Справа № 610/89/17
2/610/209/2017
02.02.2017 року року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Тімонової В.М.,
за участі: секретаря судового засідання Косолапової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом ПАТ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ПАТ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 31.05.2010 року в розмірі 11540,03 грн. та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Позовні вимоги мотивував тим, що 31.05.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та мешій Т.С. укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 2000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Станом на 22.11.2016 року зобов»язання по Кредитному договору відповідачем не виконані, в зв»язку з чим існує заборгованість в розмірі 11540,03 грн.
В судове засідання представник позивача не з»явився, в позові зазначив про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог.
Відповідач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечувала проти задоволення позову, просила застосувати позовну давність.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд дослідивши наявні матеріали справи та заяву відповідача дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 31.05.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Як вбачається з кредитного договору та п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов»язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов»язань за договором, на вимогу банку виконати зобов»язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди Банку.
Власник карти зобов»язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту ( п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг).
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов»язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, відповідач порушив умови кредитного договору. Станом на 22.11.2016 року загальна сума заборгованості відповідача становить 11540,03 грн. та складається із:
заборгованості за кредитом - 2401,80 грн.;
заборгованості по процентам за користування кредитом - 5962,51 грн.;
заборгованість за пенею та комісією - 2150,00 грн.;
штраф (фіксована частина) - 500,00 грн;
штраф (процентна складова)- 525,72 грн. (а.с.5-11).
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості останній платіж за кредитним договором ОСОБА_1 здійснила 12.04.2013 року в розмірі 423,50 грн. (а.с.9 зв.).
За змістом положень ч. 1 ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
13.04.2016 року сплинув строк позовної давності за вказаним вище кредитним договором, а позивач звернувся до суду лише 13.01.2017 року.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (ст. 266 ЦК України).
Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року по справі за № 6-14цс14.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про зупинення або переривання перебігу позовної давності, позивачем суду надано не було.
З урахуванням наведеного суд вважає, що відповідачем порушені умови кредитного договору, однак ПАТ КБ «ПриватБанк» пропущений строк позовної давності. Оскільки відповідачем було заявлено про застосування до спірних правовідносин позовної давності, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором не можуть бути задоволені.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 256-258, 260, 261, 267, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213- 215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: