ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22.09.2009 р. № 2а-1100/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:
головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, третя особа -Деснянська районна державна адміністрація у місті Києві, про скасування (припинення) державної реєстрації,
встановив:
Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, третя особа - Деснянська районна державна адміністрація у місті Києві, про скасування (припинення) державної реєстрації.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що зазначене підприємство є фіктивним і не виконує вимоги щодо юридичних осіб, передбачені чинним законодавством України.
Відповідач, який неодноразово викликався до суду згідно із нормами КАС України, про час, місце та дату судових засідань повідомлений належним чином, свого представника повторно до суду не направив, причини неявки не сповістив, пояснень не надав.
Згідно із довідкою № 263/9/10-014 від 30.04.2009 року юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1. Проте, повістки, що направлялися за даною адресою поверталися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч.8 ст. 35 КАС України повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
З огляду на положення ст.ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалась і вирішувалась без участі відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, місце та дату був повідомлений належним чином. Просив суд розглядати справу без його участі.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Так, згідно відповіді Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації № 10/19-816 від 22.12.2008 року на запит Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва № 3670/9/10-025 від 16.12.2008 року, суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва 18.11.1994 року.
Відповідно до довідки № 263/9/10-014 від 30.04.2009 року ідентифікаційний номер відповідача -НОМЕР_1.
Уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва була проведена перевірка щодо дотримання відповідачем податкового законодавства.
За результатами перевірки посадовою особою Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва складено акт № 105/17-132 від 23.12.2008 року щодо дотримання податкового законодавства за 2 квартал 2000 року -3 квартал 2008 року.
Згідно вищенаведеного акта, відповідач не подає до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва податкових декларацій з 2 кварталу 2000 року.
Отже, відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені пунктом 2 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, шляхом неподання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
В статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»визначено поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.
Відповідно до частин 1 та 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства, а саме: не подання до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року та враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
На основі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва задовольнити.
Припинити державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1).
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І.