Справа № 686/24791/16-к
03 лютого 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Галі, Грузія, громадянина Грузії, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, без постійного місця проживання, раніше судимого:
-29.12.2011 р. Садгірським районним судом м. Чернівці за ст.ст. 186 ч. 3, 69 КК України на 1 рік позбавлення волі;
-11.12.2014 р. Овідіопольським районним судом Одеської області за ст.ст. 15 ч. 2 і 185 ч. 2 КК України на 1 рік 1 місяць 28 днів позбавлення волі, звільнений 11.12.2014 р. по відбуттю строку покарання,
за ст.ст. 15 ч. 2 і 186 ч. 3 КК України,
встановив:
ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за скоєння злочинів проти власності, 18 січня 2015 року близько 08 год. 10 хв., перебуваючи на речовому ринку «Ізіда», що по вул. Львівське шосе в м. Хмельницькому, шляхом вільного доступу з торгівельного кіоску № 96, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю у кіоску продавця та що за ним ніхто не спостерігає, з полиці таємно викрав належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 4400 грн., після чого залишив місце вчинення злочину.
Винність ОСОБА_7 в скоєнні злочину підтверджується сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.
Показаннями в судовому засіданні самого обвинуваченого про те, що дійсно у вищевказаний час він, перебуваючи на речовому ринку «Ізіда», що по вул. Львівське шосе в м. Хмельницькому, шляхом вільного доступу з торгового кіоску № 96, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю у кіоску продавця та що за ним ніхто не спостерігає, з полиці таємно викрав грошові кошти в сумі 4400 грн., після чого залишив місце вчинення злочину та через деякий час був затриманий потерпілим.
Факт викрадення належних йому грошових коштів в сумі 4400 грн. у вищевказаних місці та час підтвердив в суді потерпілий ОСОБА_5 . Останній, крім того, показав, що перебуваючи неподалік кіоску та час від часу поглядаючи за ним, побачив як обвинувачений відходив від кіоску, до якого був вільний доступ. Припустивши, що ОСОБА_7 міг вчинити крадіжку, він побіг за ним та затримав неподалік ринку.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в суді показали, що бачили як потерпілий біг за якоюсь особою, затримав її, а пізніше повідомив про крадіжку грошей.
Під час огляду місць події встановлено місце вчинення крадіжки - торгівельний кіоск № НОМЕР_1 , що на речовому ринку «Ізіда» по вул. Львівське шосе в м. Хмельницькому, кіоск відкритий, на дверях і всередині розвішаний одяг та вільний доступ до кіоску, а також місце затримання обвинуваченого потерпілим - тротуар біля парковки вказаного ринку, де виявлено та вилучено викрадені грошові кошти, що зафіксовано у відповідних протоколах проведення цієї слідчої дії (а.с. 97-103).
Винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину підтверджується також: даними протоколу прийняття заяви потерпілого ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення, в якій він повідомив про факт крадіжки 18 січня 2015 року близько 08 год. з кіоску № 96 на речовому ринку «Ізіда» в м. Хмельницькому невідомою на той час особою грошових коштів в сумі 4400 грн. (а.с. 96); речовими доказами - вищевказаними грошовими коштами та даними протоколу їх огляду (а.с. 104-110).
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину доведена.
Разом з тим, органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ст.ст. 15 ч. 2 і 186 ч. 3 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із проникненням у інше приміщення, вчинене повторно. Проте така кваліфікація не знайшла свого підтвердження в суді.
Так, обвинувачений ОСОБА_7 показав, що шляхом вільного доступу зайшов у відчинений торгівельний кіоск з метою подивитися на одяг та побачив на полиці коробку, в якій лежали грошові кошти, у зв'язку з чим у нього виник умисел на їх викрадення. Скориставшись відсутністю у кіоску продавця та пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає, він взяв ці грошові кошти та пішов в напрямку виходу з ринку, а коли коли перебіг дорогу, то його затримав потерпілий. Ствердив, що з умислом на вчинення крадіжки до кіоску не приходив, а коли направлявся від нього до моменту затримання, то не усвідомлював, що його намагався зупинити потерпілий. Ці показання ОСОБА_7 стороною обвинувачення не спростовані.
З протоколу огляду місця події видно, що на час вчинення крадіжки торгівельний кіоск був відчинений, у ньому здійснювалась торгівля одягом та до нього був вільний доступ потенційних покупців. Вказані обставини підтвердив потерпілий ОСОБА_5 . Останній також показав, що коли побачив як обвинувачений відходив від кіоску та крикнув в його сторону щоб той зупинився, припустивши можливість вчинення ним крадіжки, останній продовжив йти тією ж ходою, зайшов за кіоск та на деякий час пропав з його поля зору, після чого він побіг за ним та затримав на тротуарі біля парковки ринку. Не може стверджувати, що обвинувачений усвідомлював факт намагання його зупинити, зокрема до моменту, коли він пропав з поля його зору, на що також вказали і свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Потерпілий та свідки відповідно не бачили моменту перебування обвинуваченого у кіоску та вчинення ним крадіжки.
Наведене свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_7 , викрадаючи грошові кошти, робив це непомітно, після чого не усвідомлював, що його помітив та намагався зупинити потерпілий, а в момент, коли пропав з поля зору останнього, мав реальну можливість розпорядитися викраденим як своїм власним (зокрема передати іншій особі, сховати, тощо), а відтак вчинив закінчений злочин (крадіжку).
Досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_7 таємно викрав належні потерпілому грошові кошти без проникнення в торгівельний кіоск, а тому його дії слід перекваліфікувати зі ст.ст. 15 ч. 2 і 186 ч. 3 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують йому покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_7 повністю визнав свою вину та активно сприяв слідству, що пом'якшує йому покарання, відсутні обставини, які б обтяжували покарання.
При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_7 посередньо характеризується, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії середньої тяжкості, до того ж через невеликий проміжок часу після відбуття покарання за попереднім вироком суду, що характеризує його як особу, схильну до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжити злочинну діяльність.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину та особу винного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, при цьому, враховуючи обставини, що пом'якшують йому покарання та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, ближче до мінімального розміру.
На переконання суду саме покарання у виді позбавлення волі у вказаному розмірі в цьому випадку буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Підстав для призначення ОСОБА_7 більш м'якого із передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України покарання, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, суд не вбачає.
Оскільки ОСОБА_7 засуджується до покарання у виді позбавлення волі реально, раніше неодноразово судимий, тривалий час ухилявся від слідства (перебував у розшуку), не має постійного місця проживання, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі, він може ухилитись від суду та відбування покарання, а також продовжити займатись злочинною діяльністю, тому останньому з метою забезпечення виконання судового рішення до набрання вироком чинності слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Лише такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ОСОБА_7 в строк відбування покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 18.01.2015 р. по 20.01.2015 р. включно (з дня затримання без ухвали слідчого судді, суду по день звільнення з-під варти) та з 07.12.2016 р. (дня затримання на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання) до вступу вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Процесуальні витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи (а.с. 133-138) в силу ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту набрання вироком законної сили, зарахувавши в цей строк час його попереднього ув'язнення з 18.01.2015 р. по 20.01.2015 р. включно та з 07.12.2016 р. до вступу вироку в законну силу, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 , до набрання вироком чинності, залишити попередню - тримання під вартою.
Речові докази: грошові кошти в сумі 4400 грн. (а.с. 109-110) - залишити потерпілому ОСОБА_5 за належністю; два мобільні телефони марки «Самсунг» та три сім-карти (а.с. 111) - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 220 грн. 97 коп. процесуальних витрат.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: