Справа № 686/112/17
27 січня 2017 року м.Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника ОСОБА_3 , розглянувши матеріали за скаргою ПП «Банкір» на постанову слідчого, про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12012240010000109,
встановив:
ПП «Банкір» звернулось до слідчого судді зі скаргою на постанову начальника ВСВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 22 грудня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання скаржника від 26.12.2016 про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12012240010000109, просить скасувати вказану постанову слідчого.
В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, просив скасувати постанову слідчого як незаконну, оскільки слідчий безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ПП «Банкір», хоча мав би його задовольнити, оскільки були всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Заслухавши учасника процесу, дослідивши наявні матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12012240010000109, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із наданих матеріалів, 26 грудня 2016 року ПП «Банкір» дійсно зверталось до слідчого, який розслідує кримінальне провадження № 12012240010000109, із клопотанням, в якому просило звернутись до слідчого судді з клопотанням про застосування стосовно бувшого начальника відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Постановою начальника ВСВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 22 грудня 2016 року, у відповідності до ст.ст.110, 220, 276 КПК України, було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки немає підстав обирати свідку ОСОБА_5 запобіжні заходи.
11 січня 2017 року постановою начальника ВСВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 уточнено дату прийняття процесуального рішення стосовно клопотання ПП «Банкір» від 26.12.2016 р., зокрема постановлено вважати правильною дату винесення постанови слідчого 29.12.2016 р. замість 22.12.2016 р.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною першою ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які оскаржуються під час досудового розслідування.
Оскарження постанови слідчого, якою відмовлено у задоволенні клопотання про здійснення у кримінальному провадженні процесуальних дій (звернення до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу), які не є слідчими діями, не є предметом розгляду слідчого судді на стадії досудового слідства.
Крім того, відповідно до ст.ст.177, 184 КПК України, Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Згідно з п.6 ч.2 ст.40, п.11 ч.2 ст.36 КПК України, уповноважені повідомляти особі про підозру виключно прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч.1 ст.36, ч.5 ст.40 КПК України, прокурор, слідчий здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно з ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У вказаному кримінальному провадженні, слідчий дійшов до висновку, що на даний час не має підстав обирати свідку ОСОБА_5 , якому не було повідомлено про підозру, запобіжний захід, тому відмовив у задоволені поданого ПП «Банкір» клопотання.
Прийняте слідчим рішення є мотивованим, обґрунтованим і винесеним у відповідності до ст.40, 110, 220 КПК України. Висновки слідчого, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що в ході розгляду скарги ПП «Банкір» не знайшли підтвердження факти порушення слідчим вимог КПК України при прийнятті оскаржуваного рішення, яке, у відповідності до ч.1 ст.303 КПК України, не є предметом розгляду слідчого судді на стадії досудового слідства, в зв'язку з чим скарга ПП «Банкір» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.303-307 КПК України,
ухвалив:
У задоволенні скарги ПП «Банкір» на постанову начальника ВСВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 29 грудня 2016 року, що була датована 22.12.2016 р., у кримінальному провадженні № 12012240010000109, - відмовити.
Ухвала слідчого судді в порядку ст.ст. 307, 309 КПК України оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя