ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
13.08.2009 р. № 2а-8189/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
при секретарі
судового засіданні: Рисик Р.М.,
за участю Сафроняка А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Києві
справу №2а-8189/09/2670
за позовною заявою Сафроняка Андрія Олексійовича
доСлужби безпеки України
провизнання дій неправомірними.
Обставини справи.
Сафроняк Андрій Олексійович (далі -Сафроняк А.О., позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби безпеки України (далі -СБ України, відповідач), в якій просить:
- поновити строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав з даним адміністративним позовом як такий, що пропущений з поважних причин;
- визнати дії відповідача щодо відмови у зарахуванні строку навчання у Ленінградському Нахімовському військово-морському училищі (далі -військово-морське училище) до стажу військової служби;
- встановити початком проходження військової служби день зарахування позивача до військово-морському училищі -29 липня 1985 року;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про зарахування Сафроняка А.О. строку перебування на навчанні у військово-морському училищі, а саме - 1 рік 10 місяців 27 днів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом та призначено проведення попереднього судового засідання на 06 серпня 2009 року.
06 серпня 2009 року за клопотанням представників відповідача попереднє судове засідання відкладено на 13 серпня 2009 року.
13 серпня 2009 року у попереднє судове засідання представники відповідача не прибули, направили до суду клопотання про розгляд даної справи за їх відсутністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2009 року закінчено підготовче провадження та за письмовою згодою позивача розпочато судовий розгляд даної справи у судовому засіданні.
13 серпня 2009 року о 10год. 27хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва
29 липня 1985 року позивач на підставі наказу №272 був зарахований до Нахімовського військово-морського училища, в якому закінчив навчання 24 червня 1987 року, про що свідчить копія довідки №82 від 13 березня 2009 року та атестату, що наявні в матеріалах справи.
У 1987 році позивач був направлений та зарахований на навчання у Чорноморське вище військово-морське училище ім. П.С. Нахімова.
Сафроняк А.О. з 29 травня 1995 року на підставі наказу Голови Служби безпеки України є військовослужбовцем Служби безпеки України.
У травні 2008 року позивач звернувся з рапортом до в.о. Голови Служби безпеки України, в якому просив зарахувати йому до загальновійськового стажу служби термін навчання у Нахімовському військово-морському училищі.
Листом Служби безпеки України №11/1/2-5384 від 27 червня 2008 року позивача повідомлено про відмову у задоволені заявленого клопотання. Вказану відповідь Сафроняк А.О. отримав лише 07 серпня 2008 року, про що останнім зроблено відповідний запис на листі відповідача.
Означені обставини відповідачем не заперечуються.
Разом з тим, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою відповідача у зарахуванні Сафроняку А.О. строку навчання у Нахімовському військово-морському училищі до стажу військової служби.
Представник СБ України в клопотанні від 12 серпня 2009 року зазначив, що зроблений Сафроняком А.О. запис на листі УРОС СБ України №11/1/2-5384 від 27 червня 2008 року про його отримання не може свідчити про фактичну дату його отримання, оскільки дані обставини повинні підтверджуватись об'єктивними доказами.
Стосовно тверджень позивача щодо заявлених позовних вимог представник СБ України в клопотанні, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 та оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2009 року, вважає останні такими, що задоволенню не підлягають.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих позивачем пояснень, 26 травня 2008 року позивач звернувся з рапортом до в.о. Голови Служби безпеки України, в якому просив зарахувати йому до загальновійськового стажу служби термін навчання у Нахімовському військово-морському училищі на підставі статті 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу»від 25 березня 1992 року.
Лист УРОС СБ України №11/1/2-5384 від 27 червня 2008 року про відмову у задоволені заявленого клопотання Сафроняк А.О. отримав лише 07 серпня 2008 року, про що свідчить відповідний запис на вказаному листі.
Заперечуючи проти відрахування строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами з 07 серпня 2008 року представник відповідача не надав жодного доказу, який би спростував зроблений позивачем запис на листі УРОС СБ України №11/1/2-5384. Крім того, представник СБ України, відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в клопотанні від 12 серпня 2009 року не наполягав на відмові у задоволенні позову на підставі пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, вважаючи обґрунтованими посилання позивача на отримання листа УРОС СБ України №11/1/2-5384 саме 07 серпня 2008 року, суд дійшов висновку про своєчасність звернення Сафроняка А.О. до адміністративного суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правонаступництво України»№1543-ХІІ від 12 вересня 1991 року з моменту проголошення незалежності України найвищим органом державної влади України є Верховна Рада України. Статтею 3 цього Закону визначено, що Закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України. Із змісту статті 3 цього Закону вбачається, що законодавство Української СРСР, після проголошення незалежності України, діє виключно у випадку, якщо не суперечить законодавству України.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції до 31 липня 1999 року (чинній на момент зарахування позивача на військову службу до СБ України) передбачалося, що початком перебування на військовій службі вважається, зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Як вбачається із вищезазначеної норми, початком перебування на військовій службі, зокрема, вважається день зарахування до військового навчального закладу.
Зважаючи на те, що позивач проходив навчання у Нахімовському військово-морському училищі, а статтею 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»в редакції від 25 березня 1992 року, яка була чинною на момент зарахування позивача до СБ України, передбачено, що початком перебування на військовій службі вважається, зокрема, день прибуття на навчання до військово-навчального закладу, а тому з цього дня повинен зараховуватися період навчання позивача у Нахімовському військово-морському училищі до строку військової служби.
Відповідно до частини першої та другої Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 1 Закону України «Про Службу безпеки України»визначено, що Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем до суду надано клопотання про розгляд справи без його участі. Проте до клопотання не додано будь-яких доказів, які б спростовували доводи Сафроняка А.О. та свідчили про правомірність незарахування відповідачем періоду навчання позивача у Нахімовському військово-морському училищі до строку його військової служби.
Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення позивача, надані під час розгляду справи, суд вважає заявлений адміністративним позов таким, що є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Що стосується позовних вимог про встановлення початку проходження військової служби Сафроняком А.О. - день зарахування до Ленінградського Нахімовського військово-морському училищі, то в цій частині позов підлягає залишенню без задоволення, оскільки таке встановлення є повноваженням відповідача, яке здійснюється на підставі наявних документів в особовій справі.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України. Разом з тим, у судовому засіданні Сафроняк А.О. просив понесені ним витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, не відшкодовувати у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
Керуючись статтями 7, 71, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Адміністративний позов Сафроняка Андрія Олексійовича задовольнити частково.
2. Визнати дії Служби безпеки України щодо відмови у зарахуванні строку навчання у Ленінградському Нахімовському військово-морському училищі до стажу військової служби протиправними.
3. Зобов'язати Службу безпеки України прийняти рішення про зарахування Сафроняку Андрію Олексійовичу строку перебування на навчанні у Ленінградському Нахімовському військово-морському училищі, а саме -один рік, десять місяців та 27 днів до стажу військової служби.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченими статями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В. Пісоцька