Постанова від 03.08.2009 по справі 2а-5758/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 24/117

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2009 р. 10:31 № 2а-5758/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Власенкової О.О., секретаря судового засідання Богдан В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Голосіївського району м.Києва (далі -Прокурор)

в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва (далі -Позивач)

доПриватного підприємства «Карат»(далі -Відповідач)

простягнення коштів у розмірі 8 768,11 грн.

ПрокурорФролов В.П. (посвідч. від 07 листопада 2007 року № 185)

представник від Позивача:Компанець Т.Б. (дов. від 16 липня 2009 року № 10075/07)

від Відповідача:Герасімова Е.В. (директор)

обставини справи:

Прокурор в інтересах Позивача звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 8 768,11 грн.

Позов обґрунтовується статтями 67 та 121 Конституції України, статтею 1, Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статтями 14, 15, 17,18, 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач підтримав позовні вимоги Прокурора з підстав, викладених у позові.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з огляду на те, що відповідно до Указу Президента України від 03 червня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування” він є платником єдиного податку, а тому звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою суду від 05 червня 2009 року відкрито провадження у справі. та призначено попереднє судове засідання на 06 липня 2009 року.

У попередньому судовому засіданні 06 липня 2009 року оголошувалася перерва до 16 липня 2009 року.

16 липня 2009 року попереднє судове засідання відкладено на 03 серпня 2009 року.

У попередньому судовому засіданні 03 серпня 2009 року закінчено підготовче провадження, розпочато розгляд справи по суті, у якому оголошено перерву до 04 серпня 2009 року.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності відповідно до Указу Президента України від 03 червня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування” є платником єдиного податку. Копію відповідного свідоцтва з метою доведення суду зазначеної обставини Відповідач не надав, однак це вбачається зі змісту акта перевірки Відповідача Позивачем від 19 березня 2009 року № 583.

Водночас Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі -страхових внесків) відповідно до Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Законом України „Про загально обов'язкове державне пен сійне страхування” врегульовано відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 статті 11 названого Закону установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів під приємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, котрі обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України „Про загально обов'язкове державне пен сійне страхування” страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов' я зані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчис лювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України „Про загально обов'язкове державне пен сійне страхування” зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть установлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до частини 6 статті 20 названого Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Частиною 2 статті 20 цього Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону наразовуються страхові внески.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу частини 2 статті 106 названого Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Частиною 3 цієї ж норми Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про їх сплату. Протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” щодо сплати страхових внесків у строки та в порядку, що визначені законодавством з питань загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у відповідача виникла недоїмка в сумі 8 768,11 грн.

Наявність недоїмки у вказаній сумі підтверджується даними про стан розрахунків, що є додатком до акту перевірки Відповідача Позивачем від 19 березня 2009 року № 583.

Ураховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б свідчили про погашення Відповідачем вказаної суми недоїмки на день розгляду справи відповідачем суду не подано.

Суд не бере до уваги доводи Відповідача про те, що за умови сплати ним єдиного податку відповідно до Указу Президента України від 03 червня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування” він звільняється від сплати страхових внесків з огляду на таке.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, де, як і в Законі України „Про загально обов'язкове державне пен сійне страхування” не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а інше - не передбачає пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України „Про загально обов'язкове державне пен сійне страхування” до приведення законодавства у відповідність із цим актом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу Президента України від 03 червня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування” про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Карат” (03039, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 17 а, код ЄДРПОУ 30213625) суму заборгованості по страхових внесках у розмірі 8 768,11 грн. (вісім тисяч сімсот шістдесят вісім грн. 11 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва (код ЄДРПОУ 26869454, р/р 256083132601 в Головному управлінні Ощадбанку по м.Києву та Київській області, МФО 322669).

Постанова відповідно до частини 1 статті .254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя (підпис) О.О. Власенкова

Повний текст постанови складено та підписано 10 серпня 2009 року.

З оригіналом згідно.

Суддя О.О. Власенкова

Попередній документ
6448613
Наступний документ
6448615
Інформація про рішення:
№ рішення: 6448614
№ справи: 2а-5758/09/2670
Дата рішення: 03.08.2009
Дата публікації: 11.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: