№ 2/679/119/2017
19 січня 2017 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Сопронюк О.В.,
при секретарі Плазій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Львівенергоремонт», виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про виключення квартири із службового житла,-
Згідно позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні, з 21.02.1989 року по жовтень 2000 року він працював майстром в Нетішинській дільниці ВАТ "Львівенергоремонт".
01.03.1999 року, на підставі наказу ВАТ "Львівенергоремонт" №34 від 15.02.1999 року, рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 23.02.1999 року №34, йому на склад сім'ї з трьох осіб було видано ордер №11151 на житлове приміщення - службову квартиру АДРЕСА_1, в якій він з сім'єю проживає і по даний час.
На даний час в будинку відбуваються збори мешканців з приводу створення об'єднання співвласників багатоповерхових будинків. Позивач із сім'єю підтримують дану ініціативу, однак, не можуть прийняти участь у створенні ОСББ, так як квартира, яку вони займають має статус службової, тому її неможливо приватизувати.
На початку квітня 2016 року позивач усно звернувся в житловий відділ виконавчого комітету Нетішинської міської ради з питанням щодо виключення квартири АДРЕСА_1 з службового фонду. Однак отримав відмову, оскільки за змістом п.6 Постанови РМ УРСР №37 "Про службове житло", виключення житлового приміщення з числа службових відбувається за клопотанням підприємства, установи та організації рішенням виконавчого комітету міської ради.
До ВАТ "Львівенергоремонт" із заявою про виключення квартири АДРЕСА_1 із службового житла він звернутися не може, так як вказане підприємство ліквідоване.
На підставі наведеного позивач просить зобов'язати виконавчий комітет Нетішинської міської ради виключити із числа службових квартиру АДРЕСА_2.
Представник ВАТ «Львівенергоремонт» в судове засідання не з'явився.
Представник виконавчого комітету Нетішинської міської ради в судове засідання не з'явилася, але надіслала клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без її участі. Зазначила, що виконавчий комітет Нетішинської міської ради не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 21.02.1989 року по 01.11.2000 року працював в Нетішинській дільниці ВАТ "Львівенергоремонт", що підтверджується даними його трудової книжки серії БТ - ІІ № 1495350, виданої 21.04.1986 року.
Відповідно до ордеру на службове житлове приміщення №11151 від 01.03.1989 року, позивач ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_3 вселився в квартиру №31, що знаходиться в будинку № 26 по вул.Михайлова в м.Нетішин. Вказаний орден виданий на підставі наказу ВАТ "Львівенергоремонт" №34 від 15.02.1999 року та рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 23.02.1999 року №34.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.04.2016 року, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2015 року ВАТ "Львівенергоремонт" визнано банкротом і діяльність товариства припинена з 04.12.2015 року. Відомості про правонаступника вказаного підприємства - відсутні.
Позивач звернувся до житлового відділу виконавчого комітету Нетішинської міської ради із заявою про виключення квартири з числа службових, з можливістю подальшої приватизації, на що отримав усну відмову з посиланням на те, що виключення квартири з числа службових проводиться лише на підставі клопотання підприємства, установи, організації за ким це приміщення закріплено.
На даний час в спірній квартирі постійно мешкають та зареєстровані позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Нетішинської міської ради №9063 від 06.10.2016 року
Своє законне право на приватизацію житла позивач не використав, що не заперечувається стороною відповідача.
Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.1, 3, 10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 16.06.1992 року № 2482-ХІІ, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.2 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», службові квартири не підлягають приватизації. Тому для того, щоб приватизувати квартиру №31, що знаходиться в будинку № 26 по вул. Михайлова в м.Нетішин, необхідно виключити її з числа службових.
Згідно п.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР «Про службові жилі приміщення» від 04.02.1988 року №37, виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
До виконавчого комітету Нетішинської міської ради ВАТ "Львівенергоремонт" з даним клопотанням не зверталося, тому виконавчий комітет не має законних підстав для виключення спірної квартири з числа службових. За умови відсутності підприємства, якому спірна квартира була надана для використання як службове приміщення, остання використовуватись у цьому статусі не може.
Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповідно до ч.1 ст.123 ЖК України, порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до п.п.3, 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР «Про службові жилі приміщення» від 04.02.1988 року №37, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, організації. Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Виключення жилого приміщення з числа службового провадиться рішенням виконавчого комітету відповідної міської ради.
Із змісту вказаних положень вбачається, що вирішення питання про виключення житлового приміщення із числа службових можливо лише при наявності клопотання адміністрації підприємства, яке використовує вказане житлове приміщення як службове.
На даний момент позивач не може реалізувати своє право на приватизацію житла відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки ВАТ «Львівенергоремонт» ліквідовано без правонаступництва. Відповідно використовувати квартиру як службове приміщення відпала потреба.
Таким чином, суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, оскільки встановлено, що він більше 15 років проживає в зазначеному житловому приміщенні на законних підставах, і ліквідація підприємства, з яким він перебував у трудових відносинах під час отримання права на проживання у вказаній службовій квартирі, не може бути підставою для відмови позивачу в реалізації його законного права на приватизацію житла, у зв'язку з відмовою в задоволенні його заяви про виключення квартири із числа службових, тому необхідно зобов'язати виконавчий комітет Нетішинської міської ради вчинити дії щодо виключення квартири №31, що знаходиться в будинку № 26 по вул.Михайлова в м.Нетішин з числа службових жилих приміщень.
Керуючись ст.ст.2, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ч.1 ст.123 ЖК України, п.п.3, 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР «Про службові жилі приміщення» від 04.02.1988 року №37, ст.ст.10, 60, 88, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Зобов'язати виконавчий комітет Нетішинської міської ради Хмельницької області виключити із числа службових жилих приміщень квартиру №31, що знаходиться в будинку №26 по вул.Михайлова в м.Нетішин Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: