"10" листопада 2016 р. Справа № 638/16213/16-ц
Пр. № 2-/638/5214/16
10 листопада 2016 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Десята харківська державна нотаріальна контора « Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини »,
встановив:
В провадження суду надійшла зазначена позовна заява.
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Між тим, статтею 114 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
В пунктах 33, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 3 від 01.03.2013 « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ », зазначено, що згідно зі статтею 8 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI « Про судоустрій і статус суддів » ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Суди повинні виходити з того, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом (Рішення Конституційного Суду України від 27.03.2002 № 7-рп/2002 (справа щодо актів про обрання/призначення суддів на посади та про звільнення їх з посад); від 07.05.2002 № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб); від 22.06.2004 № 13-рп/2004 (справа про Дисциплінарний статут прокуратури України)).
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено на яке саме майно рухоме чи нерухоме він просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, та місце знаходження цього майна,що унеможливлює визначити підсудність справи.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
Керуючись статями 119, 121 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Десята харківська державна нотаріальна контора « Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини »- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.