Справа № 2-а-13447/09
19 жовтня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду в складі:
Головуючого - судді Чеснокової А.О.
Суддів: Бойка С.С., Удовіченка С.О.
при секретарі - Лисенко М.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідачів - Мандрика О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Державного казначейства України, Глухівської митниці Сумської області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України, Державного казначейства України, в якому просив поновити його на посаді начальника Глухівської митниці Сумської області Державної митної служби України з 08 грудня 2008 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2008 року по день поновлення на посаді, поновити строк на оскарження наказів Державної митної служби України № 293-к від 17.03.2008 року, № 740-к від 07.03.2008 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та скасувати як незаконні .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що наказом Голови Державної митної служби України № 2615-к від 08.12.2008 року у відповідності до п. 3 ст.40 КЗпП України, він був звільнений з займаної посади. У наказі зазначено, що ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання своїх посадових обов'язків без поважних причин та наявності застосованих дисциплінарних стягнень протягом 2008 року. Як зазначає позивач, звільнення є незаконним, необґрунтованим, таким, що порушує його трудові права, тому наказ підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду було залучено до участі у справі в якості другого відповідача Глухівську митницю Сумської області.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача - Державної митної служби України та Глухівської митниці Сумської області заперечував проти задоволення позовних вимог, дії вважає законними та обґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання представник Державного казначейства України не з'явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка знаходиться в матеріалах справи.
Колегія суддів, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановила такі обставини.
З 30 грудня 2005 року по 08 грудня 2008 року ОСОБА_1 перебував на посаді начальника Глухівської митниці Сумської області у званні Державного радника митної служби 3 рангу.
Загальний стаж трудової діяльності становить 41 рік. Стаж державної служби 19,5 років. Стаж роботи в митних органах України - 15 років 9 місяців. Наказом Голови Державної митної служби України № 2172-к від 30.12.2005 призначений начальником Глухівської митниці. Указом Президента України № 713 від 21.08.2006 ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - Державний радник митної служби України 3-го рангу.
Наказом Голови Державної митної служби України № 2615-к від 08.12.2008 року у відповідності до п. 3 ст.40 КЗпП України, позивач був звільнений з займаної посади. У наказі зазначено, що позивача звільнено за систематичне невиконання своїх посадових обов'язків без поважних причин та враховуючи наявність застосованих до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень протягом 2008 року.
Підставою для видачі даного наказу стали накази Держмитслужби України від 17.03.08 № 293-к, від 07.05.08 № 740-к про оголошення догани та від 10.06.08 № 996-к про вирішення питання щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 після закінчення його тимчасової непрацездатності, а також доповідна записка Департаменту власної безпеки від 26.09.08 № 23/1-2795.
Згідно з ч. ч.1, 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п. 3 ст.40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до ст.. 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюються ним, - Законом України «Про державну службу».
Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Поняття дисциплінарного проступку визначено в Дисциплінарному статуті митної служби України, затвердженого Законом України від 06.09.05 № 2805-ІV.
Так, у ст. 21 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни визначено як протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу.
Із системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що на позивача поширюються норми КЗпП України, в частині, що не суперечить Дисциплінарному статуту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено з посади наказом Голови Державної митної служби України № 2615-к від 08.12.2008 року відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України.
За передбаченими п. 3 ст.40 КЗпП України підставою для звільнення працівника може бути лише невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
При звільненні працівника за п. 3 ст.40 КЗпП України адміністрація повинна навести конкретні факти допущені ним невиконання вказаних обов'язків, коли саме вони мали місце, та які і коли проступки вчинив працівник після застосування до нього попередніх стягнень.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ Держмитслужби №2615-к містить в собі лише загальну фразу та посилання на систематичне невиконання позивачем своїх посадових обов'язків.
Відповідно до п. 31 Дисциплінарного статуту митної служби України, застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.
Однак, як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідачів, Держмитслужбою в порушення зазначеного положення Закону службове розслідування відносно позивача не проводилося. Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що недотримання відповідачем вимог чинного законодавства потягло за собою позбавлення прав позивача, передбачених п.5.1. „Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України", затвердженого наказом Держмитслужби від 29.07.2002р.№408, а саме: в будь-який момент прийняти у ньому участь; пояснювати факти; робити заяви; надавати відповідні документи; порушувати клопотання про залучення нових документів; вимагати додаткового вивчення пояснень осіб причетних до справи.
Як було встановлено в судовому засіданні до відповідача протягом року були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани.
За передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного чи громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків , покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках ураховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення не минуло більше одного року.
Таким чином, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, звільненню та підставою для цього передували накази Держмитслужби від 17.03.2008 №293-к та від 07.05.2008 №740-к про накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи митниці та контролю за службовою діяльністю підлеглих, що призвело до невиконання у лютому та квітні місяцях завдань зі справлянням податків та зборів визначених Держмитслужбою.
Цими завданнями, як сказано в констатуючій частині, є накази № 89 та №327 „Про встановлення очікуваних надходжень податків та зборів" у лютому та квітні місяцях.
Як було встановлено в судовому засіданні, сума податків та зборів, які стягує митниця за митне оформлення товарів та інших предметів, регулюється законами України „Про єдиний митний тариф" та постановами КМУ про митні збори за надання послуг і залежить від кількості ввезеного на митну територію товару та його митної вартості.
Тому митниця, стягуючи митні платежі, не має будь якого юридичного права, в залежності від кількості ввезеного товару, стягнути ні більшу ні меншу суму платежів, крім встановлених нормативними документами.
В кожному випадку це порушення діючого законодавства і в разі надлишку стягнених платежів вони повертаються власнику товару, а в разі недобору митних платежів, при їх виявленні, платежі донараховуються і стягуються в примусовому порядку. Службова особа, яка допустила подібні випадки притягується до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності. Таких випадків з січня по травень по Глухівській митниці не виявлено.
В лютому та квітні місяцях Глухівською митницею з учасників зовнішньоекономічної діяльності та громадян стягнуто до держбюджету відповідно 9,5 млн. гривень та 7,9 млн. гривень відповідно, при цьому забезпечена повна передбачена діючим законодавством сума мита та митних зборів, яка у відповідності до складу та кількості ввезеного товару більшою бути не могла. Будь-яких випадків недобору митних платежів не встановлено, дані факти не наведені і в наказах про дисциплінарні стягнення.
В наказі Держмитслужби від 10.06.2008р. №996-к який приведено як підставу для звільнення вказано, що Глухівська митниця і в травні продовжує не виконувати очікувані показники, тому в п.6 наказано - Управлінню митної вартості провести в Глухівській митниці перевірку стану роботи і з контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Така перевірка в Глухівській митниці була проведена. За висновками перевірки, випадків заниження рівня митної вартості товарів, основного складника заниження податків, з початку 2008р. не виявлено, систематичного невиконання позивачем законів України, посадових обов'язків не встановлено.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що крім того, в Довідці про результати перевірки стану роботи із контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на Глухівській митниці зазначені особливості ввозу товарів (копія даної довідки знаходиться в матеріалах справи). Відповідно до даної довідки встановлено, що зона діяльності Глухівської митниці є регіоном переважно аграрного розвитку. Що знайшло своє відображення у номенклатурі товарів, які імпортуються суб'єктами ЗЕД. А тому, як і сільське господарство, якому притаманний сезонний характер, номенклатура імпорту несе відбиток сезонності. Це є ввезення добрив, техніки для обробки ґрунту, сівби с/г культур навесні, а ближче до осені - техніки для збирання врожаю. Частину номенклатури, що складає близько 40%, утворюють разові поставки або поставки невеликих партій товарів. Прогнозування цієї частини номенклатури практично неможливо. Крім того, зменшення обсягів продукції відбувається одночасно зі зростанням цін на цю продукцію.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що невиконання Глухівською митницею показників очікуваних надходжень в лютому та квітні місяцях 2008 р. не можна вважати дисциплінарним проступком, оскільки згідно ст.19 Конституції України посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, невиконання посадових обов'язків начальником митниці має бути наслідком невиконання позивачем конкретних актів законодавства, які зобов'язують діяти позивача в певний спосіб.
Однак, ні в наказі про дисциплінарні стягнення, ні в наказі про звільнення позивача не наведені конкретні факти невиконання ним, як начальником митниці, своїх службових обов'язків, не зазначено коли саме вони мали місце, які норми законодавства чи інших керівних документів при цьому їм порушено.
Невиконання планових завдань установою без наведених фактів вини позивача у невиконанні норм законодавства чи обов'язків, які потягнули за собою невиконання очікуваних показників не може бути фактом порушення дисципліни, яке стало підставою звільнення ОСОБА_1
В наказі Держмитслужби №293-к від 17.03.08 фактично не вказано ні на єдине юридичне порушення законодавства позивачем.
В констатуючій частині 2, 3, 4 наведені лише тенденції зниження рівня цін ввезених товарів, не приведено жодного прикладу незаконності їх зниження чи порушення діючого законодавства або трудової дисципліни. Ціна товарів встановлюється не митницею, а виключно учасниками договору (покупець-продавець) і вказується в договорі та виставлених рахунках. Зміна чи зниження ціни та митної вартості можлива з десятка причин: внесення змін Верховною Радою України до ставок ввізного мита; зміна постачальника товару з західних країн на країни з якими Україна уклала договори про вільну торгівлю(Росія, Білорусь і т.д.) зі ставками ввізного мита - 0.; ввезення товарів не з розвинутих країн та через посередника, а на пряму та наприклад з Китаю, та інше.
Крім того, в наказах Держмитслужби №740-к та № 293-к разом з тим вказано на неналежне виконання позивачем службових обов'язків з організації роботи митниці та контролю за роботою підлеглих.
В матеріалах справи міститься аналітична довідка відділу організаційно-контрольної роботи митниці від 10.06.08 № 08/40. В даній довідці встановлено, що з метою забезпечення контролю за діяльністю підлеглих в січні-травні місяці в Глухівській митниці проведено 128 контрольних перевірок, з них 12 контрольних перевірок здійснено особисто позивачем. За наказом начальника митниці проведені 4 комплексні комісійні перевірки підрозділів. На предмет перевірки повноти оподаткування товарів проведено перевірку 5-ти підприємств області, недоборів митних платежів не виявлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведена вина позивача щодо невиконання або неналежного виконання службових обов'язків.
Колегія суддів вважає необхідним поновити строки оскарження наказів № 740-к та № 293-к виходячи з наступних підстав.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, наказ № 293-к від 17.03.08 ним не був оскаржений з підстав боязні подальшого роздування конфлікту, який виник між ним і головою Держмитслужби в лютому 2008 році на засіданні колегії Держмитслужби. Наказ № 740-к від 07.05.08 надійшов до митниці в середині травня місяця, а в кінці травні позивача було госпіталізовано в стаціонарне лікування, що підтверджується лікарняними листками, таким чином, позивач даний наказ фізично не встиг оскаржити.
Підставою розірвання трудового договору з ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ст.40 КЗпП України стала доповідна записка Департаменту власної безпеки від 26.09.2008р.№23/ 1-2795.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що дана доповідна записка фактично не містить ні єдиного факту порушення позивачем трудової дисципліни.
Зі змістом доповідної записки позивач не був ознайомлений, пояснень стосовно виявлених порушень у ОСОБА_1 ніхто не відбирав.
Крім того, колегія суддів оцінює критично даний доказ, оскільки в розділі «Суть питання» про відсутність позивача на роботі вказується дата 8 вересня, але не 2008 року, а ще не наступившого 2009 року, що дає підстави стверджувати, що дана доповідна записка була виготовлена невчасно.
Відповідно до ст. 149 КЗпП встановлений порядок застосування дисциплінарних стягнень. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При цьому, у разі відмови працівника дати пояснення складається відповідний акт за підписом кількох осіб на підтвердження відмови працівника дати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.
Відповідачем не було надано доказів того, що від позивача були відібрані письмові пояснення по суті порушення трудової дисципліни чи доказів того, що позивач відмовився дати такі пояснення.
Отже, вказана доповідна записка складена в період перебування позивача на лікарняному не може бути належно обґрунтованою підставою для його звільнення.
Доданий до доповідної записки акт Глухівської митниці від 05.09.2008 про відмову від дачі пояснень з приводу неналежного виконання службових обов'язків з організації роботи митниці та контролю та контролю за службовою діяльністю підлеглих, що призвело до невиконання у травні 2008 року завдань зі справляння податків і зборів колегія суддів оцінює критично. В даному акті зазначено, що комісія у складі 5 осіб діяла за розпорядженням керівництва Державної митної служби України. Відповідно до Порядку ведення діловодства в митних органах, таке розпорядження видається головою Державної митної служби України або його заступниками письмово, розпорядження реєструється, йому присвоюється номер. В акті від 05.09.2008 ні номера, ні дати не вказано. Крім того, як підтвердив в судовому засіданні член комісії ОСОБА_5, допитаний в якості свідка, письмового розпорядження із Державної митної служби не надходило. Дане розпорядження було лише в усній формі (в телефонному режимі), хто надавав розпорядження - не пам'ятає. Таким чином, колегія судів приходить до висновку, що фактично комісія створювалась та формувалась в такому складі з власної ініціативи і діяла самостійно без надання їй на те повноважень.
Крім того, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт зібрання комісії в службовому кабінеті позивача о 17 год. 50 хв. 05.09.2008. Оскільки, члени комісії, допитані в судовому засіданні в якості свідків, надавали суперечливі пояснення. Секретар начальника митниці, яка знаходилась в приймальній, підтвердила, що в цей час комісію вона не бачила.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведена вина позивача, не доведено систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором. При застосуванні крайнього заходу як звільнення, відповідач в порушення ст. 149 КЗпП України та п. 27 Дисциплінарного статуту Митної служби України не навів обставини дисциплінарного проступку та ступінь вини позивача. В зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині поновлення на посаді, скасування наказів № 2615-к від 08.12.08, № 293-к від 17.03.08 та № 740-к від 07.05.08 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Як вбачається з довідки № 16/0092 від 17.06.09 середня заробітна плата складає 9 550, 38 грн. Середня заробітна плата обчислена відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що вимушений прогул позивача за період з 08.12.2008 по 19.10.2009 становить 10 місяців 7 днів, а тому з Державної митної служби України необхідно стягнути на користь позивача оплату за час вимушеного прогулу в сумі 98 687 грн. 26 коп.
(9 550, 38 грн. х 10 міс. = 95 503, 80 грн.
9 550, 38 грн. : 21 роб. день = 454, 78 грн. за один день
454, 78 грн. х 7 роб. днів = 3 183, 46 грн.
95 503, 80 грн. + 3 183, 46 грн. = 98 687 26 грн.)
Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови про присудження виплати заробітної плати, пенсії, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
На підставі вищевикладеного, звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Глухівської митниці Сумської області Державної митної служби України та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за 1 місяць в розмірі 9 550, 38 грн.
Відповідно до ст.. 92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані із залученням свідків несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків.
Свідкам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту.
В матеріалах справи містяться заяви свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення з позивача витрат за виклик до суду, а саме: стягнення добових та середнього заробітку.
Колегія суддів зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачені витрати за проїзд та добові, стягнення середнього заробітку Кодексом не передбачено. Таким чином, дані заяви підлягають частковому задоволенню в частині стягнення добових, а саме: на користь ОСОБА_6 в розмірі 60 грн., ОСОБА_7 в розмірі 60 грн., ОСОБА_8 в розмірі 60 грн., ОСОБА_9 в розмірі 30 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь позивача, таким чином всі витрати, пов'язані із залученням свідків стягуються з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Державного казначейства України, Глухівської митниці Сумської області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.
Наказ Державної митної служби України № 2615-к від 08 грудня 2008 року про звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України визнати незаконним та скасувати.
Накази Державної митної служби України № 293-к від 17 березня 2008 року та № 740к від 07 травня 2008 року визнати незаконними та скасувати.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Глухівської митниці Сумської області Державної митної служби України з 08 грудня 2008 року.
Стягнути з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 грудня 2008 року по 19 жовтня 2009 року в розмірі 98 687 грн. 26 коп.
Постанову звернути до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Глухівської митниці Сумської області Державної митної служби України та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за 1 місяць в розмірі 9 550, 38 грн.
Стягнути з Державного бюджету України витрати пов'язані із залученням свідків на користь ОСОБА_6 в розмірі 60 грн., ОСОБА_7 в розмірі 60 грн., ОСОБА_8 в розмірі 60 грн., ОСОБА_9 в розмірі 30 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: (підпис) А.О.Чеснокова
судді: (підпис) С.С. Бойко
(підпис) С.О. Удовіченко
З оригіналом згідно:
Суддя А.О.Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 26 жовтня 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
26 жовтня 2009 року
№ 4/2-а-13447/09
копія: ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 36000
Державна митна служба України
вул. Дегтяревська, 11-г, м. Київ, 04119
Державне казначейство України
вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014
Глухівська митниця Сумської області
вул. Києво-Московська, 30, м. Глухів, Сумська область
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 26 жовтня 2009р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Державного казначейства України, Глухівської митниці Сумської області про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності - для відома.
Додаток: копія постанови на 2 арк. - кожному адресату.
Суддя А.О.Чеснокова