ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.01.2017Справа №910/21546/16
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ"
про стягнення 12 796,24 грн.
Представники сторін:
від позивача: Мицько Р.М. - представник за довіреністю № 135/16 від 01.02.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_1 голова правління, паспорт серії НОМЕР_1, Печерським РУ ГУ МВС, України в місті Києві 06.02.2008 р.
встановив:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" про стягнення 12 796,24 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.08.2011 року між ним та відповідачем укладено договір про відступлення права вимоги №14/11-431, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає на себе право вимоги до боржника кредитора - ТОВ «Житло-Сервіс Сантана» по зобов'язанню за договором №06/10-3248-ТЕ-41 від 27.12.2010 року.
За передане право відповідач мав перерахувати позивачу грошові кошти в розмірі 176 153,49 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016, які в свою чергу залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 у справі № 910/12449/13, встановлено, зокрема, вказані вище обставини, обов'язок відповідача сплатити позивачу 111 624,00 грн. основного боргу за договором, а також факт прострочення з виконання відповідачем цього грошового зобов'язання, як наслідок, стягнуто з ОСББ «Печерськ» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» 111 624,00 грн. заборгованості, 8 585,68 грн. пені, 63 402,45 грн. інфляційних втрат, 13 986,14 грн. 3 % річних та 2 963,99 грн. судового збору.
Оскільки, відповідачем основний борг у розмірі 111 624,00 грн. був погашений 25.08.2016 року, тому позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення трьох процентів річних за період з 06.11.2015 року по 24.08.2016 року в розмірі 2 682,20 грн. та індексу інфляції в розмірі 10 114,04 грн. за період з 01.09.2015 року по 31.05.2016 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2016 року.
08.12.2016 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2016 р.
В судовому засіданні 19.12.2016 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача заперечував проти даного клопотання.
Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду від 28.11.2016 р.
В судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2017 року.
В судовому засіданні 23.01.2017 року представник відповідача подав заяву про відстрочку виконання рішення на 6 місяців, проси в суд задовольнити.
Представник позивача заперечував проти даної заяви.
Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з відстрочкою виконання рішення на чотири місяці.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2016 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 року у справі №910/12449/13 позов задоволено. Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 111 624,00 грн. заборгованості, 8 586,68 грн. пені, 63 402,45 грн. інфляційних, 13 986,14 грн. 3% річних та 2 963,99 грн. витрат зі сплати судового збору.
У вищезазначеному рішенні встановлено, що 01.08.2011 року між ДК "Газ України" (кредитор) та ОСББ "Печерськ" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №14/11-431 (договір), згідно п.1.1 якого кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника - ТОВ "Житло-Сервіс Сантана" по зобов'язанню за договором № 06/10-3248-ТЕ-1 від 27.12.2010 між кредитором та боржником.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що до нового кредитора за даним договором переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання - сплатити грошові кошти в розмірі 176 153,59 грн.
Пунктом 2.1 договору визначено, що за передане право вимоги новий кредитор перераховує кредитору грошові кошти в розмірі 176 153,59 грн. в 30 денний термін з моменту укладання договору.
Відповідачем кошти сплачено частково в розмірі 64 529,59 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 111 624,00 грн.
На підставі договору, позивачем (ДК "Газ України" НАК «Нафтогаз України») нараховано відповідачу 8 586,68 грн. пені за період з 11.02.2011 по 23.02.2012, інфляційні втрати в розмірі 63402,45 грн. за період з 01.09.2011 по 31.07.2015 та 3% річних в розмірі 13986,14 грн. за період з 31.08.2011 по 05.11.2015.
Відповідно до ч.2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжного доручення №8338_8P017/336 від 22.08.2016 року (одержаний банком 25.08.2016 року) відділ державної виконавчої служби перерахував позивачу грошові кошти в розмірі 200 563,26 грн. з призначенням платежу: «перерах. кошт.стяг. з ОСББ «Печерськ» зг. наказу №910/12449/13 від 22.03.16 Господарського суду м. Києва.
Також, в матеріалах справи наявна постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 51691218 по виконанню наказу №910/12449/13 від 22.03.30216 року, в якій виконавче провадження закінчено у зв'язку з виконанням рішення в повному обсязі.
З надано розрахунку позивача, він просить стягнути з відповідача індекс інфляції за період з 01.09.2015 року по 31.05.2016 року в сумі 10 114,04 грн. та три проценти річних за період з 06.11.2015 року по 24.08.2016 року в розмірі 2 682,20 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 2 682,20 грн. нарахованих за період з 06.11.2015 року по 24.08.2016 року та індексу інфляції в розмірі 10 114,04 грн. за період з 01.09.2015 року по 31.05.2016 року , наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В судовому засіданні представником відповідача підтримано подану заява про відстрочку виконання рішення на 6 місяців у зв'язку з тим, що об'єднання співвласників є неприбутковою організацією, всі кошти, які поступають на рахунок ОСББ «Печерськ» - це внески мешканців на утримання будинку, в зимовий період ОСББ «Печерськ» несе великі втрати, пов'язані з опалюванням, водопостачанням та іншими проблемами зимового періоду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо (п. 7.2. вищевказаної постанови).
Приймаючи до уваги заяву позивача суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення у справі на чотири місяці з моменту набрання рішення законної сили.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 6 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерськ" (01015, м. Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 4-В, код ЄДРПОУ 37102560) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 31301827) три проценти річних в розмірі 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 20 коп., індекс інфляції в розмірі 10 114 (десять тисяч сто чотирнадцять) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. відстрочивши виконання рішення суду на чотири місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 02.02.2017 року.
Суддя С.М.Мудрий