ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
31.01.2017Справа №910/21800/16
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
до товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 4 033,81 грн.
Представники
від позивача: Сечко С.В. - представник за довіреністю № 280-2017 від 01.01.2017 р.;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" до товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 4 033,81 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.11.2013 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" та товариством з обмеженою відповідальністю «ІнПак» укладено договір добровільного страхування № 107001-06000325, яким застраховано транспортний засіб Iveco, д.н. НОМЕР_1.
06.02.2014 р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням власника ОСОБА_3.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 12.03.2014 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4033,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 830 від 24.04.2014 р. та № 805 від 18.04.2014 р.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Nissan, д.н. НОМЕР_4 застраховано у товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2016 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.12.2016 р. розгляд справи відкладено на 17.01.2017 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 31.01.2017 р., у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.
В судове засіданні 31.01.2017 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39221105, але 30.01.2017 р. до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без участі представника.
Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
07.11.2013 р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" та товариством з обмеженою відповідальністю «ІнПак» укладено договір добровільного страхування № 107001-06000325, яким застраховано транспортний засіб Iveco, д.н. НОМЕР_1.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З відомостей № 9346175 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 06.02.2014 р. в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням власника ОСОБА_3.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва № 3-879/2014 р. від 12.03.2014 р. ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаАП України.
Страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно з рахунком № 140173 від 07.02.2014 р. ремонт автомобіля складає 4 033,81 грн.
Страховик склав страховий акт № 42-28103 та розрахунок до нього з якого видно, що сума страхового відшкодування становить 4 033,81 грн.
На виконання умов договору страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4033,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 830 від 24.04.2014 р. та № 805 від 18.04.2014 р.
Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Nissan, д.н. НОМЕР_4 застраховано у товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5.
Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відзиві на позовну заяву вих.. № 0030 від 16.01.2017 р. відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки ним сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 1 515,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3886 від 23.10.2014 р., за вирахуванням коефіцієнту фізисного зносу.
У звіті № 2100ЦВ від 08.09.2014 р. з визначення ринкової вартості та коефіцієнту фізичного зносу КТЗ на момент 06.02.2014 р. зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу становить 0,69.
Відповідно до абзацу 2 пункту 36.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на відповідача, а до позивача від потерпілої особи перейшло лише право (а не обов'язок) на проведення відповідних досліджень.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Отже, законодавчо встановлена вимога проведення оцінки майна (визначення розміру шкоди) зумовлена тим фактом, що лише фахівець з відповідною кваліфікацією, на підставі отриманого в установленому законодавством України порядку свідоцтва, з необхідним рівнем освіти, на підставі розроблених законодавчих стандартів, нормативів та з використанням спеціальних знань, рекомендацій - в праві визначати характер, обсяг пошкоджень та необхідні дії по їх усуненню, надати відповідь стосовно розміру заподіяної шкоди, визначати наявність причинно-наслідкового зв'язку між ДТП та його наслідками.
Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Статтею 5 цього ж Закону визначено вичерпний перелік суб'єктів оціночної діяльності.
Наданий відповідачем звіт № 2100ЦВ від 08.09.2014 р., судом до уваги не береться, оскільки не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують право товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» як фахівця з відповідною кваліфікацією, на підставі отриманого в установленому законодавством України порядку свідоцтва, з необхідним рівнем освіти, займатися оціночною діяльністю.
Крім того, платіжні доручення № 830 від 24.04.2014 р. та №805 від 18.04.2014 р. підтверджує сплату страхового відшкодування ТОВ «ДП Юрол», тобто підприємству, яке здійснило відновлювальний ремонт транспортного засобу.
Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 10.12.2014 №910/7163/14.
З матеріалів справи вбачається, що даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, тобто приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон" має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - страхової компанії винної особи: товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».
У зв'язку з вищезазначеним, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, розрахунок витрат, які пов'язані з відновлювальним ремонтом, та які повинні бути відшкодовані відповідачем за договором обов'язкового страхування, визначений судом з урахування належних в допустимих доказів та становить 4033, 81 грн. (фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля) - 1515,44 грн. (часткова сплата відповідачем) = 2 518,37 грн.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Iveco, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 517,71 грн., на відповідача - 860,29 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119, код ЄДРПОУ 35265086) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) страхове відшкодування в розмірі 2 518 (дві тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн. 37 коп., судовий збір в розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 29 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення 02.02.2016 року.
Суддя С.М.Мудрий