ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 24/153
м. Київ
20.08.2009 р. 16:51 № 2а-6047/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., суддів Донця В.А. та Пісоцької О.В., при секретарі судового засідання Рибалки Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 (далі -Позивач)
до Головного управління державної служби України
(далі -Головдержслужба України, Відповідач)
третя особа 1: начальник Головного управління державної служби -
Мотренко Тимофій Валентинович
третя особа 2: Державне казначейство України
про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
від Позивача: ОСОБА_1
від Відповідача: Баланюк В.П. (дов. від 26 листопада 2009 року № 1180)
від третьої особи 1: не прибув
від третьої особи 2: не прибув
обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання незаконним та скасування наказу Головдержслужби України від 14 травня 2009 року № 128-к/о про звільнення з посади головного спеціаліста відділу спецперевірок та службових розслідувань контрольно-інспекційного управління Головдержслужби України; про допущення до негайного виконання ухвалене судом рішення в частині поновлення на посаді; стягнення коштів за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 тисяч гривень.
Вважає звільнення з займаної посади відповідно до пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю України незаконним, оскільки вказана норма передбачає звільнення у разі нез'явлення на роботу впродовж більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Вихід на роботу хоча б на один день перериває цей строк. І надалі чотиримісячний строк повинен обчислюватися знову. Підсумовуватися періоди нез'явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можуть.
Згідно з останнім листком тимчасової непрацездатності Позивач мав приступити до роботи 09 травня 2009 року, тобто за 4 дні до сплину чотиримісячного строку відсутності на робочому місці внаслідок тимчасової непрацездатності. Враховуючи, що 9, 10, 11 травня 2009 року в Україні були неробочими днями, Позивач став до роботи 12 травня 2009 року, тобто за 1 день до сплину чотиримісячного строку відсутності на роботі.
12 травня 2009 року Позивач протягом нетривалого періоду часу перебував на роботі. Однак, у зв'язку з раптовим погіршенням стану здоров'я змушений був залишити робоче місце. Вважає, що вихід на роботу 12 травня 2009 року перервав чотиримісячний строк відсутності на роботі.
Оскільки незаконне звільнення заподіяло йому моральні страждання, втрату нормальних життєвих зв'язків та зумовило потребу у додаткових зусиллях для організації свого життя Позивач вважає, що Відповідач має відшкодувати заподіяну йому моральну шкоду.
Представник Відповідача щодо позову заперечила, зазначивши, що незважаючи на прибуття Позивача до приміщення Головдержслужби, до роботи він фактично не став, будь-яких завдань та доручень від керівництва не отримував.
Звільнення обумовлене виробничою потребою, оскільки відсутнього тривалий час працівника ніким замінити, що негативно позначилось на виконанні Головдержслужбою України покладених на неї завдань та функцій.
У другій половині дня 12 травня по телефону, а 13 травня 2009 року телеграмою Позивач повідомив Відповідача про госпіталізацію до лікарні з 12 травня 2009 року, а потім надав листок непрацездатності АБК № 712818, на підставі якого він звільнений від роботи з 12 травня по 23 червня 2009 року у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Отже, за твердженням Відповідача, станом на 14 травня 2009 року Позивач був відсутній на роботі понад чотири місяців підряд і до виконання службових обов'язків не приступав з 13 січня 2009 року по день звільнення - 14 травня 2009 року.
Третя особа 1 та третя особа 2 письмових пояснень щодо суті спору суду не надали, в судове засідання представників не направили, хоча про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 15 червня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 13 липня 2009 року.
Ухвалою суду від 13 липня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача залучено Державне казначейство України, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 24 липня 2009 року.
У судовому засіданні 20 серпня 2009 року Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, зокрема просив визнати незаконним та скасувати пункт 2 оскаржуваного наказу про звільнення, а не весь наказ, в іншій частині позовні вимоги залишились незмінними.
У судовому засіданні 20 серпня 2009 року брав участь спеціаліст ОСОБА_3 - завідувач сектору інформаційної інфраструктури управління аналізу політики і стратегії розвитку державної служби Головдержслужби з метою надання пояснення стосовно роботи пропускної системи СКУД „Бар'єр”
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 20 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Позивач перебував на публічній, зокрема державній службі, обіймав посаду головного спеціаліста відділу спецперевірок та службових розслідувань контрольно-інспекційного управління Головдержслужби України, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з пунктом 2 наказу Головдержслужби України від 14 травня 2009 року № 128-к/о Позивача звільнено із зазначеної посади з 14 травня 2009 року відповідно до пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.
Позивач не є членом профспілки, тому потреби у наданні згоди профспілковим комітетом Головдержслужби України на його звільнення не було.
Листками непрацездатності АБК № 876665, АБК № 876727, АБК № 712803, АБК № 878311 та АБК № 712813 підтверджується, що у період відповідно з 13.01.09 по 30.01.09, з 02.02.09 по 11.02.09, з 12.02.09 по 26.03.09, з 27.03.09 по 10.04.09 та з 13.04.09 по 08.05.09 Позивач був звільнений від роботи внаслідок тимчасової непрацездатності у зв'язку із загальним захворюванням
З табелів обліку робочого часу працівників контрольно-інспекційного управління Головдержслужби України за січень, лютий, березень, квітень, травень 2009 року вбачається, що Позивач з 13 січня 2009 року по 14 травня 2009 року відсутній на роботі у зв'язку з хворобою.
Відповідно до листка непрацездатності АБК № 712813, Позивач був звільнений від роботи з 13 квітня по 08 травня 2009 року та мав стати до роботи 09 травня 2009 року.
Загальновідомим є те, що 9, 10 та 11 травня 2009 року в Україні були відповідно святковим та неробочими днями. Ця обставина також не заперечувалась сторонами у справі.
З огляду на викладене Позивач мав стати до роботи 12 травня 2009 року.
12 травня 2009 року о 08:29:07 год. Позивач прибув на роботу до Головдержслужби та о 08:29:57 год. піднявся на третій поверх приміщення, де знаходився його робочий кабінет, що підтверджується витягом із роздруківки автоматизованого програмно-апаратного комплексу системи контролю та управління доступу „Бар'єр”, який здійснює безперервний контроль доступу до приміщення Головдержслужби.
Позивач вийшов на роботу з намірами продовжувати роботу. Водночас здав уповноваженому працівнику Відповідача вищевказані листки непрацездатності.
На звороті листка непрацездатності АБК № 712813 уповноваженою особою Відповідача 12 травня 2009 року зроблено запис -„став до роботи 09 травня 2009 року”.
У табелі обліку робочого часу працівників контрольно-інспекційного управління Головдержслужби України за травень 2009 року робочі дні Позивача за 09-10 травня позначені умовними знаками «С»- «вихідні та святкові дні», а 12 травня 2009 року -умовним знаком -«Х», що означає - „непрацездатність/хвороба, карантин тощо”.
Між 09:30 та 10:00 год. Позивач раптово відчув різке погіршення стану здоровя, у звязку з чим зателефонував братові -ОСОБА_4, який близько 10:00 забрав його з вулиці від приміщення Головдержслужби України відвіз його до лікарні.
З витягу історії хвороби від 12 травня 2009 року вбачається, що у зазначений день о 10:20 год. Позивач прибув до Національного інституту хірургії та трансплантології імені академіка О.О.Шалімова АМН України у супроводженні брата з місця роботи та був госпіталізований, про того ж дня телефоном, а наступного дня телеграмою повідомив Відповідача.
У матеріалах справи міститься листок непрацездатності АБК № 712818, згідно з яким Позивач звільнений від роботи з 12 травня по 23 червня 2009 року.
Того ж дня (12 травня 2009 року) начальник управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи ОСОБА_5 службовою запискою без номера та дати повідомив начальника Головдержслужби України Мотренка Т.В. про нове захворювання Позивача.
У службовій записці від 13 травня 2009 року перший заступник начальники Головдержслужби України ОСОБА_6 повідомив начальника Головдержслужби України Мотренка Т.В. про з'явлення Позивача на роботі 12 травня 2009 року та подальше залишення ним роботи через захворювання. Зі службової записки також вбачається, що тривала відсутність головного спеціаліста відділу спецперевірок та службових розслідувань -ОСОБА_1 на роботі негативно позначається на роботі не тільки названого відділу, а й контрольно-ревізійного управління в цілому, у зв'язку з чим ставилось питання про доцільність звільнення останнього за пунктом 5 статті 40 КЗпП України.
Згідно з резолюцією начальника Головдержслужби Мотренка Т.В. від 13 травня 2009 року до вищевказаної службової записки пропозицію про звільнення Позивача було підтримано та проведено його звільнено.
Однак, суд вважає, що звільнення Позивача відбулось протиправно, що обґрунтовується таким.
Статтею 30 Закону України „Про державну службу” визначено підстави для припинення державної служби, серед яких - підстави, передбачені Кодексом законів про працю України (далі -КЗпП України).
Відповідно до пункту 5 статті 40 КЗпП України звільнення працівника проводиться власником або уповноваженою особою у випадку нез'явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворювання.
При цьому, за змістом цієї норми звільнення працівника з указаної підстави є правом, а не обов'язком роботодавця. За таких обставин відповідно до частини 2 статі 71 КАС України Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, зобов'язаний довести суду правомірність свого рішення щодо нез'явлення останнього впродовж чотирьох місяців на роботі та необхідності звільнення Позивача.
Водночас, на підставі частини 2 статті 71 та частини 3 статті 3 КАС України Відповідач має довести суду, що оскаржуване рішення про звільнення Позивача прийняте ним на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо і т.п.
Суд вважає, що твердження Відповідача про нез'явлення Позивача на роботі є необґрунтованими та спростовуються доводами Позивача, свідченнями свідків та доказами, наданими самим Відповідачем.
Про прихід на роботу 12 травня 2009 року свідчить наданий Відповідачем витяг із роздруківки автоматизованого програмно-апаратного комплексу системи контролю та управління доступу „Бар'єр”.
Свідок ОСОБА_7 бачив Позивача у службовому кабінеті начальника відділу спецперевірок та службових розслідувань ОСОБА_8 12 травня 2009 року близько 09:00 год., між якими тривала розмова. Потім, о 09:15 год., свідок зустрів Позивача у коридорі приміщення Головдержслужби на третьому поверсі.
Свідок ОСОБА_9 бачив Позивача 12 травня 2009 року о 9 год 30 хв у службовому кабінеті працівника контрольно-інспекційного управління ОСОБА_10 під час заповнення нею листиків непрацездатності Позивача.
Свідок ОСОБА_4 -брат Позивача повідомив, що між 09:30 год та 10:00 год йому зателефонував брат та повідомив про раптове погіршення стану здоров'я. Свідок приїхав до приміщення Головдержслужби, звідки вийшов брат, якого він відвіз до Національного інституту хірургії та трансплантології імені адеміка О.О.Шалімова АМН України
Факт з'явлення Позивача на роботі вбачається також із письмових пояснень від 18 серпня 2009 року начальника контрольно-інспекційного управління Головдержслужби ОСОБА_11 та начальника відділу спецперевірок та службових розслідувань ОСОБА_8, а також з доповідної записки охоронця ПП „Куб-С” ОСОБА_12 від 12 травня 2009 року.
Письмові пояснення ОСОБА_12 стосовно залишення Позивачем роботи 12 травня 2009 року о 09:00 год. з порушенням установленого порядку через пропускну систему „Бар'єр” спростовуються показами вищеназваних свідків, відповідно до яких Позивач був на роботі з 09:00 до 09:30 год.
Спеціаліст ОСОБА_3 -завідувач сектору інформаційної інфраструктури управління аналізу політики і стратегії розвитку державної служби Головдержслужби повідомив, що реєстрація електронної перепустки, наданої у користування Позивачу зафіксована о 08:29:07 на вхід, реєстрація картки на вихід не зафіксована, звернень щодо збою пропускної системи „Бар'єр 12 травня 2009 року не надходило.
Свідок ОСОБА_13 повідомив про неодноразові випадки неналежної роботи пропускної системи Бар'єр”.
Суд не бере до уваги доводи представника Відповідача про те, що з згідно з листком непрацездатності АБК № 712818 Позивач звільнений від роботи з 12 травня по 23 червня 2009 року і продовжує хворіти, а тому має місце його нез'явлення на роботі понад чотири місяці, оскільки вважає доведеним факт з'явлення Позивача на роботі 12 травня 2009 року.
При цьому, на думку суду, не має значення тривалість перебування Позивача у цей день на роботі, а також надання йому Відповідачем службових завдань та доручень. З огляду на це судом не приймається до уваги твердження представника Відповідача про те, що Позивач до роботи не приступив, оскільки жодні завдання та доручення йому не надавалось.
Вагомим при вирішенні спору є наявність наміру Позивача продовжувати роботу. Про існування такого наміру у Позивача свідчить запис уповноваженої особи Відповідача на звороті листка непрацездатності АБК № 712813, згідно з яким ОСОБА_1 „став до роботи 09 травня 2009 року”, тоді як в усіх попередніх листах непрацездатності зазначено -„продовжує хворіти”.
Суд також вважає недоведеним твердження Відповідача, що реалізація останнім свого права на звільнення Позивача зумовлена виробничою необхідністю. Відповідно до абзацу другого сторінки другої службової записки першого заступника начальника Головдержслужби України ОСОБА_6 від 13 травня 2009 року, адресованої начальнику Головдержслужби України Мотренку Т.В., „складна кадрова ситуація у відділі спецперевірок та службових розслідувань додатково ускладнюється відсутністю ОСОБА_1 у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю”. Викладене дає підстави дійти висновку, що складна ситуація у відділі спецперевірок та службових розслідувань не є наслідком відсутності Позивача через хворобу, а зумовлена іншими причинами. Відсутність Позивача є лише додатковим чинником щодо ускладнення ситуації.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що Відповідач не довів суду, що наказ від 14 травня 2009 року № 128-к/о в частині звільнення Позивача із займаної посади видано ним обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо, суд прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.Не доведено моральну шкоду
Водночас, не підлягає задоволенню позовна вимога про відшкодування Позивачеві заподіяної протиправним звільненням моральної шкоди у розмірі 20 тис.гривень.
За загальним правилом доказування в адміністративному судочинстві, встановленим частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди, не зазначив з чого він виходив визначивши шкоду у розмірі 20 тис.грн. та не надавав суду розрахунок такого розміру шкоди.
Керуючись статтями 161-163, пунктів 2-3 частини 1 статті 256 КАС України
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління державної служби України від 14 травня 2009 року № 128-к/о про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу спецперевірок та службових розслідувань контрольно-інспекційного управління Головного управління державної служби України.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу спецперевірок та службових розслідувань контрольно-інспекційного управління Головного управління державної служби України з 14 травня 2009 року.
4. Стягнути з Головного управління державної служби України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 2 815,88 грн.
5. У частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу спецперевірок та службових розслідувань контрольно-інспекційного управління Головного управління державної служби України та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за 1 місяць у розмірі 938,63 грн. постанову суду звернути до негайного виконання.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Головуюча суддя (підпис) О.О.Власенкова
Судді: (підпис)
(підпис) В.А.Донець
О.В.Пісоцька
Дата складення постанови у повному обсязі 26 серпня 2009 року.
З оригіналом згідно.
Суддя О.О.Власенкова