Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
"13" жовтня 2009 р. № 2-а- 41395/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого- судді- Самойлової В.В.
при секретарі- Ланцевич Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом
фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення прозастосування штрафних санкцій,
ФОП ОСОБА_2 звернувся до належного суду з адміністративнимпозовом, в якому просить визнати недійсними: податкове повідомлення-рішення № 0001121720/0 від 28.08.09р. про донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 33416,43 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 1485174,75 грн. № НОМЕР_1 від 28.08.09р., які винесені відповідачем відносно нього.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що через свою хворобу на прикінці 2003р.прийняв рішення про припинення своєї підприємницької діяльності та передав через ФОП ОСОБА_3 юридичній фірмі „Престиж" всі документи для припинення своєї підприємницької діяльності. Тому, на протязі 2004-2009р.р. книгу обліку доходів та розходів він не вів, а податкова інспекція на протязі цього часу не проводила ніяких перевірок. Також зазначив, що податковою інспекцією взяті за основу для нарахування штрафних санкцій копії яких-то товарних чеків, оригінали яких він не бачив. Крім цього, зазначив, що відповідачем порушено термін, встановлений ст.250 Господарського кодексу України, щодо застосування адміністративно-господарських санкцій по операціях за період 10.08.2007р.по 25.04.2008р.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно ст. 47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Проте позивачем не було внесено повідомлення про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності та не внесено до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності і не були подані державному реєстратору відповідні документи.
Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.
Встановлено, що з 31.07.2009р. по 13.08.2009р. ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., за результатами якої був складений акт від 14.08.2009р. № 1539/17-218/НОМЕР_2.
В ході даної перевірки виявлені порушення:
- п.п. 19.1. "а", „в" ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", п.п. 5.3.9., п. 5.3, ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження оподаткованого доходу за перевіряємий період у сумі 297 034,95 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 33 416,43 грн.
- п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: за період з 01.04.2006р. по 31.04.2006р. встановлена торгівля за готівкові кошти без використання реєстратора розрахункових операцій в розмірі 297 034,95 грн.
Відповідно до цього акту перевірки відповідачем винесені:
- податкове повідомлення - рішення № 0001121720/0 від 28.08.2009 року по податку з доходів фізичних осіб - суб"єктів підприємницької діяльності на суму 33 416,43 грн.
- рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 1485174,75 грн. № НОМЕР_1 від 28.08.2009 року.
Відповідачем при проведенні перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у періоді з 01.04.2006р. по 31.03.2009р. знаходився на загальній системі оподаткування. Декларації про доходи за період: з 2кв. 2006р. по 3 кв.2009р. до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не надавались, чим порушено ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб".
До ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від Мелітопольської ОДПІ надійшли завірені копії документів, згідно яких ФОП ОСОБА_2 продав ТОВ "Агропромінвест-М", код СДРПОУ НОМЕР_3. запчастини на суму 297034,95грн. Накладна №176 від 19 липня 2007р. Оплата за отриманий товар підприємством здійснювалась за готівку, згідно товарних чеків, що підтверджується листом Мелітопольської ОДПІ від 23.06.09р. №18101/7/23-210.
Таким чином, підприємцем ОСОБА_2 було отримано валовий дохід за 3 квартал 2007р. в сумі 70000 грн., 4 квартал 2007р, в сумі 130000 грн., 1 квартал 2008р. в сумі 80000 грн., 2 квартал 2008р. в сумі 17034,95грн. Вказані суми ним не були задекларовані, чим порушено Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб".
Розбіжності між даними книги обліку доходів та витрат, декларації та даними первинних документів виникли внаслідок того, що підприємець не включив до валового доходу суму готівки. отриманої від ТОВ "Агропромінвест-М", код ЄДРПОУ НОМЕР_3, згідно товарних чеків у сумі 297034,95грн.
Відповідно до ч.14 ст. 22 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності повинно містити відомості про: ім'я фізичної особи - підприємця; ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків; місце та дату внесення запису про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.
Також, ст. 47 цього ж закону говорить: для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Проте позивачем не було внесено повідомлення про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності та не внесено до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності і не були подані державному реєстратору відповідні документи.
Як стверджує позивач, з 2001 року юридична фірма „Престиж" вела його бухгалтерські документи, але сам він не надав доказів щодо ведення бухгалтерського обліку його підприємницької діяльності цією фірмою. Також позивач стверджує, що на прикінці 2003 року він всі документи стосовно припинення своєї підприємницької діяльності через ФОП ОСОБА_3 юридичній фірмі „Престиж". Проте, позивачем в обґрунтуванні даного факту не надано жодних письмових доказів.
Щодо твердження позивача про порушенння відповідачем терміну, встановленого ст.250 Господарського кодексу України стосовно застосування адміністративно-господарських санкцій по операціях за період 10.08.2007р.по 25.04.2008р., то воно є безпідставними з наступних підстав:
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. При визначенні меж застосування ст. 250 Господарського кодексу України під час застосування фінансових санкцій, передбачених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", виходячи зі змісту ст. 1 Господарського кодексу України, яка визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до ст.2 Господарського кодексу України поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
Відповідно до ст.4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Згідно п.п.4 та 6 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу" функції органів державної податкової служби щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків та забезпечення застосування штрафів не входять до господарської компетенції відповідача, оскільки не пов'язані саме з організаційно-господарськими повноваженнями в розумінні будь-якого впливу на процес управління діяльністю позивача.
Відповідно до ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу" проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків. Тобто, при виконанні вищенаведених функцій, яке можливе лише шляхом проведення перевірок, відповідач не вправі втручатися в господарську діяльність суб'єкта перевірки.
Так, в даних правовідносинах податкова інспекція не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією та безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Таким чином, строки застосування до суб'єктів підприємницької діяльності адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст.250 Господарського кодексу України не поширюються на фінансові санкції, які застосовуються органами державної податкової служби до порушників Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Статтею 17 п. 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена фінансова санкція у п»ятикратному розмірі вартості проданих товарів на які виявлено невідповідність у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.
ФОП ОСОБА_2 було здійснено продаж запчастин за готівковий рахунок на підприємство ТОВ „Агропромінвест", код НОМЕР_3 без застосування реєстратора розрахункових операцій, про що свідчать товарні чеки, завірені копії яких надіслані Мелітопольською ОДПІ до відповідача, про що свідчить лист від 23.06.09р. № 18101/7/23-210.
Таким чином, податкова інспекція правомірно застосувала до позивача фінансові санкції передбачені Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, дії відповідача є законними та обґрунтованими, оскільки він діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме, відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», протилежне позивачем у відповідності до вимог ч.1 ст. 71 КАСУ, не доведено, в зв'язку з чим підстав для задоволення адміністративного позову суд не має.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ, ст. 19 Конституції України, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд -
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення прозастосування штрафних санкцій відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ -з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 14.10.09р.
Суддя Самойлова В.В.