ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30.06.2009 р. № 2а-4978/09/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля -50»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м Києва
про визнання недійсним податкового рішення №0000472506/0 від 05.05.2009р.
Суддя Смолій І.В.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача Василюк І.С. -пк (довіреність від 22.06.2009р. №1)
від відповідача: Лигунець І.І. -пк (довіреність від 23.12.2008р. №6270/9/10-017)
від прокуратури : Винник О.О. -(довіреність №00 від 14.04.09р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.06.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м Києва про визнання недійсним податкового рішення №0000472506/0 від 05.05.2009р. та визнання незаконним акту перевірки від 15.04.09р. № 208/1-23-06-34524934 в частині встановлення порушення пп..4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. № 283/97-ВР.
В судовому засіданні 30.06.09р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю оскільки встановлене перевіркою порушення п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. а саме заниження задекларованих позивачем показників на суму 4100000грн. не відповідає дійсності.
Позовні вимоги ґрунтуються тим, що між фізичною особою Репенко Л.О. та позивачем укладено було укладено договір про надання позики від 27.11.2007р. відповідно до якого Репенко Л.О. зобов'язувалась передати позивачу грошові кошти в розмірі 4100000грн.. Згідно договору проценти за користування позикою не виплачуються. Повернення коштів о договору позика через розрахунковий рахунок чи касову книгу протягом встановленого договором строку не проводилось, однак на думку позивача відповідачем під час проведення перевірки не був взятий до уваги той факт, що 14.12.07р. було укладено договір між позивачем, фізичною особою та ТОВ «Агрофакторінвест»про переведення боргу, згідно якому частина боргових зобов'язань Репенко Л.О. перед ТОВ «Агрофакторінвест»переходить позивачу. Таким чином позивач має непогашений борг в розмірі 4100000грн. перед ТОВ «Агрофкторінвест».
Відповідач проти задоволення позову заперечує та в обґрунтування зазначає, позивач порушив вимоги п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. в зв'язку з чим відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000472506/0 від 05.05.2009р.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Працівниками державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва 15.04.09р. було проведено перевірку та складено акт № 208/1-23-06-34524934 яким встановлено порушення п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. , а саме заниження позивачем задекларованих показників на суму 4100000грн. за 4-й квартал 2007року.
На підставі акту перевірки відповідачем -Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000472506/0 від 05.05.2009року на суму 2050000 грн.
Позивач не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на кінець звітного періоду, а саме 4-го кварталу 2007року, у позивача не було жодного боргу перед фізичною особою.
Судом встановлено, що 27.11.2007року між позивачем та фізичною особою Репенко Л.О.(ідентифікаційний номер 2065200765) було укладено договір про надання безпроцентної позики в сумі 4100000грн.. Також судом встановлено факт укладення договору між позивачем ТОВ «Земля-50», фізичною особою Репенко Л.О. та ТОВ «Агрофакторінвест»про переведення боргу, згідно якому частина боргових зобов'язань Репенко Л.О. перед ТОВ «Агрофакторінвест»переходить позивачу.
Таким чином позивач має непогашений борг в розмірі 4100000грн. перед ТОВ «Агрофкторінвест»який являється платником податку з прибутку підприємств.
Відповідно пп. 4.1.6 п.4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. та пп. 4 п.4р. ІІ Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р стосовно відображення в податковому обліку операцій з додержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги затверджений наказом ДПА України від 24.0.2003р. №26 , платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 ст. 7 або ст.. 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої на кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що під час проведення перевірки Державною податковою інспекцією не досліджувався договір від 14.12.07р. укладений між позивачем ТОВ «Земля-50», фізичною особою Репенко Л.О. та ТОВ «Агрофакторінвест»про переведення боргу.
Суд не погоджується з висновком податкового органу про заниження задекларованих позивачем показників на суму 4 100 000грн., вважає вимоги позивача в цій частині позову обґрунтованими , а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно абзацу другого пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283\97-ВР та пп. 4 п.4р. ІІ Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р стосовно відображення в податковому обліку операцій з додержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги затверджений наказом ДПА України від 24.0.2003р. №26 до складу валових доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
Як вбачається з матеріалів справи повернення коштів по договору від 27.11.2007року укладеного між ТОВ «Земля-50»та фізичною особою Репенко Л.О.(ідентифікаційний номер 2065200765), яким позивачу було надано безпроцентну позику в сумі 4100000грн., через розрахунковий рахунок чи касову книгу протягом періоду з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. позивачем не відбувалось. Однак відповідачем не було досліджено договір від 14.12.2007р. укладений між позивачем ТОВ «Земля-50», фізичною особою Репенко Л.О. та ТОВ «Агрофакторінвест»згідно якого частина боргових зобов'язань Репенко Л.О. перед ТОВ «Агрофакторінвест»переходить позивачу. Таким чином, на кінець податкового періоду, у позивача відсутній борг перед фізичною особою Репенко Л.О.
Що стосовно інших позовних вимог, то суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині вимог позивача щодо визнання незаконним акта перевірки № 208/1-23-06-34524934 від 15. 04.09р. в частині порушення підпункту 4.1.6. пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ВІД 22.05.1997РОКУ № 283/97-ВР
Так, відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р № 327, акт -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо її результатів не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.
В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (акт індивідуальної дії) є рішення податкового органу, прийняте за результатами проведеної перевірки.
Складання акту перевірки, за результатами такої перевірки, не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. Дії суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України - це активна поведінка такого суб'єкта владних повноважень, яка має вплив на права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин .
В спірному випадку, така дія як складання акта перевірки відповідає повноваженням податкового органу, висновки акта перевірки , з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165,167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Земля -50»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі задовольнити в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000472506/0 від 05.05.09р. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.