номер провадження справи 32/151/16
23.01.2017 Справа № 908/3041/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОСОБА_1 ЛТД” (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47)
до відповідача ОСОБА_2 підприємства “Запорізьке міське інвестиційне агентство” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 2-А; адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 31)
про стягнення 3985,61 грн.
Суддя Н.А. Колодій
За участю представників сторін:
Від позивача - ОСОБА_1, на підставі довіреності № 19 від 20.01.2017р.
Від відповідача - ОСОБА_3, на підставі довіреності № 19/015 від 05.01.2015р.
Суть спору:
Заявлені позовні вимоги про стягнення 3985,61 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 908/3041/16. Присвоєно справі номер провадження 32/151/16, з призначенням судового засідання на 07.12.2016р.
Ухвалою від 07.12.2016 р. строк розгляду справи за клопотанням позивача, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжений. Розгляд справи відкладено до 23.01.2017 р. Крім того, даною ухвалою, суд відклав вирішення питання відповідача, щодо залучення до справи у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради до наступного судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Розглянувши клопотання відповідача, суд залишає його без задоволення, у зв'язку з тим, що рішення з господарського спору не впливає на права або обов'язки ОСОБА_4 комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, на підставі ст. ст. 193, 180 ГК України, ст. ст. 253, 530, 612 ЦК України, ст. 1, 54, 55, 56, 57, ГПК України та умовами Договору № 040713/1 від 04.07.2013р. ГК України, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.01.2017 р. проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 23.01.2017 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд
04.07.2013р. між ТОВ фірма “ОСОБА_1 ЛТД” (орендар, позивач у справі) та ОСОБА_2 підприємством “Запорізьке міське інвестиційне агентство” (орендодавець, відповідач) був укладений договір № 040713/1 від 04.07.2013р. на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ фірма “ОСОБА_1 ЛТД” приймає у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності м. Запоріжжя, для розміщення рекламних засобів (спеціальних конструкцій зовнішньої реклами) за адресами відповідно до дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Пунктом 2.1. Договору, встановлено, що загальна сума розміру щомісячної плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають в комунальній власності за цим Договором, визначається як сума по всіх відповідних діючих Додатках до даного Договору, які є невід'ємними його частинами. Основою для розрахунку щомісячної плати за цим Договором є базовий розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя, який затверджується рішенням Запорізької міської ради.
ТОВ фірма “ОСОБА_1 ЛТД” щомісяця, до кінця поточного місяця, перераховує на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 підприємства “Запорізьке міське інвестиційне агентство” плату у розмірі визначеному в діючих додатках до цього Договору.
Згідно п. 2.3. договору №040713/1 від 04.07.2013 встановлено, що факт виконання робіт за цим договором підтверджується двостороннім актом виконаних робіт, що підписується Сторонами щомісяця, також ТОВ "ОСОБА_1, ЛТД" (Сторона2) зобов'язаний в 3-денний термін з моменту отримання акту підписати його, або в той же термін надати КП «Запорізьке міське інвестиційне агентство» (Сторонаї) мотивовану письмову відмову від підписання акту. У випадку відсутності у визначений термін підписаного ТОВ "ОСОБА_1, ЛТД" (Сторона2) Акту або мотивованої відмови, акт виконаних робіт вважається погодженим.
Договір набуває чинності з 04.07.2013р. і діє протягом строку дії дозволу (ів), в будь-якому разі до дня демонтажу рекламного засобу, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п.5.1. Договору).
05.07.2013р. Додатковою угодою № 1 до Договору, визначено перелік адрес місць розташування рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності в м. Запоріжжі, ТОВ фірма “ОСОБА_1 ЛТД” (відповідно до дозволу на розміщення зовнішньої реклами: № 171/06 від 27.07.2013р.).
Адреса місць розміщення рекламних засобів ТОВ фірма “ОСОБА_1 ЛТД” значиться: м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), будинок 133. Термін дії дозволу: 22.12.2011-22.12.2014.
24.06.2016р. Рішенням Запорізької міської ради № 310/2 будинок, на якому розташовано рекламний засіб, передано в управління Об'єднаню співвласників будинку «Соборне-133». 01.08.2016р. за Актом приймання-передачі, будинок № 133 розташований по пр. Соборний, у м. Запоріжжі, передано в управління Об'єднаню співвласників будинку «Соборне-133».
22.09.2016р. ТОВ "ОСОБА_1, ЛТД" звернулось с заявою до ОСОБА_2 підприємства “Запорізьке міське інвестиційне агентство” про розірвання договору №040713/1 від 04.07.2013р. на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності.
Угодою від 26.09.2016р. про розірвання Договору встановлено, що за погодженням сторін договір вважається розірваним з 23.09.2016.
Позивач вносив оплату на підставі укладеного Договору за серпень 2299,30грн., за вересень 2299,30грн. в загальному розміру 4598,60грн.
28.09.2016р. Позивач направив на адресу відповідача претензію № 120 від 29.09.2016р., щодо повернення коштів в сумі 4598,60грн., оскільки з 01.08.2016р. будинок, на якому розташовано рекламний засіб, не перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя і у відповідача відсутні підстави для проведення розрахунку щомісячної плати за Договором №040713/1 від 04.07.2013р.
30.09.2016р. відповідач повернув позивачу зайво сплачені кошти за період з 23.09.2016р. по 30.09.2016р. в розмірі 612,99грн., що підтверджується випискою з банку та представником позивача в судовому засіданні.
Листом № 756/016 від 06.10.2016р. у задоволенні вимог, зазначених у претензії № 120 від 29.09.2016р., відповідач відмовив посилаючись на те, що ним повернуті зайво сплачені кошти в сумі 612,99грн., а рахунки № Л-1400 від 09.08.2016р. та № К-1595 від 13.09.2016р. виставлені в межах та на підставі діючого Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені ним за умовами Договору за період з 01.08.2016р. по вересень в загальній сумі 3985,61грн., тобто, в період, коли змінився балансоутримувач місця розташування рекламного засобу.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою правовідносини сторін є договором наймом.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 ГК України.
Статтею 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється.
Також, приписами статті 770 Цивільного кодексу України, зазначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
Як зазначено в абзацах 3 та 4 п.5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки, пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другійстатті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Водночас у розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, господарські суди мають враховувати умови договору та спеціальні норми статті 795 ЦК України, в силу яких договір найму припиняється з моменту оформлення відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму.
Доказів повернення об'єкта оренди матеріали справи не містять.
Як слідує з пояснень представника позивача, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів з 01.08.2016р. по 23.09.2016р. управлінню Об'єднання співвласників будинку «Соборне - 133» позивачем не проводилась, рекламний засіб демонтовано не було. Факт користування місцем розміщення рекламних засобів протягом терміну дії договору оренди позивач не спростовує.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3985,61 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ОСОБА_1 ЛТД” про стягнення 3985,61грн. відмовити у повному обсязі.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України “01” лютого 2017 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.