Справа № 2 - а - 2558 / 09
08 жовтня 2009 року. Місто Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Міщенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, 3-тя особа : Головне управління МВС України в Сумській області
про спонукання до вчинення дій ,
позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, який мотивує тим, що проходила службу в органах внутрішніх справ з 30.08.1989 року по 31.03.2005 року. Відповідно до наказу МВС України № 541 ос від 25.04.2007 року їй було зараховано додатково для призначення пенсії 6 років 2 місяці та 23 дні, що є підставою для перерахунку вислуги років, пенсії та вихідної допомоги. Посилаючись на те, що відповідач відмовляється у перерахувати пенсію за вислугу років у бік її збільшення у зв»язку зі зміною вислуги років та грошового забезпечення, за період з 01 квітня 2005 року по 31 травня 2007 року, та здійснити виплату різниці в пенсії в сумі 17 161 гривня 04 копійки, позивачка просить задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що пенсія позивачці перерахована за вищевказаний період бути не може, оскільки перерахунок було проведено з 01.06.2007 року, вимоги заявлені до неналежного відповідача. Окрім того, позивачка пропустила строки звернення до суду з позовом. За таких обстанин, просить в задоволенні позову відмовити за необгрунтованістю.
Представник 3-ї особи - Головного управління МВС України в Сумській області
також вважає, що відсутні підстави для задоволення позову, підтримує позицію відповідача.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В Рішенні Конституційного Суду України №8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, що для окремих категорій осіб передбачено особливий порядок пенсійного забезпечення з урахуванням їх правового статусу, професійних обов'язків, підвищених вимог до дисципліни, обмежень та інших особливостей, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, що й зумовило встановлення додаткових гарантій соціального забезпечення таких осіб. Обмеження цих гарантій не відповідає статтям 3, 22, 48 Конституції України.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як було встановлено в судовому засіданні , ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ з 30.08.1989 року по 31.03.2005 року, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 17 ).
На підставі висновку Центральної комісії МВС України від 15.04.2007 року Міністерством Внутрішніх справ України було видано наказ № 541 о/с від 25.04.2007 року , яким зараховано ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії, стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та безперервну службу в органах внутрішніх справ 06 років 02 місяці та 23 дні ( а.с. 12-14 ).
Також, наказом № 40 о/с від 11.05.2007 року відповідачем було внесено зміни до п. 22 наказу № 37 від 31.03.2005 року де зазначено про те, що позивачка була звільнена за вислугою років для нарахування вихідної допомоги станом на 31.03.2005 р. у календарному обчисленні 21 рік 09 місяців та 24 дні. та наказом № 57 від 06.07.2007 року також були внесені зміни до первинного наказу, яким слова про нарахування вихідної допомоги виключені з його тексту ( а.с. 15 ).
Ці обставини вже були встановлені судовим рішенням та не підлягають доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАСУ ( а.с. 4-10 ).
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно зі ст. 55 вищевказаного Закону, суми пенсії, не отримані з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, як зазначалося вище, позивачці було додатково зараховано до вислуги років безпідставно не включені 3-ю особою ( що була на час звільнення відносно позивачки пенсійним органом ) 06 років 02 місяці та 23 дні, це потягло за собою зміну розміру грошового утримання, з якого здійснюється розрахунок пенсії, а також зміну вислуги років. При звільненні зі служби УМВС не зарахувало в строк служби позивачці період її роботи на посадах бухгалтера та старшого інспектора УВС, чим порушило вимоги п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року “ Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей ”.
Про це відповідач був повідомлений, однак, на звернення позивачки належним чином не відреагував та провів перерахунок пенсії лише частково ( а.с. 21-22 ). Достовірно знаючи про наявність обставин, які тягнуть зміну розміру пенсії стосовно позивача, відповідач необгрунтовано відмовляє останньому в проведенні перерахунку та виплаті пенсії, приведеної у відповідність до чинного законодавства, чим порушує вимоги ст.ст. 51-52, 55, 60-1, 63 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб » та права позивача на перерахунок пенсії.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, належить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати позивачці пенсію за вислугу років у бік її збільшення у зв»язку зі зміною вислуги років та грошового забезпечення, за період з 01 квітня 2005 року по 31 травня 2007 року, та здійснити виплату різниці в пенсії в сумі 17 161 гривня 04 копійки.
Керуючись ст.ст. 51, 55, 63 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб », ст.ст. 11, 71, 159-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у бік її збільшення у зв»язку зі зміною вислуги років та грошового забезпечення, за період з 01 квітня 2005 року по 31 травня 2007 року, та здійснити виплату різниці в пенсії в сумі 17 161 гривня 04 копійки.
Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО