Справа № 2-а-1634/09
30 вересня 2009 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі: судді Школи М.Г.,
за участю: секретаря Яковини Т.О.,
позивачки - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням штрафних санкцій в сумі 11238 гривень 12 копійок та зобов'язання перерахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством України для дітей певного віку,
ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач) про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням штрафних санкцій в сумі 11238 гривень 12 копійок та зобов'язання перерахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством України для дітей певного віку, мотивуючи свої позовні вимоги таким чином.
Вона є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку відповідно до ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», перебуваючи на обліку у відповідача за місцем проживання як незастрахована особа відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) абзац третій частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У зв'язку з цим указана допомога повинна виплачуватись у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно з розмірами, встановленими відповідними законами про Державний бюджет України на 2007, 2008, 2009 роки: з 01.01.2007 року - 434 грн., з 01.04.2007 року - 463 грн., з 01.10.2007 року - 470 грн., з 01.01.2008 року - 526 грн., з 01.04.2008 року - 538 грн., з 01.07.2008 року - 540 грн., з 01.10.2008 року - 557 грн., з 01.01.2009 року до 01.04.2009 року - 557 грн.
Однак у період з 01.01.2007 року по 01.05.2009 року відповідач виплачував указану допомогу з порушенням норм чинного законодавства, і за її розрахунком не доплатив їй 10877 гривень 70 копійок указаної допомоги.
На її письмове звернення до відповідача 10 червня 2009 року з питання проведення перерахунку допомоги 6 липня 2009 року вона отримала відмову в проведенні перерахунку. Вважаючи, що відповідно до ст.509 ЦК України її відносини з відповідачем носять характер зобов'язальних, і має місце прострочення боржника, просить застосувати ч.2 ст.625 ЦК України та зобов'язати відповідача з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення сплатити їй 360 гривень 42 копійки інфляційних збитків, з урахуванням яких загальна сума боргу за доданим розрахунком за станом на 01.04.2009 року складає 11238 гривень 12 копійок.
Відповідно до ст.ст.19, 22, 48, 56, 64, 68 Конституції України, ст.ст.41, 43, 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.ст.1173, 1175 Цивільного кодексу України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, просить задовольнити її позов у повному обсязі та (з урахуванням уточнених в судовому засіданні позовних вимог) стягнути з відповідача недоплачену їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням штрафних санкцій (інфляційних збитків) у сумі 11238 гривень 12 копійок та зобов'язати відповідача перерахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством України для дітей певного віку.
В судовому засіданні під час розгляду справи позивачка ОСОБА_1. підтримала позовні вимоги у повному обсязі, відмовившись від стягнення на її користь судових витрат та моральної шкоди.
Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області - був належно повідомлений про час і місце розгляду справи, однак свого представника в суд не направив, надав суду клопотання про розгляд справи без його представника.
Відповідач позову не визнав, мотивуючи це у своєму запереченні таким чином.
ОСОБА_1. знаходилась на обліку в управлінні та отримувала на дитину ОСОБА_2., ІНФОРМАЦІЯ_1, з 23.06.2006 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2822-ХІІ.
У 2007 році допомога нараховувалась відповідно до абзацу третього частини другої ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12 . 2001 року №1751, у розмірі 90 гривень та щомісячною доплатою індексації.
У 2008 році ОСОБА_1. призначено вказану допомогу відповідно до розділу ІІ п.23 пп.708 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(із змінами, внесеними згідно з Законом №107-УІ 28.12.2007 року, які діяли до 31.12.2008 року) та п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року №1751, у розмірі 130 гривень.
Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Тому покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. У зв'язку з цим у 2007-2008 роках позивачці виплачувалась допомога у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Оскільки не були внесені зміни до цих законів та не збільшено фінансування на реалізацію норм Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», підстав для проведення перерахунку допомоги немає.
УПСЗН як орган виконавчої влади діє в межах повноважень, наданих державою, і не має права встановлювати розмір допомог, а лише виплачує їх відповідно до визначених розмірів, у зв'язку з чим просить відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
У справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-7).
Позивачка проживає в м.Кролевці Сумської області (а.с.6), а тому обов'язок по призначенню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на відповідача у справі - управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації, за місцем проживання позивачки.
З 23 червня 2006 року до 1 травня 2009 року позивачка перебувала на обліку у відповідача та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року як непрацююча (незастрахована) особа (а.с.5-7, 37-39). Так, зокрема, у 2007 році їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року №1751, з 01.01.2007 року по 31.12.2007р. в розмірі 90 гривень зі щомісячною доплатою індексації, а у 2008-2009 роках - згідно зі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (зі змінами згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року) та відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року №1751: з 01.01.2008 року до 01.05.2009 року - по 130 гривень щомісяця (а.с.13-15).
Протягом періоду, за який пред'явлено позовні вимоги, діяло таке законодавство:
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку був визначений у ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V встановлено прожитковий мінімум на 2007 рік на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 442 грн., з 1 жовтня - 450 грн. Однак згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік зупинено дію ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та абзац 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким визначено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянам своїх конституційних прав.
Крім того, відповідні права позивачки гарантуються ст. 8 Конституції України, в якій зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Таким чином, з 09.07.2007 року органи соціального захисту населення повинні були призначати, нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності абзацу 3 частини 2 статті 56 та пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Щодо нарахування та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році необхідно керуватись пунктом 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у зв'язку з чим допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Рішенням Конституційного суду України №10-рп/08 від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційним не було.
У 2009 році стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» діяла у тій же редакції, що і у 2008 році, а отже розмір вказаної допомоги порівняно з 2008 роком не змінився.
У зв'язку з вищевикладеним суд прийшов до висновку про те, що саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідач повинен був проводити нарахування та виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній за станом на 09.07.2007 року), а тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та після його проведення виплатити позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі, встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції за станом на 09 липня 2007 року) за період, визначений судом, - з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з урахуванням виплат, проведених за вказаний період, оскільки саме такий порядок (призначення та наступна виплата) передбачений чинним законодавством України, і він не дотриманий відповідачем.
При цьому відповідачем у порушення ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній за станом на 09.07.2007 року), з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, тому відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань, або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення виплат, гарантованих Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову за період, визначений судом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що обраний позивачкою спосіб захисту її порушеного права шляхом стягнення з відповідача конкретно обрахованої позивачкою суми допомоги (саме в частині визначення судом конкретного розміру) не підлягає задоволенню, оскільки такі виплати не були нараховані позивачці, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
При цьому, виходячи з суті спору та положень КАС України, суд вважає за необхідне при визначенні неправомірності дій відповідача зобов'язати його саме виплатити позивачці вказану допомогу за відповідні періоди, а не стягувати певну суму.
Що стосується строку позовної давності, то відповідно до ч.2 ст.99 КАС України передбачений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка зазначила, що про факт порушення її права на отримання допомоги в розмірі, визначеному законом, вона дізналась лише скориставшись порядком досудового вирішення спору, передбаченим ч.4 ст.99 КАС України, та отримавши відмову відповідача, у зв'язку з чим обчислення строку звернення до адміністративного суду в такому випадку починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, тобто з 6 липня 2009 року. Відповідач не наполягає на застосуванні строку позовної давності. Тому суд вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду з позовом.
Що стосується інфляційних збитків, то вони не можуть бути покладені на відповідача, оскільки відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація передбачена тільки в разі, якщо належні громадянинові суми були нараховані та своєчасно не виплачені, тоді як позивачці відповідні суми відповідач не нараховував, у зв'язку з чим норми вказаного закону на правовідносини між сторонами не поширюються.
Судові витрати у справі не стягуються, оскільки позивачка відмовилась від їх відшкодування.
Оскільки відповідач, приймаючи рішення про призначення та виплату позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в меншому розмірі, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції за станом на 09 липня 2007 року), за період, визначений судом, - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України", ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.ст. 8, 11, 71, 94, 99, 122, 160-163 КАС України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції за станом на 09 липня 2007 року) в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Кролевецької районної державної адміністрації Сумської області призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції за станом на 09 липня 2007 року) в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплат, проведених за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя
Постанова складена та підписана у повному обсязі 5 жовтня 2009 року.