Справа № 676/1222/16-ц
Номер провадження 2/676/176/17
30 січня 2017 р. Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.
за участю секретаря Перун А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди, третя особа - Державна казначейська служба України,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що він з 1995 р.у по 07.11.2012 р. проходив військову службу в Збройних Силах України на різних посадах. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03.11.2012 р. № 834 звільнений з військової служби за станом здоров'я. 15.11.2012 р. в результаті огляду за висновками медико-соціальної експертної комісії йому була встановлена 3 група інвалідності, яка пов'язана з захистом Батьківщини, а в подальшому встановлено 2 групу інвалідності. Наявність причинного зв'язку захворювань під час виконання обов'язків військової служби підтверджується висновком повноважного органу Міністерства оборони України - Центральної військово-лікарської комісії (протокол від 8 листопада 2012 року № 602). Крім того, наявність причинно-наслідкового зв'язку підтверджується витягами з наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.08.2013 № 181 та від 23.12.2013 № 304, згідно яких йому було виплачено одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Від професійних захворювань, отриманих в результаті проходження військової служби, в нього розвинулись хвороби та стан здоров'я погіршився. На даний час через поганий стан здоров'я позбавлений можливості вести повноцінний спосіб життя, постійно відчуваю страждання, психологічний дискомфорт. Значна частина пенсії, яку отримує як інвалід 2 групи витрачається на придбання ліків на оздоровлення, постійні медичні огляди та санаторне лікування. Позивач вказує, що він має право відповідно до ст..17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на відшкодування моральної шкоди. Оцінюючи розмір моральної шкоди враховує погіршення здоров'я, відчуття фізичного болю та дискомфорту в повсякденному житті від отриманих захворювань. Фізичні страждання є довготривалими, тяжкість захворювань 2 групи інвалідності є загальновідомою. Окрім цього його уклад життя та життєві плани кардинально змінилися. У молодому віці став інвалідом, не може реалізувати свої плани продовжувати військову службу, хоча з дитинства мріяв бути військовим, фізично здоровим, підтягнутим чоловіком. Майже вся моя пенсія витрачається на ліки та лікування, а із загальновідомими цінами та постійними підвищенням цін на ліки вже потребує фінансової допомоги. Моральну шкоду оцінюю в 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень. В судове засідання позивач не з'явився, направив суд заяву в якій просить справу розглянути без його участі, просить позов задоволити.
Представники відповідача в суді позов не визнали, просять відмовити в його задоволенні. Суду представники відповідача пояснили, що позивачем не зазначено за яких обставин чи якими діями(бездіяльністю) заподіяна моральна шкода саме з боку Міністерства оборони, не надано документів на підтвердження цього, позивачу вже були виплачено двічі допомогу в зв'язку із встановленням інвалідності в розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р.№ 499, законодавцем не прийнято спеціального закону з визначенням порядку, умов, підстав на виконання ст.17 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивачем не доведено, що протиправні дії чи бездіяльність міністерства є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки; наведені в позові правові норми законодавства про працю, ст.1167 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини; вказують, що належним відповідачем по справі має бути Державна казначейська служба України яка здійснює безспірне списання коштів державного бюджету або боржників. В судове засідання по розгляду справи призначене на 30.01.2017 р. на 13.00 представники відповідача не з'явилися. Представник відповідача направив суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю у розгляді інших справ однак не надав суду належних доказів підтверджуючих зазначені обставини в зв'язку з чим, враховуючи процесуальні строки розгляду справи, суд вважає за можливе розгляд справи закінчити без його участі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками, причини неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі.
Заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України та був звільнений за станом здоров'я з військової служби з посади старшого помічника начальника навчального відділення факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнко наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.11.2012 р. № 834(а.с. 78).
Наказом начальника факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнко (по стройовій частині) від 07.11.2012 р. позивач був виключений зі списків особового складу (а.с77).
Згідно з витягу з протоколу засіданні військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причину зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 602 від 08.11.2012 р. було підтверджено, що захворювання позивача, по яким він згідно свідоцтва про хворобу № 31 від 06.08.2012 р. ВЛК в/ч НОМЕР_1 на підставі ст..ст. 39-б, 40-в, 38-в, 13-в гр..III наказу МО України № 402-2008 р. був визнаний обмежено придатним до військової служби, одні(згідно переліку) пов'язані із захистом Батьківщини, а решта пов'язані із проходженням військової служби(а.с.71).
20.12.2012 р. позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності в зв'язку з хворобою, яка пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №564571 та копією виписки із акту огляду МСЕК до цією довідки (а.с. 74).
Наказом ТВО військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 № 181 від 16.08.2013 р.(а.с.70) позивачу відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті), поранення(контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військово-зобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні(або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби(зборів) осіб» було виплачено одноразову грошову допомогу в зв'язку із отриманою інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серії 10 ААБ № 564571 від 15.11.2012 р. в розмірі 27 місячного грошового забезпечення в сумі 93919,50 грн.
04.06.2013 р. позивачу була встановлено ІІ групу інвалідності в зв'язку з хворобою, яка пов'язана із захистом Батьківщини, що підтверджується копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0154880(а.с.73).
Наказом військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_1 № 304 від 23.12.2013 р.(а.с. 69) позивачу було доплачено грошову допомогу в розмірі 10435 грн. у зв'язку із зміною групи інвалідності на II групу.
Ст.17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральної і матеріальної шкоди проводиться у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Ч. 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Таким чином, особа, якій завдано моральної шкоди, має право на її відшкодування незалежно від інших виплат, які вона отримала, чи могла б отримати.
Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Ст.170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Ч.1 ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкування якого перебувають Збройні Сили України. Відповідно до ч.3 зазначеної статті передбачено, що військові навчальні заклади є складовою Збройних Сил України.
Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається саме на Міністерство оборони України, як на уповноважений орган державного управління, в зв'язку з цим суд критично оцінює заперечення представників відповідача, що Міністерство оборони не є належним відповідачем по справі.
З наданих позивачем виписних епікризів Чернівецького військового госпіталю(вч НОМЕР_1 ), зазначеної виписки з протоколу засідання військово-лікарської комісії Західного регіону № 602 від 08.11.2012 р. вбачається, що позивач під час проходження військової служби набув ряд захворювань, які призвели до погіршення його стану здоров'я, що призвело до звільнення його з військової служби за станом здоров'я, встановлення після звільнення з військової служби третьої групи інвалідності, а в послідуючому в зв'язку із погіршенням стану здоров'я встановлення другою групи інвалідності в зв'язку із хворобами які пов'язані із захистом Батьківщини. Позивач продовжує лікуватися і після звільнення з військової служби. В зв'язку з цим суд вважає доведеним, що позивачу заподіяна моральна шкода внаслідок ушкодження здоров'я - хвороб які виникли під час проходження військової служби та призвели до встановлення позивачу інвалідності.
Згідно роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи обставини справи, тривалість, характер та глибину фізичних і душевних страждань позивача, отримання позивачем другої групи інвалідності, ступінь вини відповідача, розмір втрати позивачем працездатності в наслідок захворювань пов'язаних із захистом Батьківщини та проходженням військової служби, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 20000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 16, 23, 170, 1167 ЦК України, законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», законом України «Про Збройні Сили України»,
вирішив:
позов задоволити частково.
Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000(двадцять тисяч) грн.
Стягнути з з Міністерства оборони України на користь держави 55,12 грн. судового збору.
На рішення сторонами, третьою особою може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В