Справа № 686/13715/16-к
1 лютого 2017 року Хмельницький міськрайонний суд в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю : секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Хмельницького кримінальне провадження №1-кп/686/745/16 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Хмельницького, громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, з вищою освітою, не судимого, проживаючого за адресою, АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,
17.02.2016 близько 20:00 год., перебуваючи на коридорі загального користування, розташованого на п'ятому поверсі будинку АДРЕСА_2 , біля дверей кімнати № 94 ОСОБА_4 помітив ОСОБА_7 , який спілкувався із працівниками патрульної поліції. Після цього ОСОБА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин до ОСОБА_7 , з метою нанесення останньому тілесних ушкоджень, підбіг до потерпілого, та правою ногою, умисно наніс один удар по правій стороні тулуба ОСОБА_7 , заподіявши потерпілому тілесне ушкодження, у вигляді крововиливу м'яких тканин грудної клітки справа, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень. В свою чергу ОСОБА_7 , від такого удару вдарився лівою стороною тулуба об виступаючу дверну ручку вхідних дверей кімнати № НОМЕР_1 , в наслідок чого ОСОБА_7 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді перелому 9-го ребра зліва по середньо-пахвовій лінії, яке за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняє тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинувачені не визнав. Суду показав, що дійсно він того дня дізнався від матері, що її вдарив і образив ОСОБА_7 , тому він відразу поїхав до дому. Коли піднявся на площадку, був на емоціях, побачив, як в коридорі стоїть ОСОБА_7 та спілкується із поліцейськими, з метою з'ясувати, що відбулось він швидко направився до них і по інерції влетів в них і всі посипались. Після цього йому поліцейські повідомили, що вони спілкуються із особою і щоб не заважати він пішов до своєї квартири. ОСОБА_7 він ногою не бив і будь-яких тілесних ушкоджень не наносив. Протягом декількох днів він бачив ОСОБА_7 , але той йому не скаржився, де останній отримав тілесні ушкодження він не знає.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим вини у пред'явленому обвинувачені, його вина у вчинені злочину була встановлена в ході судового розгляду в ході дослідження відповідних доказів.
Так, допитаний потерпілий ОСОБА_7 показав, що дійсно 17.02.2016р. в нього був конфлікт із матір'ю обвинуваченого, була викликана поліція, яка приїхала на місце і опитувала осіб з цього приводу. Того дня біля 20:00 год., він перебував на коридорі загального користування, який розташованого на п'ятому поверсі будинку АДРЕСА_2 , біля дверей своєї кімнати № НОМЕР_1 і спілкувався із трьома працівниками поліції. Раптово появився ОСОБА_4 та почав бігти у їх сторону, підбігши він ногою вдарив його в живіт, від даного удару він вдарився об дверну ручку. Працівники поліції після цього зупинили ОСОБА_4 та заспокоїли його. В цей же день вже був видимий синяк на животі, відчував біль у місцях ударів та через пару днів звернувся до лікаря. В ході медичного обстеження було встановлено, що в нього перелом 9-го ребра зліва по середньо-пахвовій лінії.
Показання потерпілого та обставини за яких ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження також підтверджуються іншими доказами.
Допитана в суді свідок ОСОБА_9 показала, що того дня вона повернулась із роботи і застала на кухні поліцію, чоловік був в хаті та скаржився, що його вдарив ОСОБА_10 . Показував місце де вдарив, була припухлість, на наступний день тяжко було стати з ліжка. Свідок ОСОБА_11 вказав, що дійсно його тесть ОСОБА_9 скаржився на болі та показував синяк, зі слів тестя відомо, що ударив сусід по площадці.
Свідок ОСОБА_12 в суді показав, що він разом із іншими поліцейськими приїхав на виклик з приводу конфлікту сусідів. Приїхавши на місці почали спілкуватись з людьми з приводу конфлікту, він та його колеги стояли на коридорі і спілкувались із потерпілим, почув, що хтось біжить, він стояв спиною до особи, що бігла та почав повертатись і побачив витягнуту в сторону потерпілого ногу і після цього він зупинив ОСОБА_4 , який ногою наніс удар, з метою припинення можливого нового конфлікту.
Свідок ОСОБА_13 показала, що вона як поліцейська була в екіпажі, який виїхав на виклик з приводу побиття жінки. Будучі на місці вона разом із колегами в коридорі спілкувалась із учасником даного конфлікту ОСОБА_9 . Коли спілкувались, то на коридорі появився син заявниці ОСОБА_4 , який почав бігти до них, був якись удар, від якого потерпілий ніби відійшов в сторону.
Свідок ОСОБА_14 в суді підтвердив покази своїх колег поліцейських, що виник інцидент із Нагаєвським, коли вони спілкувались із потерпілим ОСОБА_9 , то ОСОБА_4 вірвався до них і вони змушені були припинити дії ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_15 підтвердила, що дійсно в неї був конфлікт увечері 17.02.2016 із ОСОБА_9 , який її образив та вдарив, вона викликала поліцію та повідомила про це сину, а він відразу приїхав, проте що відбувалось в коридорі вона не бачила.
Таким чином показання дані потерпілим про заподіяння йому тілесних ушкоджень і при яких обставин це сталось підтверджуються показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , наявність у потерпілого тілесних ушкоджень також підтверджують свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_9 . Крім того дані обставини в судовому засіданні також підтверджуються і письмовими доказами: протоколами проведення слідчого експерименту від 06.04.2016р, за участю потерпілого та які містять зафіксовані з допомогою письмових знаків, звуку та зображення обставини і факти щодо нанесення тілесних ушкоджень. В ході судового розгляду був переглянутий відеозапис даної процесуальної та слідчої дії на якому чітко відображено, яким чином потерплий отримав тілесні ушкодження.
Відповідно до висновку експерта від 15.03.2016 року за № 234 підтверджується , що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин грудної клітки, що могли утворитись від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею і за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, а також перелом 9-го ребра зліва по середньо-пахвовій лінії, що могли утворитись від удару тупим твердим предметом, так і від удару об виступаючий твердий предмет та за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Дані тілесні ушкодження могли утворитись не менш ніж від дворазової травмуючої дії при тих обставинах і часі, які вказані у постанові слідчого.
Судом було допитано в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_16 , яка показала, яким чином проводилась дана експертиза, які були надані їй документи та вихідні дані для дослідження, а також з метою встановлення дійсного перелому було отримано консультативний висновок торокального хірурга від 02.03.2016 року та було проведено рентгензнімок прицільно, можливого місця ушкодження і встановлений діагноз закрита травма грудної стінки клітини, травматичний злам 9 ребра зліва. Одночасно експертом в ході судового розгляду детально описано можливий механізм утворення даного тілесного ушкодження і нею не виключається, що дане ушкодження утворилось при тих обставинах і часі на яків вказує потерпілий: йому був нанесений удар в передню частину грудної клітини, від нанесеного удару відбулось зіткнення із виступаючою дверною ручкою і міг статись передом даного ребра, оскільки перелом даного ребра не може утворитись в результаті падіння з висоти власного зросту.
В ході судового розгляду встановлено, що дійсно ОСОБА_4 наніс з удар ногою потерпілому з метою помсти, бажав цього та передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків від своїх дій, від якого потерпілий вдарився лівою стороною тулуба об виступаючу дверну ручку вхідних дверей кімнати, дані обставини підтверджуються численними доказами: показами потерпілого, свідків, висновком експерта . Обвинувачений заперечив нанесення удару потерпілому, проте дані показання суд сприймає критично і розцінює їх як спосіб захисту, оскільки такі показання спростовуються показаннями самого потерпілого та свідків, письмовими доказами.
Наданий стороною захисту протокол огляду місця події від 23.11.2016 року відповідно до положень ст. 290 КПК України є не відкритими доказом відповідним чином, крім того відповідно до вимог ст. 84-87, 99, 223, 237 КПК України саме слідчому, прокурору надано право на проведення огляду на відповідних слідчих (розшукові) дії та складати за їх результатами процесуальні документи, і будь-який доказ має бути відкритій іншій стороні кримінального провадження відповідно до вимог ст. 290 КПК України, що стороною захисту не було здійснено і не подано доказів цього. Наведені аргументи стороною захисту, щодо недопустимості поданих з боку сторони обвинувачення доказів: висновку експерта від 15.03.2016 року за № 234 суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах КПК України
Отримані на досудовому розслідуванні і покладені в основу винуватості докази, суд вважає, що були отримані з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.
За таких обставин і досліджених в ході судового розгляду доказів суд вважає, що в суді відповідними, належними та допустимими доказами доведена вина ОСОБА_4 у вчинені злочину і його дії суд кваліфікує, як дії, що виразились в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто в заподіянні тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст. 121 Кримінального кодексу України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КК України.
При обранні ОСОБА_4 виду та міри покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується позитивно, є людиною молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколог та психіатра не перебуває. Відповідно до вимог ст. 66 і 67 КК України судом не встановлено обставин, що пом'якшують чи обтяжують вину обвинуваченого.
Визначаючи вид покарання та його міру суд виходить із положень ст. 65 КК України і санкції ч. 1 ст. 122 КК України де передбачено декілька видів покарання.
При визначенні виду покарання суд враховує, що обвинувачений офіційно ніде не працює і тому не вправі застосувати покарання у вигляді виправних робіт, також враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, які були завдані злочином - наявність у потерпілого середньої тяжкості тілесних ушкоджень, особу обвинуваченого, який на сьогодні ніде не працює, його молодий вік, вчинив злочин вперше, відсутність пом'якшуючих обставин покарання і вважає, що покарання у вигляд обмеження волі є таким, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі винного, таке покарання на думку суду сприятиме меті виправлення засудженого.
Дане покарання у вигляд обмеження волі з мінімальним строком є достатнім на думку суду для виправлення та запобіганню вчинення нових злочинів, одночасно відповідно до положень ст. 75 КК України суду не надані та не представлені докази щодо наявність пом'якшуючих обставин покарання, тому суд також не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України.
Судових витрат та речових доказів по справі не має, запобіжний захід не обирався.
Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1