ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
25.08.2009 р. № 2а-6959/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Пасічнику О.П., вирішив адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України
доДержавної податкової інспекції у м. Житомирі
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії відповідача щодо скасування реєстрації Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість незаконними, тобто такими, що суперечать чинному законодавству України, зобов'язати відповідача відмінити анулювання реєстрації Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість, скасувати акт № 279/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.06.2009 та видати Житомирській філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а також внести до Реєстру платників податку на додану вартість відповідні зміни шляхом вилучення запису про анулювання реєстрації Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»як платника податку на додану вартість на підставі акту № 279/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.06.2009 та поновити запис про реєстрацію Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»як платника податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких обґрунтовував правомірність анулювання реєстрації Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»як платника податку на додану вартість, просив розглядати справу без участі його представника.
Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Житомирська філія Державного підприємства «Інформаційний центр» була зареєстрована як платник податку на додану вартість з 14.05.1998 (свідоцтво № 09617614 від 14.05.1998).
11.06.2009 ДПІ у м. Житомирі було складено акт № 279/15-2 про анулювання реєстрації Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю підстав для реєстрації філії в якості платника податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Відповідно до змісту п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
З системного аналізу п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»в контексті ст. 42, ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України, ст. 80, ч.ч. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, видно, що філія згідно з чинним законодавством не може бути платником податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи Житомирська філія Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого наказом Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України № 253 від 30.12.2004, а тому не може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Відповідно до змісту підп. в) п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Таким чином, реєстрація 14.05.1998 Житомирської філії Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість була проведена з порушенням вимог законодавства, з огляду на що анулювання такої реєстрації Державною податковою інспекцією у м. Житомирі є правомірним.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.С. Пащенко