Справа № 2-а-12595/09
17 березня 2009 року м. Полтава
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.
суддів - Бойка С.С., Удовіченка С.О.
при секретарі: Гришко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області про стягнення грошової компенсації сум податку, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чорнухинського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області, в якому просив стягнути з Державної судової адміністрації України і зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України на його користь в сумі 16 349 грн. 24 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що він працює головою суду в Лохвицькому районному суді Полтавської області і відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року за № 584/95 судді звільнені від сплати прибуткового податку. В зв'язку з набранням чинності з 01 січня 2004 року Закону України «Про податок з фізичних осіб», який передбачає лише соціальні пільги по сплаті сказаного податку, протягом періоду часу з 2004 по листопад 2006 року з нарахованої йому заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб в розмірі - 16 349 грн. 24 коп. Позивач вважає, що дана сума повинна бути йому виплачена.
Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2007 року позовні вимоги задоволені.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року апеляційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області задоволена частково. Постанова Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2007 року скасована. Справа направлена на новий судовий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка знаходиться в матеріалах справи, надав до суду заяву, в якій просив слухати справу у його відсутність.
В судове засідання відповідачі не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать розписки, які знаходяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомили.
Представник Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області надав до суду заяву, в якій просив слухати справу без участі представника. Також надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01 січня 2004 року заробітна плата суддів підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Даний закон є чинним, не скасований, положення його не визнані неконституційними, таким чином ТУ ДСА України в Полтавській області діяло у спосіб, який передбачено законами України. Крім того, вважає посилання позивача на ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» необґрунтованими, оскільки даний Указ втратив чинність з 01 червня 2006 року на підставі Указу Президента України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України» від 21 січня 2006 року за № 46/2006.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила наступне.
Позивач ОСОБА_1 працює головою суду в Лохвицькому районному суді Полтавської області.
У зв'язку з набранням чинності з 01 січня 2004 року Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який передбачає лише соціальні пільги по сплаті зазначеного податку, з 2004 року по листопад 2006 року з нарахованої позивачу заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме: з довідки ТУ ДСА в Полтавській області, із заробітної плати позивача утримано прибутковий податок в розмірі 16 349 грн. 24 коп.
Проблемою даного спору є правомірність утримання та сплати позивачами податку з доходів з фізичних осіб, можливість вважати зазначену сплату втратою частини заробітку, право на компенсацію зазначеної втрати за рахунок сплаченого податку, а також обов'язки відповідачів, виходячи з їх владних управлінських функцій відшкодувати зазначену компенсацію.
Таким чином, наявність спору, пов'язаного з проходженням публічної служби суб'єктів владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, обумовлюють розгляд даної справи в межах адміністративного судочинства і визначають три різновиди (напрями) дослідження спірних правовідносин, а саме податкових; правовідносин, пов'язаних з публічною службою та пов'язаних зі здійсненням суб'єктами владних повноважень владних управлінських функцій.
Щодо податкових відносин.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-4, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-12 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Зазначений Закон, серед іншого, визначає: платників податку (стаття 2), об'єкт оподаткування (стаття 3), загальний оподатковуваний дохід, у тому числі місячний (пункт 4.2 статті 4,), доходи, які не включаються до складу загального оподатковуваного доходу (пункт 4.3 статті 4), податкові соціальні пільги (стаття 6), ставки податку (стаття 7), порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (стаття 8), прикінцеві положення (стаття 22).
Відповідно до вимог зазначеного Закону ТУ ДСА в Полтавській області утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем, як платником податку сплачений податок з доходів фізичних осіб.
Пунктом 22.2 статті 22 зазначеного Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Пунктом 22.7 статті 22 вищенаведеного Закону передбачено, що суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Аналіз норм наведеного підпункту посвідчує помилковість їх застосування до спірних відносин, оскільки вони жодним чином не торкаються оподаткування доходів суддів. Інших норм, які б звільняли суддів від сплати податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від сплати прибуткового податку нормами наведеного Закону, нормами інших законів з питань оподаткування не передбачено.
Пунктом 22.12.1 пункту 22.12 статті 22 зазначеного Закону, у зв'язку з набранням чинності цим Законом, рекомендовано Президенту України скасувати укази Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб (прибуткового податку з доходів громадян).
Указом Президента України від 25 грудня 2003 року № 1497/2003 визнані такими, що втратили чинність з 1 січня 2004 року, у тому числі абзац четвертий статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», який встановлював, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано утримано, а позивачем правомірно сплачений податок з доходів фізичних осіб у відповідних звітних періодах 2004-2006 роках, як плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом (абзац 1.13 статті І).
Зазначений податок сплачений в межах податкових відносин, на користь Державного бюджету України, і може бути повернутий (стягнений) з Державного бюджету у разі помилкової та/або надмірної сплати, за правилами бюджетного та податкового законодавства, відповідно стаття 50 Бюджетного кодексу України та стаття 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає перерахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України, частина четверта статті 50 якого передбачає зарахування податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України. Зазначений рахунок є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 594/6882).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що утриманий з заробітної плати податок не повинен бути компенсований позивачу.
Щодо публічної служби.
В розумінні пункту 15 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України професійна діяльність суддів є публічною службою.
Відповідно до частини першої статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Конституційні засади правосуддя закріплені розділом 8 Конституції України. Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлення загального порядку забезпечення діяльності судів та регулювання інших питань судоустрою визначається Законом України «Про судоустрій України».
Закон України «Про статус суддів» визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Стаття 11 Закону України «Про статус суддів» передбачає забезпечення незалежності суддів, яка, серед іншого, забезпечується матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу. Матеріальне і побутове забезпечення суддів визначене статтею 44 зазначеного Закону, частина перша якої передбачає склад заробітної плати.
Жодна з наведених норм не визначає компенсацію від втрати заробітної плати, пов'язаної із справлянням податку за Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Частина 8 статті 14 Закону України «Про судоустрій України» передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Частина 3 статті 11 Закону України «Про статус суддів» передбачає, що гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами. Оскільки нормами зазначених законів як компенсація від втрати заробітку, так і виплата заробітної плати без стягнення податку з доходів фізичних осіб не передбачена, підстави вважати порушеними у межах спірних відносин дані норми відсутні.
Відповідно до «Положення про Державне казначейство України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується. Зазначеним Положенням встановлені основні завдання, функції як засіб здійснення повноважень до покладених на нього завдань, та права. У межах спірних відносин відсутні будь-які неправомірні дії з боку Державного казначейства України щодо позивача. Оскільки підстави для стягнення заявлених сум з Державного бюджету України відсутні, стосовно зазначеного відповідача слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з «Положенням про Державну судову адміністрацію України», затверджене Указом Президента України від 3 березня 2003 року №182/2003, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Серед інших завдань, покладених на Державну судову адміністрацію України, підпунктом 13 пункту 4 передбачене виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів, передбачених на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування, інших органів і установ судової системи та ДСА України, а підпункт 14 даного пункту передбачає здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставні, а також працівників апаратів судів.
Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів, виходячи з чого вона подає до Міністерства фінансів України бюджетний запит, тобто розрахунки необхідних витрат судової влади, визначених відповідно до Закону України „Про статус суддів" та інших нормативно-правових актів для закладення їх до проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Розподіл коштів за напрямками видатків Державна судова адміністрація України як головний розпорядник коштів здійснює самостійно.
Зазначений Закон та інші нормативно-правові акти не передбачають право суддів на заявлену компенсацію, що обумовлює неможливість включення її сум до бюджетного запиту.
Таким чином, жодний із відповідачів при здійсненні своїх владних управлінських функцій не порушив права позивача.
Колегія суддів вважає, що надання судді за рахунок Держави матеріального і соціального захисту, у тому числі заробітної плати, що відповідає його високому статусу є гарантією забезпечення незалежності. В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № (94) 12 (994 323) зазначається, «Незалежність, дієвість та роль суддів має забезпечити те, щоб статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе». Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Однак вирішувати зазначене питання з порушенням норм чинного законодавство є неприпустимим.
Приймаючи до уваги, що законодавством України не передбачено право позивача на отримання компенсації за сплату податку з доходів з фізичних осіб, оскільки виплату такої компенсації не передбачено, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області про стягнення грошової компенсації сум податку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: (підпис) А.О. Чеснокова
Судді: (підпис) С.С. Бойко
(підпис) С.О. Удовіченко
З оригіналом згідно:
Суддя А.О. Чеснокова
Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2009 року.
Постанова не набрала законної сили.
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
23 березня 2009 року
№ 4/2-а-12595/09 ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Державне казначейство України
вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014
ДСА України
вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021
ТУ ДСА в Полтавській області
вул. Сінна, 16, м. Полтава, 36003вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 17 березня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації, Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області про стягнення грошової компенсації сум податку - до відома.
Додаток: копія постанови на 3 арк. - кожному адресату.
Суддя
Полтавського окружного
адміністративного суду А.О. Чеснокова
вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69
E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510
23 березня 2009 року
№ 4/2-а-12595/09 ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Державне казначейство України
вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014
ДСА України
вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021
ТУ ДСА в Полтавській області
вул. Сінна, 16, м. Полтава, 36003вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001
Полтавський окружний адміністративний суд направляє копію постанови від 17 березня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації, Територіального управління Державної судової адміністрації Полтавської області про стягнення грошової компенсації сум податку - до відома.
Додаток: копія постанови на 3 арк. - кожному адресату.
Суддя
Полтавського окружного
адміністративного суду А.О. Чеснокова