Справа № 192/3299/16-ц
Провадження № 2/192/110/17
"02" лютого 2017 р. СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Сербіної Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 03 червня 2008 року вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстровано Привільнянською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області, актовий запис №3. В період шлюбу у них народилася діти: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні дітей, які знаходяться на утриманні позивачки, ухиляється від свого обов'язку утримувати дітей, тому вона змушена звернутися за стягнення аліментів до суду.
Позивач, з посиланням на ст.184 СК України, просить суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 656 гривень 50 копійок щомісяця та сина ОСОБА_6 в розмірі 818 гривень 50 копійок. Вважає, що з відповідача мають стягуватися аліменти саме у такій сумі, оскільки прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 01 грудня 2016 року на одну дитину віком до 6 років складає 1313 гривень 00 копійок, а віком від 6 років до 18 років - 1637 гривень, тобто для нормальної життєдіяльності кожної людини такого віку щомісяця необхідно витратити не менше вказаної суми, а права і обов'язки кожного з батьків є рівними за законом.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 656 гривень 50 копійок залишені без розгляду за її заявою.
Позивач ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання 02 лютого 2017 року не з'явилась, надавши суду письмову заяву (а.с.25), за якою просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 818 гривень 50 копійок підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.20-21), в судове засідання 02 лютого 2017 року не з'явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав у повному обсязі (а.с.22-23).
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані матеріально утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Судом встановлено, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є сторони по справі (а.с.6), які перебувають у зареєстрованому шлюбі з 03 червня 2008 року (а.с.5).
Згідно довідок виконавчого комітету Привільнянської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області від 10 листопада 2016 року №1935 та 09 грудня 2016 року №2302 (а.с.8,9), дитина ОСОБА_4 проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини позивачці не надає, хоча зобов'язаний це робити, при цьому будь-якої домовленості щодо утримання спільної дитини між сторонами не досягнуто, у зв'язку з чим аліменти необхідно стягнути з відповідача в примусовому порядку від дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття, оскільки права та обов'язки кожного з батьків щодо утримання дітей є рівними за законом.
Суд при визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище платника аліментів, який не надав до суду доказів отримання щомісячного доходу, як стан здоров'я відповідача, так і стан здоров'я дитини, її вік та потреби і вважає необхідним відповідно до ст.184 СК України стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 818 гривень 50 копійок щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
При цьому суд зазначає, що права та обов'язки кожного з батьків є рівними за законом, в тому числі і по утриманню дітей, а тому позивач також зобов'язана матеріально утримувати дитину, а з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на дитину віком від 6 до 18 років становить 1689 гривень 00 копійок. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відповідачем не надано до суду будь-яких доказів, які б надавали суду право визначити розмір аліментів у мінімальному розмірі та які передбачені ч. 1 ст. 182 СК України.
Будь-яких інших доказів на підтвердження матеріального стану, стану здоров'я як відносно дитини, так і відносно відповідача, сторонами не надано, а відповідачем не надано суду доказів щодо наявності у нього інших утриманців, зазначених в п. 3 ч. 1 ст. 182 СК України або існування інших обставин, що мають істотне значення для визначення розміру стягуваних судом аліментів.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Обов'язок суду вирішити питання про розподіл судових витрат передбачений ст. ст. 214, 215 ЦПК України.
При цьому суд зазначає, що норми ст. ст. 88, 214, 215 ЦПК України є нормами процесуального права, носять імперативний характер та не можуть бути змінені за згодою сторін (за виключенням випадків укладання мирової угоди).
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-182,184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 818 (вісімсот вісімнадцять) гривень 50 копійок щомісячно, починаючи з 14 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина