"02" лютого 2017 р.Справа № 916/3198/16
За позовом: Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МД РАДА”
про стягнення 44916,63грн.
Суддя Малярчук І.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №121 від 18.10.2016р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 02.02.2017р. приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №121 від 18.10.2016р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення з ТОВ „МД Рада” на користь ДП „МТП „Чорморськ” 20192,21грн. пені за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р., 22685,21грн. інфляційних втрат за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р., 2039,21грн. три проценти річних за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р.
Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що, на підставі укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних вантажів №41/Э від 01.02.2016р., надавав товариству послуги при обробці вантажів власними силами та засобами на території 2-го терміналу порту. За надані послуги відповідач розрахувався у повному обсязі, але несвоєчасно, у зв'язку з чим підприємство нарахувало до стягнення з товариства пеню, три проценти річних, суму втрат від інфляції.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Ухвалою суду від 17.01.2017р., за клопотанням позивача від 17.01.2017р. за вх.№2-263/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 07.02.2017р.
Клопотання позивача від 17.01.2017р. за вх.№1049/17 про долучення документів до матеріалів справи судом було задоволено.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:
01.02.2016р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (порт) та ТОВ „МД Рада” (клієнт) укладено договір №41/Э, згідно умов якого порт надає послуги при обробці клієнтом вантажу власними силами та засобами на території 2-го терміналу порту. Порт зберігає і документально оформлює вантаж (ліс, тріска деревна, пиломатеріали, брухт чорних металів), а клієнт планує до перевантаження 280000 тонн вантажу та зобов'язується оплатити надані йому портом послуги в погодженому цим договором порядку (п.1.1. договору, п.1 додаткової угоди від 11.04.2016р.).
Відповідно до п.п.2.1.1., 2.2.1. договору №41/Э від 01.02.2016р. порт за заявкою і актом прийому-передачі вантажу здійснює прийом на зберігання вантажів від вантажовласника, та передачу вантажу вантажовласнику згідно заявки і акту прийому-передачі, відповідно до діючих норм, правил і звичаїв. Клієнт здійснює своїми силами вивантаження з залізничних вагонів, автотранспортних засобів, та передачу вантажу згідно заявки і акту прийому-передачі порту, відповідно до діючих правил, „Зводу звичаїв Іллічівського морського торговельного порту”, забезпечуючи збереження вантажу.
Згідно п.п.3.1., 3.1.1., 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4., 3.1.5. договору №41/Э від 01.02.2016р. клієнт сплачує послуги порту за діючими у порту тарифами, у т.ч.: вартість обробки вантажів власними силами та засобами клієнта на складських площах території 2-го терміналу ДП „ІМТП”, а саме, 1,1 дол.США за тону; вартість зберігання вантажу в порту за вільними тарифами порту, а саме, за кожну з 1 по 60 добу - 0,08грн./т., за кожну з 61 доби й далі - 0,39грн./т.; витрати порту, що пов'язані з перевезенням вантажів залізницею - плата за подавання та забирання вагонів за вільними тарифами порту - 228,64грн./вагон, інші послуги, що надаються залізницею, оплачуються за тарифами залізниці, у т.ч. маневрові роботи; вартість транспортно-експедиторського обслуговування, що здійснюється портом, за вільними тарифами порту, а саме, 0,09 дол.США за кожну тону переробленого вантажу; вартість очищення вагонів від невластивого перевезеному вантажу сміття, витрати по вивозу цього сміття на смітник - за фактичними витратами порту на виконання даних послуг.
У п.3.4. договору №41/Э від 01.02.2016р. сторони погодили, що на підставі номінації (заявки) на підхід судна порт має право формувати попередній рахунок на навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, тощо до відвантаження останньої партії вантажу зі складу порту. Клієнт зобов'язаний отримати (особисто, факсом або електронною поштою на електронну адресу клієнта, вказану у розділі 8 договору) у порту попередній рахунок та провести його оплату протягом 5 банківських днів після отримання.
Клієнт зобов'язаний не пізніше 8-го дня після відвантаження суднової партії вантажу з порту направити до порту уповноваженого представника для отримання екземплярів акту приймання-здачі наданих послуг з рахунком на оплату та повернути порту підписаний та засвідчений власною печаткою належний порту екземпляр акту. Прийом-передача акту для підписання та рахунку на оплату здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків. У разі невиконання клієнтом зазначених зобов'язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом. При цьому, у разі неотримання клієнтом за його вини акту приймання-здачі наданих послуг, належний йому екземпляр акту та рахунок надсилається портом на адресу клієнта рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вмісту поштового відправлення. Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним договором послуг, підписаний уповноваженими представниками сторін, є документом, що підтверджує факт надання портом послуг на користь клієнта. Остаточний розрахунок клієнт здійснює протягом 10 банківських днів з моменту надання портом послуг. Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок порту (п.3.5. договору).
Відповідно до п.6.5. договору №41/Э від 01.02.2016р. за порушення строків сплати, клієнт сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Як сторони передбачили у п.7.1. договору №41/Э від 01.02.2016р. він діє до 31.12.2016р.
Згідно Статуту в редакції від 16.09.2016р. ДП „МТП „Чорноморськ”, Витягу з ЄДРЮОФОП станом на 28.09.2016р. ДП „МТП „Чорноморськ” є правонаступником ДП „Іллічівський морський торговельний порт”.
На виконання договору №41/Э від 01.02.2016р. порт надавав товариству послуги при обробці вантажу, підтвердженням чого слугують акти приймання - передачі №32а від 25.05.2016р., №№32, 29, 28 від 30.04.2016р., №31 від 03.05.2016р., №30 від 01.05.2016р., №№25, 26, 27 від 29.04.2016р., №№22, 23, 24 від 28.04.2016р., №№20, 21 від 27.04.2016р., №19 від 26.04.2016р., №18 від 25.04.2016р., №17 від 24-25.04.2016р., №16 від 24.04.2016р., №15 від 23.04.2016р., №14 від 22-23.04.2016р., №№12, 13 від 22.04.2016р., №№10, 11 від 21.04.2016р., №9 від 20.04.2016р., №№7, 8 від 19.04.2016р., №№5, 5а, 6 від 18.04.2016р., №4 від 17.04.2016р., №№2, 3 від 16.04.2016р., №1 від 14-15.04.2016р., №11/25 від 26.08.2016р., №11/24 від 23.08.2016р., №11/23 від 22.08.2016р., №11/22 від 19.08.2016р., №11/21 від 16.08.2016р., №11/20 від 12.08.2016р., №11/19 від 03.08.2016р., №11/18 від 17.07.2016р., наряд №1 від 04.07.2016р., акт виконаних робіт №10 від 26.08.2016р., заявки відповідача на відвантаження товару.
04.10.2016р. позивачем відповідачу було надіслано засобами поштового зв'язку рахунок №Э/9 440 від 31.08.2016р. на суму 487811,92грн., акт здачі-прийняття робіт №Є/9 440 від 31.08.2016р. на суму 487811,92грн., які були вручені відповідачу 07.10.2016р.
04.11.2016р. відповідач оплатив вартість послуг, визначених у рахунку №Э/9 440 від 31.08.2016р., у повному обсязі.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані стороною докази та викладену нею правову позицію, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ТОВ „МД Рада” 20192,21грн. пені, 22685,21грн. інфляційних втрат, 2039,21грн. три відсотки річних правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За положеннями ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунки пені, зроблений позивачем, суд встановив, що його зроблено вірно, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 20192,21грн. пені за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.
Також, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 22685,21грн. інфляційних втрат за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р., 2039,21грн. три проценти річних за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р.
У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права” передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Перевіривши розрахунки трьох процентів річних та індексу інфляції, зроблені позивачем, суд встановив, що їх зроблено вірно, з огляду на що підлягають судом задоволенню у повній мірі позовні вимоги про стягнення з відповідача 22685,21грн. інфляційних втрат за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р., 2039,21грн. три проценти річних за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, суд повністю задовольняє позовні вимоги позивача, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягають 20192,21грн. пені за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р., 22685,21грн. інфляційних втрат за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р., 2039,21грн. три проценти річних за період з 15.09.2016р. по 04.11.2016р.
Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за розгляд даного позову в сумі 1378грн., відноситься за рахунок відповідача. При цьому, надмірно сплачений позивачем судовий збір в сумі 6681,10грн. підлягає поверненню платнику з Державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ” повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Рада” (65007, м. Одеса, вул.Мала Арнаутська, 111, каб.25, код 37872839) на користь Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ” (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.Праці,6, код 01125627) 20192 (двадцять тисяч сто дев'яносто дві) грн. 21коп. пені, 22685 (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 21 коп. інфляційних втрат, 2039 (дві тисячі тридцять дев'ять) грн. 21 коп. три проценти річних, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
3. Винести ухвалу про повернення Державному підприємству „Морський торговельний порт „Чорноморськ” (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці,6, код 01125627) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (м.Одеса, вул. Черняховського, 6, код 38016923) надмірно сплачений згідно платіжного доручення №3656 від 16.11.2016р. судовий збір в сумі 6681 (шість тисяч шістсот вісімдесят одну) грн. 10коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Накази видати згідно ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 02 лютого 2017 р.
Суддя І.А. Малярчук