61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
30 січня 2017 року Справа № 913/1303/16
Провадження №14/913/1303/16
За позовом Приватного підприємства «Лугпромсервіс», м. Луганськ
до Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. «Ізвєстій», м. Хрустальний Луганської області
про стягнення 272474 грн. 62 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.
при секретарі Дохняк І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Суть спору: Приватним підприємством «Лугпромсервіс» (далі - позивач) заявлена вимога про стягнення з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. «Ізвєстій» (далі - відповідач) інфляційних нарахувань в сумі 221580 грн. 49 коп. та 3% річних в сумі 50894 грн. 13 коп. за невиконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі №2/239.
Розглянувши матеріали справи, суд
Провадження у справі №913/1303/16 порушено ухвалою суду від 29.11.2016, розгляд справи призначено на 19.12.2016.
У судове засідання 19.12.2016 прибув представник позивача, який надав для залучення до матеріалів справи довідку б/н б/д. Згідно даної довідки станом на 16.12.2016 за відповідачем існує дебіторська заборгованість у сумі 256693 грн. 65 коп. згідно рішення Господарського суду Луганської області №2/239 від 05.07.2001.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2016 розгляд справи відкладено на 10.01.2017.
Представники сторін у судове засідання 10.01.2017 не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Позивач надіслав на адресу суду пояснення №17/01-3 від 05.01.2017, в яких зазначив, що не має можливості надати копію рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі №2/239, тому що воно знаходиться у м. Луганськ, де зараз проводиться антитерористична операція. Крім того, це рішення відсутнє у Єдиному Державному реєстрі судових рішень.
Але на підставі цього рішення було прийнято два інших рішення Господарського суду Луганської області: рішення від 04.09.2006 у справі №1/305, яким було задоволено позовну заяву позивача до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 120324 грн. 45 коп. та рішення від 03.06.2010 у справі №4/82, яким було задоволено позовну заяву позивача до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 136767 грн. 08 коп. за період з 29.03.2007 по 29.03.2010 та 3% річних у сумі 7647 грн. 74 коп. за період з 29.03.2009 по 29.03.2010 включно.
У вищевказаних рішеннях Господарського суду Луганської області є посилання на рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі №2/239, вказується сума позову, яку було задоволено та інші обставини справи №2/239. Позивач вважає, що обставини, щодо існування цього рішення, суми заборгованості встановлені рішеннями Господарського суду Луганської області від 04.09.2006 у справі №1/305 та від 03.06.2010 у справі №4/82, а тому ці обставини відповідно до ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування при розгляді цієї справи.
Позивач також пояснює, що судом було зобов'язано позивача надати докази невиконання відповідачем рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі №2/239. В якості такого доказу позивачем було надано бухгалтерську довідку станом на 16.12.2016, яка підтверджує несплату відповідачем на користь позивача грошових коштів у розмірі 524414 грн. 58 коп. (згідно рішення Господарського суду №2/239 від 05.07.2001 - 256693 грн. 65 коп., згідно рішення Господарського суду №1/305 від 04.09.2006 - 121625 грн. 96 коп., згідно рішення Господарського суду №4/82 від 03.06.2010 - 146094 грн. 97 коп.).
Позивач вважає, що бухгалтерська довідка станом на 16.12.2016 є належним доказом невиконання рішення Господарського суду Луганської області №2/239 від 05.07.2001.
Також, позивач повідомив суд, що 09.12.2016 направив до відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області заяву №16/12-6 від 06.12.2016 про надання довідки щодо стану виконання рішення Господарського суду Луганської області №2/239 від 05.07.2001, але такої довідки виконавчою службою на даний час не надано, у телефонному режимі позивачу було сказано, що єдиний держаний виконавець знаходиться на лікарняному (запаленні легенів), у зв'язку з чим вони не можуть надати таку інформацію.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.01.2017 розгляд справи №913/1303/16 відкладено на 23.01.2017 об 11 год. 55 хв.
Сторони у судове засідання 23.01.2017 не з'явились, участь уповноважених представників не забезпечили, витребувані судом документи не надали.
Позивач листом №17/01-7 від 19.01.2017 повідомив суд, що станом на 19.01.2017 не отримав відповіді виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області на заяву позивача №16/12-6 від 06.02.2016.
З метою надання можливості сторонам скористатись своїми правами та надати суду необхідні для розгляду справи документи, суд знову відклав розгляд справи на 30.01.2017 та знову зобов'язав позивача надати докази невиконання рішення суду від 05.07.2001 у справі №2/239.
У судове засідання 30.01.2017 представники сторін не прибули, витребувані документи, необхідні для розгляду справи, не надали.
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Рішення у справі приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ст. 82 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем заявлені до стягнення інфляційні нарахування в сумі 221580 грн. 49 коп. та 3% річних в сумі 50894 грн. 13 коп. за невиконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.07.2001 у справі №2/239.
З часу прийняття рішення №2/239 минуло більш як 15 років. З часу прийняття останнього рішення у справі №4/82 від 03.06.2010 про стягнення інфляційних і 3% річних за невиконання рішення суду від 05.07.2001 у справі №2/239 минуло шість років.
На момент розгляду позову у нинішній справі дуже важливою є відповідь на питання - чи не виконано рішення від 05.07.2001 у справі №2/239 хоча б частково.
З наданих позивачем документів, такої інформації не вбачається. Що стосується довідок позивача про наявність дебіторської заборгованості, то вони не можуть бути беззаперечним доказом - рішення суду звернуто до примусового виконання і компетентним органом з питань виконання рішення стала державна виконавча служба (стягнуті кошти можуть тимчасово знаходитись на депозиті служби а не одразу перераховуватись стягувачу).
Суд неодноразово витребував від позивача докази невиконання рішення від 05.07.2001 у справі №2/239. Документів з інформацією про стан виконання рішення від державної виконавчої служби позивачем не надано, хоча суд неодноразово відкладав розгляд справи для виконання даної вимоги.
Строк розгляду справи закінчився.
Отже, у суду відсутня можливість оцінити стан виконання рішення у справі №2/239 від 05.07.2001 що перешкоджає вирішенню спору про стягнення інфляційних і 3% річних за нинішнім позовом.
Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки не надані документи, необхідні для вирішення спору, про наявність поважних причин їх ненадання позивач суду письмово не повідомив, представник позивача не з'являвся в судові засідання та не повідомив про такі причини усно, строк розгляду справи закінчився, суд дійшов висновку про необхідність залишити позов без розгляду.
Судовий збір покладається на позивача.
Позивач не позбавлений права після усунення причин залишення позову без розгляду знову звернутись з позовом.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватного підприємства «Лугпромсервіс» до Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. «Ізвєстій» про стягнення 272474 грн. 62 коп. залишити без розгляду.
Суддя Є.А.Лісовицький