ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
24 січня 2017 р. Справа № 909/1144/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,
секретар судового засідання Максимів Н.Б.,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 (паспорт серія СС №022902 виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 16.01.1996)
від відповідача: ОСОБА_2 - старший державний виконавець Долинського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області, (посвідчення №799, довіреність № 421 від 23.01.2017)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (просп. Незалежності, 4/8, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500)
до відповідача: Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 3, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500)
про стягнення заборгованості за договором
ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Долинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості за договором в сумі 41500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що всупереч умовам договору зберігання №15/11/09-02 від 15.11.2009 відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 41500,00 грн.
Ухвалою суду від 21.12.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.01.2017.
В судовому засіданні 24.01.2016 позивач підтримав позовні вимоги, просив суд позов задоволити, з підстав викладених в позовній заяві. Крім того, на виконання вимог ухвали від 21.12.2016 позивачем подано письмові докази зарахування судового збору до державного бюджету. Судом оглянуто подані документи та долучено їх до матеріалів справи.
24.01.2016 представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив.
В судовому засіданні ним подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що на виконання виконавчого листа Долинського районного суду у справі №343/2248/13-ц від 20.06.2014, яким на виробничу будівлю загальною площею 289,20 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Обліски,.70, м. Долина, звернуто стягнення для задоволення вимог стягувача - ТОВ "Кредитні ініціативи", дане майно було описано й арештовано згідно акту опису й арешту айна від 03.11.2014. Крім того, реалізація майна згідно акту опису й арешту майна та за договором №15/11/09-02 від 15.11.2009 для задоволення потреб АК "Промінвестбанк" ще не здійснювалась. Посилаючись на те, що угода між сторонами в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа у справі №343/2248/13-ц від 20.06.2014, виданого Долинським районним судом, не укладалось, просить в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
згідно акту опису й арешту майна від 09.10.2009 майно, зокрема, виробнича будівля загальною площею 289,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 70, було описане й арештоване та передане на зберігання ФОП ОСОБА_1 З тексту даного акту випливає, що опис і арешт майна вчинено на виконання виданого Долинським районним судом виконавчого листа, за яким стягувачем є АК "Промінвестбанк".
15.11.2009 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець, позивач) та відділом ДВС Долинського районного управління юстиції (замовник, відповідач) укладено договір №15/11/09-02 (далі договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги з платного зберігання майна власними силами і засобами до реалізації заставного майна, а саме: виробничої будівлі загальною площею 289,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 70.
Згідно п. 2.1 виконавець надає послуги по забезпеченню зберігання майна замовника.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, в силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.
Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що замовник зобов'язався прийняти і оплатити вищезгадані послуги у відповідності до п. 4.1. даного договору.
Відповідно до п. 4.1. договору розмір плати виконавцю за збереження майна в сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок в місяць.
Згідно акту приймання-передачі майна до договору №15/11/09-02 від 15.11.2009 замовник передав, а виконавець прийняв на зберігання майно, а саме: виробнича будівля загальною площею 289,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 70.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт передачі відповідачем вказаного майно на зберігання позивачу на виконання умов договору №15/11/09-02 від 15.11.2009.
З пояснень позивача в судовому засіданні випливає, що з моменту передачі майна він належним чином виконував свої зобов'язання.
Пунктом 4.2 договору плата за надані послуги вноситься, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок після закінчення строку договору, а саме після реалізації заставного майна.
Згідно п. 6.4 договору термін дії договору складає термін до моменту реалізації майна, що перебуває на зберіганні.
З матеріалів справи випливає, що 10.11.2016 позивачем надіслано відповідачу листа №1011/01 з проханням провести розрахунок за надані послуги за договором №15/11/09-02 від 15.11.2009. З копій акту №1111/01 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) складений 10.11.2016 та рахунку-фактури №43 від 10.11.2016, що було надіслано позивачем разом з вказаним вище листом, вбачається, що позивачем надано на користь відповідача послуги зі збереження обумовленого договором майна на суму 41500,00 грн.
Проте, Долинським районним відділом ДВС у відповідь ФОП ОСОБА_1 надіслано листа №7810 від 21.11.2016, в якому зазначено, що на майно ОСОБА_3, а саме: виробничу будівлю, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Долинський район, м. Долина, вул. Обліски,.70, звернуто стягнення згідно виконавчого лист Долинського районного суду від 20.06.2014 для задоволення вимог стягувача - ТОВ "Кредитні ініціативи", дане майно було описано й арештовано згідно акту опису й арешту айна від 03.11.2014. Крім цього, в даному листі зазначено, що згідно акту опису й арешту майна від 09.10.2009, для задоволення вимог АК "Промінвестбанк" реалізація вказаного майна не здійснювалась.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, всупереч умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату за надані позивачем послуги.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Посилання відповідача те, що в зв'язку зі зверненням стягнення на виробничу будівлю загальною площею 289,20 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Долина, вул. Обліски, 70 за іншим виконавчим документом в іншому виконавчому провадженні, вищевказане майно 03.11.2014 було описане та арештоване, не заслуговує на увагу, оскільки дана обставина не позбавляє обов'язку виконання договірних зобов'язань перед ФОП ОСОБА_1 в частинні здійснення оплати за надані послуги зберігання згідно №15/11/09-02 від 15.11.2009.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу..
Враховуючи те, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено факт виконання ФОП ОСОБА_1В зі свого боку умов договору та факт неналежного виконання Долинським районним відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області договірних зобов'язань в частині оплати за надані послуги, суд приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 3, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500, код 34536065) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (просп. Незалежності, 4/8, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500, код НОМЕР_1) заборгованість за договором в сумі 41500,00 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот гривень нуль копійок) та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грица Ю. І.
Повне рішення складено 02.02.2017.