ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.01.2017Справа №910/16658/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд"
до 1) публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
2) державного підприємства "Національні Інформаційні системи"
про визнання припиненими правовідносини та зобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Просенюк С.М. - представник за довіреністю № б/н від 01.07.2016 р.;
від відповідача-1: не з'явився.
від відповідача-2: не з'явився..
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд" до 1) публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 2) державного підприємства "Національні Інформаційні системи" про визнання припиненими правовідносини та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки вих. № 05-3310674 від 26.07.2016 року АТ «Дельта Банк» у позивача не має кредитної заборгованості перед відповідачем 1.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що оскільки застава має похідних характер від забезпеченого нею зобов'язання, то право застави за договорами застави №48 І-Т від 24.12.2010 року та №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року, які були укладені в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами є теж припиненими. Проте, не зважаючи на те, що право застави є припиненими, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не вилучено записи № 13795638 та №13797124, за яким обтяжено предмет застави за договорами застави та відповідачами не здійснені необхідні заходи щодо припинення обтяження згідно договорів застави у відповідності до ст. 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2016 р. у справі №910/16658/16 позовну заяву і додані до неї матеріали повернуто без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Буд" на ухвалу господарського суду м. Києва від 13.09.2016 р. у справі №910/16658/16 задоволено. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.09.2016 р. у справі №910/16658/16 скасовано. Справу передано на розгляд господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.11.2016 р.
25.11.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі, на виконання вимог ухвали суду від 07.11.2016 р.
В судове засідання 28.11.2016 р. представник відповідача 1 не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача 2 виконав вимоги ухвали суду від 07.11.2016 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 19.12.2016 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача 1 у судове засідання.
В судове засідання 19.12.2016 р. представник відповідача 1 не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.11.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року розгляд справи відкладено на 23.01.2017 року.
В судове засідання 23.01.2017 року представники відповідачів 1, 2 не з'явилися, вимоги ухвали суду від 07.11.2016 р. не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 01030 39220605 та протоколом судового засідання від 19.12.2016 р. відповідно.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 15.07.2013р. о 17:52:58 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване обтяження за реєстраційним номером 13795638, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом М50189578 від 25.08.2016р.
Відповідно до вищезазначеного витягу на підставі договору застави №48 І-Т від 24.12.2010 року (договір застави 1) укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було обтяжене рухоме майно, а саме: спеціалізований автотранспорт згідно таблиці наведеній в договорі застави.
Також, Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 16.07.2013р. о 14:53:12 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване обтяження за реєстраційним номером 13797124, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом №50189578 від 25.08.2016р.
Відповідно до вищезазначеного витягу на підставі договору застави №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року (договір застави 2), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»було обтяжено рухоме майно, а саме: автомобілі вантажні згідно переліку наведеному в зазначеному вище витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
20.07.2016 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» з листом вих.. №8 від 19.07.2016 року в якому просив повідомити про наявність у ТОВ «Транс-Буд» (ідентифікаційний код 33524504) перед ПАТ «Дельта Банк» невиконаних зобов'язань та/або будь-яку заборгованість на поточний момент.
У відповідь відповідачем видано довідку вих.. №05-3310674 від 26.07.2016 року, в якій зазначено, що вона видана ТОВ «Транс-Буд» про те, що станом на 26.07.2016 року у ТОВ «Транс-Буд» (ідентифікаційний код 33524504) не має кредитної заборгованості перед АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020).
28.07.2016 року позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою №27/07/16- 1 від 27.07.2016 року про вилучення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, в якій зазначено, що не зважаючи на те, що позивач не має заборгованості перед Дельта Банком та відповідно право застави за договором застави 1 та договором застави 2 є припиненими, на сьогоднішній день з Державного реєстру обтяжень рухомого майна так і не вилучені записи №13795638 від 15.07.2013р., №13797124 від 16.07.2013р., за якими обтяжено рухоме майно, яке належить Транс-Буду на праві власності та Дельта Банком не здійснені необхідні заходи щодо припинення обтяження у відповідності до статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
У відповідь листом вих. №7142 від 23.08.2016 року ПАТ «Дельта Банк» зазначив, що на поточну дату уповноваженою особою на ліквідацію АТ «Дельта Банк» здійснюється повторна інвентаризація майна банку, тому Дельта Банк не має можливості розглянути по суті звернення щодо виведення з-під забезпечення майна позивача.
Крім того, в матеріалах справи наявні докази звернення позивача до відповідача і раніше (2015 році) з питань зняття обтяження за вказаними вище договору застави.
Зокрема, листом вих.№8757 від 22.09.2015 року відповідач 1 повідомив позивач про те, що наразі запит щодо виключення записів про обтяження предметів застави за договором застави №48 І-Т від 24.12.2010 року і №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року, знаходиться на розгляді у відповідних служб банку, та у зв'язку із складністю питання потребує додаткового опрацювання, яке проваджується у встановлені діючим законодавством строки. Після завершення всіх передбачених Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обов'язкових процедур, банком, у відповідності до норм чинного законодавства, будуть вжиті дії щодо відображення у відповідних державних реєстрах реального стану обтяжень майна заставодавців.
Також, позивач листом вих. №26/08/16-1 від 26.08.2016 року звернувся до державного підприємства «Національні Інформаційні системи» з вимогою виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційні записи №13795638 від 15.07.2013р., №13797124 від 16.07.2013р., які згідно витягу №50189578 від 25.08.2016р. з цього реєстру були внесені реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
У відповідь листом вих.. №3566/01-08 від 05.09.2016 року, відповідач 2 повідомив позивача про те, що при здійсненні державної реєстрації обтяжень рухомого майна обсяг повноважень ДП «НАІС» визначається виключно функціями реєстратора Державного реєстру, який виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому, ДП «НАІС» не уповноважено на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень.
Оскільки, відповідачі на зазначені вие вимоги позивача не реагують, тому останній звернувся до суду.
Відповідності до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання права, припинення правовідношення.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими права застави за договорами застави №48 І-Т від 24.12.2010 року та №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року на підставі частини 1 статті 593 ЦК України, оскільки відповідачами ці факти не визнаються.
За приписами статті 601 ЦК України, частини 1 статті 593 ЦК України припинення зобов'язання та права застави відповідно презюмується.
Таким чином, звернення особи до суду з позовом про визнання зобов'язань та права застави припиненим не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.
Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності прав і обов'язків сторін, слід дійти висновку про те, що в разі невизнання відповідачами вищевказаних прав позивача, такі права підлягають захисту судом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 № 6-243цс14.
В наявній довідці вих.. №05-3310674 від 26.07.2016 року виданій ПАТ «Дельта Банк» зазначено, що станом на 26.07.2016 року у ТОВ «Транс-Буд» (ідентифікаційний код 33524504) не має кредитної заборгованості перед АТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020).
Тобто, позивач не має кредитної заборгованості перед відповідачем 1, а тому позивач не має невиконаних зобов'язань.
Згідно статті 1 Закону України "Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про заставу", заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Згідно ч.ч. 1-3 статті 4 Закону України "Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Статтею 28 зазначеного Закону передбачено, що застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Згідно п. 1 частини 1 статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивач не має невиконаних зобов'язань, забезпеченою заставою перед відповідачем 1, та те, що застава має похідний характер від основного зобов'язання, тому застава є припиненою. Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України у постанові від 11.11.2015 у справі № 6-2127цс15.
Таким чином, вимоги позивача в частині визнання припиненими права застави за договорами застави №48 І-Т від 24.12.2010 року та №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено судом на підставі договору застави №48 І-Т від 24.12.2010 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 15.07.2013 року був внесенений реєстраційний запис №13795638 (вид обтяження: приватне обтяження; обтяжувач: ПАТ "Дельта Банк "; боржник: ТОВ «Транс-Буд»).
На підставі договору застави №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 16.07.2013 року був внесенений реєстраційний запис №13797124 (вид обтяження: приватне обтяження; обтяжувач: ПАТ "Дельта Банк "; боржник: ТОВ «Транс-Буд»).
Оскільки, судом встановлено, що зобов'язання позивача перед відповідачем 1 відсутні та у зв'язку з чим і застави, які мають похідний характер є припиненими, тому правові підстави для обтяження предметів застави за договорами застави відсутні.
Згідно з ч. 3 статті 593 ЦК України, у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносять відповідні дані.
За приписами статей 316, 317, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ, майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
З метою реалізації свого права власності на предмет застави щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, позивач, керуючись ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", звернувся до відповідача-1 з вимогами про вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зокрема за вих..№27/07/16-1 від 27.07.2016 року, відповідно до якої вимагав від ПАТ "Дельта Банк" в п'ятиденний термін здійснити всі необхідні заходи щодо припинення обтяження згідно договорів застави та вилучення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Натомість, відповідачем-1 не було здійснено необхідних заходів щодо припинення обтяження згідно договорів застави та вилучення реєстраційних записів № 13795638 та №13797124, за якими обтяжено предмет застави, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 № 830, Державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру.
Згідно наказу Міністерства юстиції України "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 07.07.2006 № 57/5 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5), реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є Державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.
Відповідно до п. 25 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 № 830 визначено, що реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.
Листом вих. №26/08/16-1 від 26.08.2016 року позивач звернувся до державного підприємства «Національні Інформаційні системи» з вимогою виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційні записи №13795638 від 15.07.2013р., №13797124 від 16.07.2013р., які згідно витягу №50189578 від 25.08.2016р. з цього реєстру були внесені реєстратором Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України
У відповідь листом вих.. №3566/01-08 від 05.09.2016 року, відповідач 2 повідомив позивача про те, що при здійсненні державної реєстрації обтяжень рухомого майна обсяг повноважень ДП «НАІС» визначається виключно функціями реєстратора Державного реєстру, який виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Державного реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. При цьому, ДП «НАІС» не уповноважено на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення обтяження за договорами застави та вилучення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна
Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМУ від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5 (далі - Інструкція).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
За визначенням термінів у статті 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зокрема:
боржник - це особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов'язання, або майновий поручитель за таким зобов'язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов'язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження;
уповноважений орган - орган державної влади або його посадова особа, який відповідно до закону наділений повноваженнями обтяжувати рухоме майно, що належить юридичній чи фізичній особі;
обтяжувач - уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора;
звернення стягнення на предмет обтяження - це вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження.
Статтею 4 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Відповідно до статті 11 вказаного Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
За приписами статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Держатель Державного реєстру виконує, зокрема, такі функції: організує ведення Державного реєстру; приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
Підстави для внесення записів до Державного реєстру визначені статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", за приписами частин 1-3 якої реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача. Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер. Обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви. На підставі цієї заяви держатель або реєстратор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.
Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві (ч. 7 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").
Згідно приписів ч. 3 ст. 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Таким чином, враховуючи наведені правові норми та встановивши станом на час вирішення спору по суті відсутність правових підстав для обтяження предметів застави за договорами, а також не вчинення відповідачами необхідних заходів щодо припинення обтяження згідно договорів застави та вилучення відповідного реєстразційного запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача-1 подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №13795638 (контрольна сума: А6Г79В1ЕВВ) по договору застави №48 І-Т від 24.12.2010 року та реєстраційним записом №13797124 (контрольна сума: 7АГ9Г9Б064) по договору застави №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача-2 вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження, що внесено за реєстраційними записами №13795638 та №13797124, то вони також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Під час розгляду справи судом взято до уваги те, що відповідно до постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року прийнято рішення № 51 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк". Тимчасову адміністрацію запроваджено по 02.10.2015 року.
02.10.2015 року винесена постанова Правління Національного банку України № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
На виконання вищезазначеної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: (http://www.fg.gov.ua) та в розумінні ст. 35 ГПК України є загальновідомою та загальнодоступною.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача 1.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненим право застави по договору застави №481-Т від 24.12.2010 року, що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
3. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №13795638 (контрольна сума: А6Г79В1ЕВВ) по договору застави №48 І-Т від 24.12.2010 року.
4. Зобов'язати державне підприємство "Національні Інформаційні системи"(04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 73, код ЄДРПОУ 39787008) вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження, що внесене за реєстраційним записом №13795638 (контрольна сума: А6Г79В1ЕВВ) по договору застави №48 І-Т від 24.12.2010 року.
5. Визнати припиненим право застави по договору застави №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року, що укладений між «Транс-Буд» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк».
6. Зобов'язати публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) подати держателю або реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву, за якою припинити обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що внесене за реєстраційним записом №13797124 (контрольна сума: 7АГ9Г9Б064) по договору застави №72/КЛЮ-055/07Н від 23.11.2007 року.
7. Зобов'язати державне підприємство "Національні Інформаційні системи"(04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 73, код ЄДРПОУ 39787008) вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження, що внесене за реєстраційним записом №13797124 (контрольна сума: 7АГ9Г9Б064) по договору застави №72/КЛЮ- 055/07Н від 23.11.2007 року.
8. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд» (49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ленінградська, будинок 27; ідентифікаційний код: 33524504) витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 268 (вісім тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп.
9. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 02.02.2017 року.
Суддя С.М.Мудрий