(а.п.8-12)
Вирок набрав законної сили 07 серпня 2014 року ( а.п.13)
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2016 року на підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 30.01.2014 р. по 28.05.2014р., з 07.07.2014 по 07.08.2014 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.(а.п.22-23 о.с. а.с.42)
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 року не відбуту частину покарання 01 рік 8 місяців 25 днів замінено більш м'яким покаранням у виді обмеження волі, засуджений відбуває покарання в Широківському виправному центрі № 75. (а.п.25-26 о.с. а.с.53)
До суду першої інстанціїї надійшло клопотання ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого, а також висновок Широківського ВЦ № 75 про вирішення питання про умовно-дострокове звільнення. Початок строку покарання: 30.01.2014 року. Кінець строку покарання: 02.02.2018 року. (а.п.1,2)
Згідно характеристики засудженого з 03.02.2014р. відбував покарання в КУВП № 3, характеризувався посередньо, з 15.09.2014 р. відбував покарання в СВК № 45, характеризувався позитивно, мав одне заохочення, з 02.07.2016р. відбуває покарання в Широківському виправному центрі № 75, характеризується позитивно, має одне заохочення , стягнень не має ,До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою покладені на нього обов'язки виконує. Підтримує зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов. (а.п.4 о.с. а.с.79,85)Згідно витягу з протоколу №14 від 02.08.2016 року засідання Комісії Широківського ВЦ №75 засудженому ОСОБА_6 було відмовлено у застосуванні ст.81 КК України, в умовно-достроковому звільненні як такому, який не довів свого виправлення (а.кп.37).
Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу та не підлягають задоволенню доводи, викладені в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_6 в тій частині, що суд при вирішенні питання про його умовно-дострокове звільнення не дослідив належним чином матеріалів справи, що характеризують його особу, не врахував, що він має дві подяки, а стягнення не має, а також, не врахував надану ним довідку з місця проживання та гарантійний лист з місця його працевлаштування після звільнення.
Судом першої інстанції перевірялисть зазначені доводи під час судового розгляду, за клопотанням засудженого ОСОБА_6 до матеріалів даного провадження було долучено надану ним довідку з місця проживання та гарантійний лист з місця його працевлаштування після звільнення, що досліджувались судом (а.п.35,36) і суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_6 не довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці
Колегія суддів, вивчивши і врахувавши усі дослідженні обставини, у сукупності, виходячи з вимог ст.81 КК України, де зазначено, що при застосуванні умовно-дострокового звільнення від покарання вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого, а також вимог ст.154 КВК України, оцінивши, у сукупності, всі обставини, щодо клопотання засудженого про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для застосування до засудженого ОСОБА_6 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Широківського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України, - залишити без змін.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4