61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
25.01.2017 Справа № 905/1927/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.,
суддів Сковородіної О.М., Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.
розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК ”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м.Донецьк
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”, м.Донецьк
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 22.11.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 17.01.2017р.;
від третьої особи: не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство “СБЕРБАНК”, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м.Донецьк про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р., що зумовило виникнення заборгованості, стягнення якої позивач вимагає за рахунок предмету іпотеки за договором іпотеки від 06.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266.
Ухвалою суду від 07.09.2015р. було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”, м. Донецьк до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
25.09.2015р. представник третьої особи через канцелярію суду надав пояснення, в яких повідомив, що господарським судом Запорізької області порушена справа про банкрутство № 908/130/15-г щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”. Також повідомив про неможливість виконання основного зобов'язання за договорами про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012р. № 26-Н/12/24/ЮО/KL та 27-Н/12/24/ЮО/KL у зв'язку з істотною зміною обставин та настанням форс мажорних обставин, на підтвердження чого надав висновки Торгово-промислової палати України від 02.07.2015р. № 4833/05-5.4 та № 4816/05-5.4.
28.09.2015р. представник відповідача через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі. У зазначених поясненнях представник відповідача повідомив про неможливість виконання умов договору іпотеки з причин настання обставин непереборної сили (проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, зокрема у м. Донецьку, де проводить свою господарську діяльність відповідач).
12.10.2015р. представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що майно, яке є предметом іпотеки, знаходиться у м. Горлівка, а отже, на спірні правовідносини поширюється ст. 9 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки чинним законодавством на даний час не передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, що розташований на території проведення антитерористичної операції.
Також зазначив, що у відповідача по вказаній справі відсутні будь-які фактичні дані про наявність чи відсутність у ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай” перед ПАТ “ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії” будь-якої суми заборгованості. Крім того, у зв'язку зі зміною істотних умов економічного, політичного характеру, що спричинило масштабну кризу в Донбаському регіоні та в місті Донецьку, та погіршення фінансового стану як відповідача, так і третьої особи з незалежних від них причин останні не мали можливості вільно та в повному обсязі здійснювати господарську діяльність, в тому числі, вчиняти будь-які платежі з причин відсутності платіжної (готівкової та безготівкової) системи в місті Донецьку.
Крім того, 07.10.2015р. представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача наступні документи:
- кредитну справу, відкриту на підставі договору про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012р. № 26-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між ПАТ “ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії” та ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай”;
- положення про кредитування ПАТ “ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії”;
- виписки з позичкового рахунку з відображенням суми отриманого кредиту ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай” та сум погашеного кредиту ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай” із датами часткових проплат, а, також, залишок заборгованості по кредиту;
- виписки з рахунку, на якому обліковується заборгованість по процентам ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай” за користування кредитом;
- розгорнутий обґрунтований розрахунок суми заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, сум пені (із зазначенням періоду виникнення та часткового погашення сум боргу).
Вищезазначене клопотання було розглянуто судом та задоволено частково, у зв'язку з чим ухвалою суду від 28.10.2015р. витребувано у позивача первинні документи бухгалтерського обліку, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. а саме рахунків ( 2600,2063), які підтверджують надання кредитних коштів та наявність спірної заборгованості станом на дату розгляду справи (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України) за підписом керівника та головного бухгалтеру.
05.11.2015р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив визнати право власності на майно, що є предметом іпотеки, за ціною, визначеною висновком про ринкову вартість об'єкта оцінки. До зазначеної заяви додано належним чином засвідчені копії виписок по особових рахунках ТОВ “ТД “Золотий Урожай” станом на 30.10.2015р. та копію звіту про оцінку майна (висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки) № 28-10/2015/ХР-6, виконаного Приватним підприємством “Аргумент”, відповідно до якого станом на 28.10.2015р. ринкова вартість об'єкта оцінки - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 67 937,4 м. кв., які розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121, що належать ТОВ “ХЛІБСЕРВІС”, складає:
- комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 67 812,8 м.кв. розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121 28424400 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі чотириста) гривень без урахування ПДВ;
- будинок торгівельного центру загальною площею 124,6 м.кв. розташований за адресою м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121г 121100 (сто двадцять одна тисяча сто) гривень без урахування ПДВ.
04.04.2016р. представник відповідача надав клопотання про призначення комплексної економічної та оціночно-будівельної експертизи, проведення якої просив доручити Державному інституту судових економіко-правових та технічних експертних досліджень.
19.04.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, в яких проти задоволення клопотання відповідача про призначення комплексної економічної та оціночно-будівельної експертизи заперечував. Також у зазначених поясненнях представник позивача зазначив, що заборгованість ТОВ “ТД “Золотий Урожай” перед ПАТ “Сбербанк” підтверджено ухвалою господарського суду Запорізької області у справі про банкрутство № 908/130/15-г від 02.06.2015р., копію якої долучено до вказаних пояснень.
19.04.2016р. представник відповідача через канцелярію суду надав обґрунтування щодо необхідності та доцільності призначення економічної експертизи, в якому зазначив, що позивачем нараховано пеню з порушенням положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та ч. 7 ст. 232 Господарського кодексу України.
19.04.2016р. представник третьої особи через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що розрахунок пені зроблений позивачем з порушенням положень Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та ч. 7 ст. 232 Господарського кодексу України, так само по всьому розрахунку заявлених до стягнення сум штрафних санкцій.
26.04.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство № 908/130/15-г та окремий розрахунок позовних вимог.
17.05.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі, в якій зазначив, що в межах справи № 908/130/15-г були заявлені вимоги за кредитними договорами № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р., № 17-В/10 від 24.06.2010р., № 18-В/10 від 24.06.2010р. та за договором № 2256 від 16.11.2011р. Також повідомив про те, що заборгованість за кредитним договором № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р становить 632633740,08 грн., з яких: 566217183,27 грн. (19973750,00 доларів США) - заборгованість за кредитом, 58049056,77 грн. (2047725,47 доларів США), пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 5714450,68 грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за відсотками - 2653049,36 грн.
17.05.2016р. представник відповідача через канцелярію суду повторно надав клопотання про витребування доказів у ПАТ “Сбербанк”. В обґрунтування зазначеного клопотання посилався на те, що відповідач не є основним боржником по спірним кредитним відносинам, у зв'язку з чим не має можливості ані здійснити перевірку наявності/відсутності існування заборгованості, ані документально підтвердити факт наявності суми боргу чи вказати її точний розмір. Також посилався на те, що позивачем не доведено вартості об'єкту нерухомості, на який просить звернути стягнення на майно шляхом визнання права власності, що є предметом договору іпотеки від 06.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
Представник відповідача через канцелярію суду 31.05.2016р. надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача ПАТ “СБЕРБАНК” документальне підтвердження нарахованих за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012р. № 26-Н/12/24/ЮО/KL та вказаних по тексту позову сум на поточну дату з урахуванням документально підтверджених відомостей щодо виконання (невиконання) вищевказаних договорів іпотеки, застави та поруки. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
18.07.2016р. представник третьої особи через канцелярію суду надав пояснення, в яких повідомив про те, що в забезпечення виконання умов кредитного договору, за яким наразі здійснюється звернення стягнення на предмет іпотеки в рамках даної справи були укладені й інші договори застави, іпотеки та поруки з іншими юридичними особами, копії яких долучив до матеріалів справи. Також надав окремий розрахунок позовних вимог, згідно якого заборгованість ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ” станом на 28.08.2015р. становить: заборгованість за кредитною лінією - 19973750,00 доларів США; проценти за користування кредитною лінією - 539873,82 доларів США; пеня за прострочення з погашення суми кредиту - 282010,28 грн.; пеня за прострочення з погашення суми процентів за користування кредитом в сумі 399494,15 грн.
19.07.2016р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив в рахунок часткового погашення заборгованості за договором від 06.03.2012р. №26-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ” та ПАТ “ОСОБА_4 СБЕРБАНКУ РОСІЇ” в розмірі 23 559 065 (двадцять три мільйони п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят п'ять) доларів США 82 центи та 8 367 500 (вісім мільйонів триста шістдесят сім тисяч п'ятсот) гривень 04 копійки, з яких заборгованість за кредитною лінією - 19 973 750,00 доларів США; проценти за користування кредитною лінією - 3 585 315,82 доларів США; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 5 714 450,68 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за відсотками - 2 653 049,36 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 06.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266 у спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” з дотриманням вимог Закону України “Про іпотеку” за початковою ціною нежитлових будинків (будівлі та споруди), що знаходиться за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, будинок 121 для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на дату оцінки 28.10.2015р. в розмірі 28 424 400,00 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі чотириста) гривень; та початковою ціною будинку торгівельного центру, літера А-І, козирок, літера а, будинок літера Б-І, навіс, літера В, що знаходяться за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, будинок 121г для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на дату оцінки в розмірі 121 100,00 (сто двадцять одна тисяча сто) гривень. Також просив відстрочити виконання судового рішення в частині продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах до скасування заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, передбачених статтею 9 Закону України “Про тимчасове заходи на період проведення антитерористичної операції”, відносно зупинення дії статей 41, 43 -47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України “Про іпотеку”.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Приймаючи до уваги, що надана позивачем 19.07.2016р. заява про зміну предмету позову відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги, викладені в заяві від 19.07.2016р.
05.08.2016р. представник відповідача через канцелярію суду надав додаткові заперечення проти позовних вимог, в яких заперечував проти заявленої позивачем оцінки спірних об'єктів нерухомості. Також надав пояснення, в яких зазначив, що в період з 07.09.2015р. по теперішній час сума основного зобов'язання за кредитним договором від 06.03.2012р. № 26-Н/12/24/ЮО/KL була зменшена. Як стверджує відповідач, за рахунок стягнення на користь банка (отримання у власність) іпотечного майна, що належало одному із поручителів по вказаних кредитних відносинах, ТОВ “Святошино” (державна реєстрація на відповідні об'єкти нерухомості відбулась ще 22.06.2016р.), а отже, позивач повинен був зменшити суму основного зобов'язання по кредитних договорах на суму, що еквівалентна вартості отриманого у власність іпотечного майна.
Ухвалами суду від 19.09.2016р. призначено товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.
03.01.2017р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз справу №905/1927/15 було повернуто до господарського суду Донецької області без експертного висновку у зв'язку з несплатою експертизи.
Ухвалою суду від 18.01.2017р. провадження у справі було поновлено.
18.01.2017р. представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірне нерухоме майно перебуває на території проведення АТО, що унеможливлює здійснення звернення стягнення на об'єкти нерухомості, що є предметом розглядуваного спору, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також 18.01.2017р. представник відповідача через канцелярію суду надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача ПАТ “СБЕРБАНК” документальне підтвердження суми простроченого (невиконаного) грошового зобов'язання станом на поточку дату за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012р. № 26-Н/12/24/ЮО/KL (оригінали для пред'явлення суду, належним чином засвідчені копії для залучення у справу, включаючи всі документи про часткове або повне погашення суми боргу шляхом сплати коштів поручителями, шляхом звернення на заставлене/іпотечне майно тощо). У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
24.01.2017р. від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній зазначив про те, що загальна сума вартості предметів іпотек, які передані позивачу у власність в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р. становить 31272250,00 грн. (без ПДВ) або 37526700,00 грн. (з ПДВ). 24.06.2016р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016р. по справі № 910/23250/15 предмети іпотеки були прийняті банком у власність. Враховуючи, що сума вартості предметів іпотек визначена в національній валюті, а заборгованість обліковується в іноземній валюті (доларах США), на день прийняття предметів забезпечення банком у власність (24.06.2016 року) за офіційним курсом НБУ (24,882929 грн. з один долар США) вартість предметів іпотек з ПДВ (37526700,00 гривень) було конвертовано в долари США та частково погашено розмір заборгованості за відсотками обліковуваної за період з 16.04.2014 року по 15.11.2014р. в сумі 1508130,33 доларів США. Також зазначив, що фактично розмір заборгованості ТОВ “ТД “Золотий Урожай” за договором про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р. розрахований станом на 28.08.2015р. з урахуванням здійсненого 24.06.2016р. погашення заборгованості за рахунок прийняття банком у власність майна становить 22050935,49 доларів США та 8367500,04 грн. і складається з: суми заборгованості за кредитом 19973750,00 доларів США, суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2077185,49 доларів США, пені - 8367500,04 грн.
Крім того, у наданих письмових поясненнях позивач зазначив, що інших погашень за договором про відкриття кредитної лінії 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р. ні позичальником, ні майновими та фінансовими поручителями здійснено не було, що підтверджується відповідними виписками за рахунками позичальника.
Також зазначив, що в ході розгляду справ № 905/1925/15, № 905/1924/15 та № 905/1922/15 було встановлено, що заборгованість боржника за договором про відкриття кредитної лінії 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р. за кредитами та відсотками становить:
- заборгованість за кредитною лінією - 19 973 750,00 доларів США;
- процентів за користування кредитною лінією - 2 077 185,49 доларів США.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Під час розгляду справи відбулась зміна найменування позивача, а саме, замість назви Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії”, дійсним найменування позивача є - Публічне акціонерне товариство “Сбербанк”, що підтверджується копією змін до статуту Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 банк Сбербанку Росії” та довідкою з ЄДПРОУ.
Зазначені обставини приймаються до уваги суду, та, відповідно, рішення у справі ухвалюється по відношенню до позивача, який в теперішній час має найменування Публічне акціонерне товариство “Сбербанк”.
В порядку Закону України “Про доступ до судових рішень”, ухвала про порушення провадження у справі, ухвали про зупинення та поновлення провадеження у справі, ухвала про призначення експертизи та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
06.03.2012 р. між Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_4 СБЕРБАНКУ РОСІЇ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ” було укладено кредитний договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США, що надалі іменується “кредитна лінія”, та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредитні кошти (надалі - кредит) у порядку і на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору.
Згідно п. 1.2. договору (в редакції договору про внесення змін № 4 від 03.12.2013р. до договору про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р.) ліміт кредитної лінії складає 20000000,00 доларів США (двадцять мільйонів доларів США 00 центів).
Ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно згідно з графіком.
В останній місяць кредитування, а саме “ 03” березня 2017 року, ліміт кредитної лінії зменшується на 48750,00 (сорок вісім тисяч сімсот п'ятдесят) доларів США.
Сторони домовились, що в разі, якщо дата зменшення ліміту кредитної лінії припаде на вихідний день, сторони вважатимуть датою зменшення ліміту кредитної лінії перший наступний робочий день місяця.
Згідно п. 4.2 договору банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії Кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної лінії або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір Кредиту не перевищував ліміт Кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком у строк не пізніше 3 (трьох) днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою Сторін і є невід'ємною частиною Кредитного договору.
Пунктом 5 Договору передбачено нарахування комісії за відкриття та ведення позичкового рахунку.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов'язується сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку 360 днів у році. Нарахування процентів починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту у повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів (п. 6.2. договору).
Згідно п. 6.3. договору (в редакції договору про внесення змін № 4 від 03.12.2013р. до договору про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р.) проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1. - 6.2. цього договору, позичальник зобов'язаний сплачувати не пізніше 3 (трьох) робочих днів, наступних за днем закінчення періоду. При цьому під “періодом” сторони в цій ст. 6 договору розуміють кожний з періодів, який починається з 16 числа кожного місяця, і закінчуються в день, що передує такому числу наступного (відповідного) місяця (т.ч. проценти за кредитом за такий день нараховуються). Сторони домовились, що в разі, якщо дата початку періоду припадає на вихідний день, сторони вважатимуть датою початку періоду наступний робочий день місяця.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальником, банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми, за кожен день прострочення: строків повернення кредиту; строків сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього договору; строків сплати комісії, які визначені ст. 5 цього договору (п.10.1. Договору).
Згідно п. 8.3 договору встановлено, що банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договором/ами забезпечення, в тому числі у разі: д) в разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, а також по іншим договорам (в т.ч. але не включно по кредитним договорам, договорам про відкриття кредитних ліній) і/або договорам поруки і/або договорам про надання банківських гарантій/контргарантій/акредитивів тощо, які укладені або будуть укладені протягом дії цього договору між позичальником і банком, а також по платіжним зобов'язанням перед банком та/або третіми особами по оплаті векселів, погашенню облігацій, виплаті купонного доходу, інших фінансових зобов'язань, тощо, які виникли (можуть виникнути) протягом строку дії цього договору).
Пунктом 8.4 кредитного договору передбачено, що у разі, якщо банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника. В такому повідомленні банк зазначає повну суму заборгованості.
Відповідно до п. 8.5. договору позичальник, у разі направлення банком письмової вимоги про дострокове повернення повної суми заборгованості, зобов'язаний здійснити усі платежі за цим договором на користь банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку банк здійснив розрахунок заборгованості за цим договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим договором.
Згідно п. 9.1. кредитного договору повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в валюті, в якій надається кредит.
Черговість зарахування коштів, які надійшли погашення заборгованості за Договором, в тому числі списані у договірному порядку з рахунків позичальника або третіх осіб, а також перерахованих третіми особами, визначені п. 9.4. кредитного договору.
Сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його підписання банком та позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договору (п.11.3 кредитного договору).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
Позивач належним чином виконав свої обов'язки, встановлені Кредитним договором, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку, однак Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”, м. Донецьк зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом належним чином не виконує, що стало приводом для звернення позивача до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СХІД ГЛОБАЛ”, м. Київ про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”, м. Донецьк заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012р.
Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2015р. порушено провадження у справі № 908/130/15-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ".
Як вбачається з наданої позивачем заяви з кредиторськими вимогами до боржника по справі № 908/130/15-г, поданої позивачем до господарського суду Запорізької області, загальна сума заборгованості боржника (ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ") перед банком за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012р. становить 22 021 475 (двадцять два мільйони двадцять одна тисяча чотириста сімдесят п'ять) доларів США 47 центів та 8 367 500,04 гривень (вісім мільйонів триста шістдесят сім тисяч п'ятсот гривень 04 копійки), та складається з:
- заборгованості за кредитом - 19 973 750,00 доларів США - четверта черга;
- процентів за користування кредитом - 2 047 725,47 доларів США - четверта черга;
- пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом - 5 714 450,68 грн. - шоста черга;
- пені за прострочення повернення заборгованості за відсотками - 2 653 049,36 грн. - шоста черга.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2015р. визнано вимоги Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_4 СБЕРБАНКУ РОСІЇ” в розмірі 792890785,36 грн. (784450873,89 грн. основного боргу - четверта черга; 8439911,47 грн. неустойки (штрафу, пені) - шоста черга).
Згідно наданих позивачем 17.05.2016р. письмових пояснень в межах справи №908/130/15-г були заявлені вимоги за кредитними договорами № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р., № 17-В/10 від 24.06.2010р., № 18-В/10 від 24.06.2010р. та за договором № 2256 від 16.11.2011р.
Господарським судом враховано, що у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”, сума боргу (з неповернення кредитних коштів в сумі 19 973 750, 00 доларів США та нарахованих процентів в сумі 3 585 315,82 доларів США) є визнаними кредиторськими вимогами позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай”.
Наданими позивачем виписками з рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкритих для відображення заборгованості ТОВ “ТД “Золотий Урожай” за кредитним договором № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р., підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та наявність спірної заборгованості, а саме заборгованості за кредитною лінією в сумі 19 973 750,00 дол. США, процентів за користування кредитною лінією в сумі 3 585 315,82 дол. США.
Ні відповідачем, ні третьою особою як позичальником, не надано будь-яких доказів, платіжних документів, які б спростували наявні в матеріалах справи банківські виписки, та не надані докази іншого зарахування та списання з рахунків коштів з виконання кредитних зобов'язань.
Разом із тим суд зауважує, що згідно наданих 24.01.2017р. представником позивача додаткових пояснень по справі 24.06.2016р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016р. по справі № 910/23250/15 предмети іпотеки були прийняті банком у власність згідно з іпотечним договором від 06.03.2012р., укладеним між ТОВ “Святошино” та ПАТ “СБЕРБАНК”, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 262 та зазначено, що фактично розмір заборгованості ТОВ “ТД “Золотий Урожай” за договором про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012р. розрахований станом на 28.08.2015р. з урахуванням здійсненого 24.06.2016р. погашення заборгованості за рахунок прийняття банком у власність майна становить 22050935,49 доларів США та 8367500,04 грн. і складається з: суми заборгованості за 19973750,00 доларів США, суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2077185,49 доларів США, пені - 8367500,04 грн. Копія рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2016р. по справі № 910/23250/15 наявна в матеріалах справи.
Отже, як встановлено судом, на момент винесення вказаного рішення заборгованість за тілом кредиту складає 19973750,00 доларів США, а за відсотками за користування кредитом 2077185,49 доларів США, що встановлено також постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 р.
У зв?язку з чим, суд вбачає наявність передбачених п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ “Сбербанк” в частині заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 1508130,33 доларів США з мотивів відсутності предмета спору, що обумовлено фактом погашення вказаної частини боргу в процесі розгляду даної справи після подання позову, але до прийняття рішення.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем та третьою особою зобов'язань за договором, позивачем, на підставі п. 10.1. кредитного договору, нарахована та вимагається до стягнення пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією в сумі 5 714 450,68 грн. та пеня за прострочення повернення заборгованості за відсотками в сумі 2 653 049, 36 грн.
Щодо пені, нарахованої за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією за період з 04.02.2014р. по 25.01.2015р. в сумі 5 714 450,68 грн. та пені, нарахованої за прострочення повернення заборгованості за відсотками за період з 19.04.2014р. по 25.01.2015р. в сумі 2 653 049, 36 грн., суд зазначає наступне.
Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України № 405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".
Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про боротьбу з тероризмом” антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.
Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення”, відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.
Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.
Відповідно д ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк, де проводило свою господарську діяльність ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай”.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Донецьк, де проводило свою господарську діяльність ТОВ “Торговий дім “Золотий Урожай”. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Золотий Урожай” зареєстровано за адресою: 83086, м. Донецьк, пр. Лагутенка, б. 13, каб. 30.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Гарантоване Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.
За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі “Серявін та інші проти України”, будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” порушує той самий “справедливий баланс” та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.
На підставі вищевикладеного, а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження позичальника за кредитним договором ТОВ “ТД “Золотий Урожай” в зоні активних бойових дій, суд застосовує до спірних правовідносин ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та не приймає, як обґрунтування боргу нарахування пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією за період з 14.04.2014р. по 25.01.2015р. на суму 5 680 568,90 грн. та нарахування пені за прострочення повернення заборгованості за відсотками за період з 19.04.2014р. по 25.01.2015р. на суму 2 653 049, 36 грн.
У зв'язку з невиконанням позичальником (третьою особою) взятих на себе зобов'язань зі своєчасного та повному обсязі погашення кредиту та процентів за користування кредитом, банк звернувся до позичальника з повідомленням-вимогою №3468/5/28-2 від 10.04.2015р. про дострокове повернення всієї суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012р., посилаючись на невиконання позичальником умов кредитного договору.
Також позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення-вимогу №3982/5/28-2 від 24.04.2015р. про повернення всієї суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012р. №26-Н/12/24/ЮО/КL, в якому банк, враховуючи невиконання ТОВ “ТД “ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ” своїх зобов'язань за кредитним договором в частині належної сплати процентів за користування кредитом та сплати по кредиту, направив ТОВ “ТД “ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ” повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором № 3468/5/28-2 від 10.04.2015р. (далі - Вимога). Відповідно до вимоги, позичальник повинен був сплатити банку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL у розмірі 22452575 (двадцять два мільйони чотириста п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) дол. США 57 центів та 8367500 (вісім мільйонів триста шістдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 04 коп. В порушення умов п. 8.5. кредитного договору станом на 23.04.2015р. ТОВ “ТД “ЗОЛОТИЙ УРОЖАЙ” не здійснило погашення вказаної заборгованості. Приймаючи до уваги, що відповідач є іпотекодавцем за іпотечним договором від 06.03.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266, позивач запропонував останньому усунути порушення за кредитним договором, а саме - погасити заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012р. шляхом сплати повної суми заборгованості та попередив, що в іншому випадку банк залишає за собою право на звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1, а.с. 65-66).
Проте, вимоги банку не були виконані, що обумовило звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м. Київ (надалі - іпотекодавцем), що є майновим поручителем юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ ОСОБА_5” (надалі - боржник) та Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_4 СБЕРБАНКУ РОСІЇ” (далі - іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір від 06.03.2012р. (далі іпотечний договір)
Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору від 06.03.2012р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266 у відповідності до цього договору в забезпечення виконання зобов'язання боржника, які випливають із договору про відкриття кредитної лінії № 26-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між боржником і іпотекодержателем “ 06” березня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі - основний договір 1), із договору про відкриття кредитної лінії №27-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між боржником і іпотекодержателем “ 06” березня 2012 року, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії (надалі - основний договір 2), перелічені у статті 2 цього договору та можуть виникнути в майбутньому за основним договором 1, основним договором 2, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, зазначене в п. 3.1. цього договору (надалі - предмет іпотеки).
Згідно п. 2.1 іпотечного договору та з урахуванням змін та доповнень до нього у відповідності до цього договору забезпечуються наступною іпотекою наступні зобов'язання боржника, які випливають і можуть виникнути в майбутньому із:
2.1.1. основного договору 1 з урахуванням всіх змін і доповнень до нього, в тому числі з урахуванням договору про внесення змін № 1 від “ 18” травня 2012 року, договору про внесення змін № 2 від “ 22” травня 2013 року, договору про внесення змін № 3 від “ 21” червня 2013 року, договору про внесення змін № 4 від “ 03” грудня 2013року, та можуть виникнути в майбутньому за основним договором 1 зокрема, але не обмежуючись:
- зобов'язання повернути іпотекодержателю кредит, наданий в доларах США в межах невідновлювальної кредитної лінії, відкритої терміном до “ 03” березня 2017р. за основним договором 1 з граничним лімітом кредитування в сумі 20000000,00 (двадцять мільйонів) доларів США 00 центів, в строк/и, зазначені в основному договорі 1, а у випадках, передбачених законодавством України та/або основним договором 1 та/або цим договором - достроково;
2.1.2. основного договору 2 з урахуванням всіх змін і доповнень до нього, в тому числі з урахуванням договору про внесення змін № 1 від “ 22” березня 2012 року, договору про внесення змін № 2 від “ 18” травня 2012 року, договору про внесення змін № 3 від “ 23” травня 2012 року, договору про внесення змін № 4 від “ 29” травня 2012 року, договору про внесення змін № 5 від “ 30” травня 2012 року, договору про внесення змін № 6 від “ 22” травня 2013 року, договору про внесення змін № 7 від “ 21” червня 2013 року, договору про внесення змін № 8 від “ 03” грудня 2013 року, та можуть виникнути в майбутньому за основним договором 1 зокрема, але не обмежуючись:
- зобов'язання повернути іпотекодержателю кредит, наданий в доларах США в межах відновлювальної кредитної лінії, відкритої терміном до “ 03” березня 2017р. за основним договором 2 з граничним лімітом кредитування в сумі 10882000,00 доларів США (десять мільйонів вісімсот вісімдесят дві тисячі доларів США 00 центів), в строк/и, зазначені в основному договорі 2, а у випадках, передбачених законодавством України та/або основним договором 2 та/або цим договором - достроково.
Згідно 3.1.1. іпотечного договору предмет іпотеки 1 - нежитлові будинки (будівлі та споруди), що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, будинок 121, перелік яких міститься в матеріалах справи (Т 1, а.с.39- 43).
Зазначені об'єкти та споруди належать іпотекодавцю на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного іпотекодавцем з Закритим акціонерним товариством “Альтаір”, посвідченого 02.04.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за номером 1300.
Предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодавцем, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 14015125 від “ 05” грудня 2013 року, виданий “ 05” грудня 2013 року ОСОБА_3, державним реєстратором прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 3693596, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 232266814106”.
Вартість цього нерухомого майна згідно з Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 32951224, виданим органом БТІ - Комунальним підприємством “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” “ 24” січня 2012 року, складає 1064541,17 грн. (один мільйон шістдесят чотири п'ятсот сорок одна гривня 17 копійок).
Предмет іпотеки 1 розташований на земельній ділянці площею 12,4845 (дванадцять цілих і чотири тисячі вісімсот сорок п'ять десятитисячних) га, кадастровий номер 141060000:11:000:0006, земельна ділянка передана в оренду для обслуговування будівель і споруд фабрики, (цільове призначення - для підприємство іншої промисловості, 3.1.5), іпотекодавець користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 06 квітня 2009 року, укладеного між іпотекодавцем та Горлівською міською радою, договір зареєстрований в Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 17 квітня 2009 року за номером 04091520022, договір укладено терміном на 10 років.
Згідно 3.1.2. іпотечного договору предмет іпотеки 2 - будинок торгівельного центру, літера А-І, загальною площею 118,7 (сто вісімнадцять цілих і сім десятих) кв.м., козирок, літера а, будинок літера Б-І площею 5,9 (п'ять цілих дев'ять десятих) кв.м., навіс, літера В, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, будинок 121г, які належать іпотекодавцю на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 02.04.2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за номером 1303.
Предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодавцем, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 14023515 від “ 05” грудня 2013 року, виданий “ 05” грудня 2013 року ОСОБА_3, державним реєстратором прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 3695746, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 232399014106”.
Вартість цього нерухомого майна згідно з Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 32943428, виданим органом БТІ - Комунальним підприємством “Горлівське міське бюро технічної інвентаризації” “ 23” січня 2012 року, складає 29474,59 грн. (двадцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 59 копійок).
Предмет іпотеки 2 розташований на земельній ділянці площею 0,0330 (нуль цілих і триста тридцять десятитисячних) га, кадастровий номер 1410600000:11:000:0007, земельна ділянка передана в оренду для обслуговування торгового центру, іпотекодавець користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі від 24 лютого 2010 року, укладеного між іпотекодавцем та Горлівською міською радою, договір зареєстрований в Горлівському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 03 березня 2010 року за номером 04101950008, договір укладено на 10 років.
Відповідно до п. 3.2. іпотечного договору (в редакції договору про внесення змін № 6 від 05.12.2013р. до іпотечного договору від 06.03.2012р.) за взаємною згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки складає 26785000,00 (двадцять шість мільйонів сімсот вісімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на “ 05” грудня 2013 року (1 долар США = 7,993 грн.) становить 3351057,18 (три мільйона триста п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят сім) долар США 18 центів.
Згідно п. 6.1. іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені іпотекою згідно з ст. 2 цього договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування (задоволення).
Іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання боржником будь-якого із зобов'язань, зазначених в ст.2 цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином (п.6.2 Договору іпотеки).
Згідно п. 6.4. іпотечного договору у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2-6.3. цього договору, іпотекодержатель реалізує предмет іпотеки, на який звернено стягнення на підставі рішення суду, вчиненого виконавчого напису нотаріуса. Також у разі настання випадків, передбачених в п. 6.2.-6.3. цього договору, іпотекодержатель може звернути стягнення шляхом позасудового врегулювання між сторонами шляхом:
- передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку, встановленому чинним законодавством України;
- права іпотекодержателя продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 6.5. договору стягнення може бути звернене на всі речі - складові, що входять до предмету іпотеки, або на будь-яку одну чи декілька з них за вибором іпотекодержателя, якщо вони виділені в натурі як окремий об'єкт нерухомого майна. Якщо іпотекодержатель зверне стягнення на одну річ - складову предмету іпотеки, але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави/іпотеки на інші речі - складові частини, які є предметом іпотеки.
Згідно п. 4.3.5. Постанови № 1 від 24.11.2014р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вірішення спорів, що виникають з кредитних відносин" з огляду на приписи статті 583 ЦК України, статті 11 Закону України “Про заставу”, статей 1 та 11 Закону України “Про іпотеку” заставодавцем (іпотекодавцем) може виступати як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави. До майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням в тому обсязі, в якому він сам виконав вимоги кредитора.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 576 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України “Про іпотеку”.
Відповідно до вимог ст.41 Закону України “Про іпотеку”, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Посилаючись на наявність у позивача права на звернення стягнення на заставлене майно, внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ ОСОБА_5”, м. Донецьк своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ ОСОБА_5” за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між кредитором та боржником 06.03.2012р., звернути стягнення на майно, яке передано в іпотеку відповідно до договору від 06.03.2012р., посвідченого Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, будинок 121 та за адресою Донецька область, м. Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, будинок 121г, та належить на праві власності відповідачу, а саме: шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на дату оцінки в розмірі 28 424 400 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі чотириста) гривень без урахування ПДВ - комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 67 812,8 м.кв., розташований за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121; та в розмірі 121 100 (сто двадцять одна тисяча сто) гривень без урахування ПДВ - будинок торгівельного центру загальною площею 124,6 м.кв. розташований за адресою м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121г.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Статтею 11 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:
1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;
2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;
3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;
5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;
6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Під час розгляду справи позивачем 05.11.2015р. в обґрунтування вартості об'єкта іпотеки через канцелярію суду було надано звіт про оцінку майна (висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки) № 28-10/2015/ХР-6, виконаного Приватним підприємством “Аргумент”, відповідно до якого станом на 28.10.2015р. ринкова вартість об'єкта оцінки - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 67 937,4 м.кв., які розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121 та 121г, що належать ТОВ «ХЛІБСЕРВІС», визначена станом на дату оцінки - 28.10.2015р., складає:
- комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 67 812,8 м.кв. розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121 - 28 424 400 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять чотири тисячі чотириста) гривень без урахування без урахування ПДВ;
- будинок торгівельного центру загальною площею 124,6 м.кв. розташований за адресою м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121г - 121 100 (сто двадцять одна тисяча сто) гривень без урахування ПДВ.
Виходячи зі змісту правового висновку судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеного у справі № 6-1935цс15 від 7.10.2015 року, який є обов'язковим для застосування згідно ст. 111-28 ГПК, поняття “ціни”, як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, а також аналіз норм статей 38, 39 Закону України “Про іпотеку”, свідчать про те, що у розумінні норми статті 39 Закону України “Про іпотеку” встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
Здійснюючи аналіз звіту про оцінку майна № 28-10/2015/ХР-6, виконаного приватним підприємством “Аргумент”, суд зазначає, що при проведенні оцінки експертом враховувалось розташування об'єкта оцінки з огляду на територіальну наближеність до Харківської області. З огляду на вказане, суд також звертає увагу на ризики, пов'язані з юридичною невизначеністю регіону, складність оформлення угод через закриті реєстри, ризики відновлення бойових дій, неможливість встановлення реального рівня цін продажу в регіоні, навіть по тих мало чисельних угодах що укладаються. За час, який сплинув з моменту проведення оцінки за загальновідомими даними, економічний стан в країні не поліпшився, на непідконтрольних територіях ще більше погіршився. Тобто, не можна вважати, що наведений висновок в частині визначення ринкової вартості зазнав змін, які б істотно вплинули на ринкову вартість. Тому, суд вважає за можливим застосування в даному випадку цього висновку.
Враховуючи викладене, приписи ст. ст. 5, 6 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, приймаючи до уваги те, що сторонами не спростовано належними та допустимим доказами необґрунтованість висновків, викладених у звіті з незалежної оцінки рухомого майна: станом на 28.10.2015р, проведених Приватним підприємством “Аргумент”, суд приймає їх як належні докази актуальної ринкової вартості предметів застави, та встановлює початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні вартості, визначеної вказаними звітом та відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про проведення оціночно-будівельної експертизи.
В ході розгляду справи судом не встановлено інших вимог кредиторів на предмети застави, які мають пріоритет над вимогами позивача.
Суд також зауважує, що у відповідності до ст. 9 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статей 41, 43-47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку". Проте, суд зазначає, що вказана норма не перешкоджає суду забезпечити захист порушеного права іпотекодержателя з наступною реалізацією рішення суду в частині продажу предмета іпотеки на торгах після спливу обставин, якими заумовлено зупинення дії відповідних норм Закону України "Про іпотеку". Крім того, суд зауважує, що позивачем не доведено належність відповідача до суб'єктів великого підприємництва відповідними доказами в розумінні ст. 55 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між кредитором та боржником 06.03.2012р. у повному обсязі. Жодним чином не спростовано Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ ОСОБА_5”, м. Донецьк відсутність заборгованості, в рахунок погашення якої заявлено позов про звернення стягнення на заставлене майно. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про існування залишкової частини заборгованості станом на день прийняття судом цього рішення.
Відповідно до наданих в статті 1 Закону України "Про іпотеку" визначень іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, а іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.
Як встановлено законодавством, і боржник і майновий поручитель є іпотекодавцями у разі, якщо вони надали в іпотеку нерухоме майно з метою забезпечення власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи (боржника) перед іпотекодержателем.
У даному спорі відповідач не є боржником за основним зобов'язанням третьої особи перед позивачем за кредитним договором, а виступив її майновим поручителем, надавши в іпотеку нерухоме майно в забезпечення зобов'язання перед банком.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.
З наведеного суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на дату оцінки в розмірі 28 424 400, 00 грн. без урахування ПДВ (комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 67 812,8 м.кв. розташовані за адресою: м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121; та в розмірі 121 100,00 грн. без урахування ПДВ (будинок торгівельного центру загальною площею 124,6 м.кв. розташований за адресою м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 121г позов підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про відстрочення виконання рішення суду в частині продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах до скасування заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, передбачених статтею 9 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, відносно зупинення дії статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України “Про іпотеку”, суд дійшов висновків про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Обґрунтовуючи заяву про надання відстрочення виконання судового рішення, позивач посилається на передбачене законодавством зупинення можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації іпотечного майна.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб'єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України "Про іпотеку".
Як вже зазначалося, пунктом 5 ст. 11 “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
П. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. N 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.1 розділу 1 включено м. Донецьк.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Відповідно до ч.1 ст.1 вказаного Закону, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відповідного Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавалося.
Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що майно, яке підлягає реалізації в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором знаходиться на території проведення антитерористичної операції, зупиняється можливість реалізації іпотечного майна протягом терміну дії Закону “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.
При цьому, згідно з правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, викладеною в п 7.1. Постанови №9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
За змістом п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Відповідно до п.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.
При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання - конкретні терміни їх виконання.
Відповідно до ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Вимога позивача про відстрочення виконання рішення суду в частині продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах до скасування заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, передбачених статтею 9 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, відносно зупинення дії статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України “Про іпотеку” не передбачає конкретний термін зі спливом якого можливе бути реалізоване право Іпотекодержателя на реалізацію предмета іпотеки. Зазначений термін не відомий та не може бути визначений а ні сторонами по справі, а ні судом.
З огляду на вищевикладене вимога про відстрочення виконання рішення суду в частині продажу предмета іпотеки задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” та пункту 4 частини першої статті 55 ГПК України у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті.
Поштовий конверт, яким було направлено позовну заяву №8031(6)/4/28-3 від 31.08.2015р. з додатками на адресу суду, містить відтиск поштового штемпелю датованого 31.08.2015р.
На підставі вищевикладеного суд розраховує суму позову, заявлену до стягнення в доларах США за курсом Національного банку України станом на 31.08.2015р., яка складає 100 доларів США = 2118,5441 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК ”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м. Донецьк про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.
В рахунок часткового погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством “СБЕРБАНК ”, м. Київ (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46,код ЄДРПОУ 25959784) за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012р. № 26-Н/ 12/24/ЮО/KL в розмірі 22 050 935,49 доларів США та 33418,54 грн., з яких:
- заборгованість за Кредитною лінією в- 19 973 750, 00 доларів США;
- процентів за користування Кредитною лінією - 2077185,49 доларів США
- пені, нарахованої за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією за період з 04.02.2014р. по 13.04.2014р. в розмірі 33418,54 грн.,
звернути стягнення на майно, що передано в іпотеку відповідно до договору від 06.03.2012р., посвідченого Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 266, а саме:
- нежитлові будинки (будівелі та споруди), що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, будинок 121, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м. Донецьк (83005, м.Донецьк, вул. Купріна, буд. 62, код ЄДРПОУ 31832393) а саме:
№ п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (кв.м.) № п/пЛітера №Назва будівель та спорудЗагальна площа (ка.м.)
1М-1Будівля складу з боксами157,50106р3козирок
2мПідпірна стінка 107р4козирок
3м1Підпірна стінка 108р5козирок
4м2Підпірна стінка 109Н-ІІІбудівля хімводоочистки3438,9
5м3Підпірна стінка 110нпідвал
6м4Підпірна стінка 111н6ганок
7м5Підпірна стінка 112н7ганок
8Т-1будівля заглибленого складу108,10113н8ганок
9твхід в підвал 114н9надбудова
10т1венткамера 115Н1-Іприбудова
11т2венткамера 116н1підвал
12т3венткамера 117н2ганок
13К-1будівля заправки29,00118н3ганок
14З-1будівля гаражу91,30119н4ганок
15О-1будівля конденсатної170,70120н5ганок
16Опідвал 121н11технолог.резервуар
17Ж-1будівля гаражу901,50122Н2-1прибудова
18У-1будівля зарядної6,20123Ф-1фінський склад308,70
19В-1будівля прохідної12,30124Е-1будівля РМЦ1050,70
20вганок 125етамбур
21Б-ІІІбудівля АПК з їдальнею8198,20126е1тамбур
22бпідвал 127е2надбудова
23б1тамбур 128е3ганок
24б2ганок 129е4сходинка
25А-Ібудівля головного та умовного головного корпусу50560,301301огорожа
26апідвал 1312огорожа
27а1підвал 1323ворота
28а2приямок 1335огорожа
29а3антресоль 1347огорожа
30а4антресоль 1358огорожа
31а5антресоль 1369огорожа
32а6антресоль 13710огорожа
33а7антресоль 13811ворота
34а8антресоль 139ІІпічь
35а9антресоль 140ІІІтруба
36а10антресоль 141ІVбак для мастил
37а11антресоль 142Vбак для мастил
38а12антресоль 143VІІємність на 1600 м3
39а13антресоль 144VІІІбак на 75 м3
40а14 антресоль 145ІХбак для сульфатів
41а15антресоль 146Хємність на 250 м3
42а16антресоль 147ХІрезервуар на 500 м3
43а17антресоль 148ХІІбак на 300 м3
44а18антресоль 149ХІІІбак на 300 м3
45а19антресоль 150ХІVвимощення
46а20антресоль 151ХVвимощення
47а21антресоль 152ХVІвимощення
48а22вентиляційна камера 153ХVІІвимощення
49а23 вентиляційна камера 154ХХІвимощення
50а24вентиляційна камера 155ХХІІвимощення
51а25вентиляційна камера 156ХХІІІвимощення
52а26вентиляційна камера 157ХХІVвимощення
53а27вентиляційна камера 158ХХVвимощення
54а28вентиляційна камера 159ХХVІвимощення
55а29вентиляційна камера 160ХХVІІвимощення
56а30вентиляційна камера 161ХХVІІІвимощення
57а31вентиляційна камера 162Жобваловка
58а32вентиляційна камера 163Зобваловка
59а33вентиляційна камера 164Кводонапірн.вежа
60а34прибудова 165Лвишка
61а35надбудова 166лганок
62а36надбудова 167Мобваловка
63а37надбудова 168Нвентиляційна
64а38надбудова 169Овентиляційна
65а39надбудова 170Пвентиляційна
66а40надбудова 171Рвентиляційна
67а41світловий ліхтар 172Свідстійник
68а42світловий ліхтар 173Твентиляційна
69а43світловий ліхтар 174ХХХвимощення
70а44світловий ліхтар 175Фнавіс
71а45світловий ліхтар 176Цнавіс
72а46світловий ліхтар 177Шсарай
73а47світловий ліхтар 178Эсарай
74а48світловий ліхтар 179Юградирня
75а49світловий ліхтар 180Асарай
76а50світловий ліхтар 181Іаганок
77а51козирок 182Внавіс
78а52козирок 183Гвідстійник
79а53козирок 184Дрезервуар
80а54козирок 185Бвишка
81а55козирок 1861бганок
82а56козирок 187Енавіс
83а57козирок 188а79ганок
84а58антресоль 189а62козирок
85а59антресоль 190а63ганок
86а61антресоль 191а64козирок
87Г-Ібудівля вагової76,20192а65ганок
88П-Ібудівля повітродувки190,70193а66козирок
89Пганок 194а67ганок
90п1ганок 195а68козирок
91И-Ібудівля котельної в стадії руйнування 196а69козирок
92С-Ібудівля КПП9,90197а70ганок
93сганок 198а71козирок
94Д-Ібудівля майстерні226,00199а72ганок
95Дтамбур 200а73козирок
96д1прибудова 201а74ганок
97д2прибудова 202а76ганок
98д3ганок 203а77козирок
99д4ганок 204а75козирок
100Л-Ібудівля оранжереї94,70205а78сходи пожежні
101л1ганок 206а79ганок
102Р-Ібудівля хімскладу609,40207а60антресоль
103ркозирок 208е5антресоль
104р1козирок 209е6ганок
105р2козирок 210ХХХІпідпірна стіна
шляхом проведення прилюдних торгів у процедурі виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на дату оцінки в розмірі 28 424 400, 00 грн. без урахування ПДВ;
- будинок торгівельного центру, літера А-І, загальною площею 118,7 (сто вісімнадцять цілих і сім десятих) кв.м., козирок, літера а, будинок літера Б-І площею 5,9 (п'ять цілих дев'ять десятих) кв.м., навіс, літера В, що знаходяться за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, будинок 121г, та належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м. Донецьк (83005, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 62, код ЄДРПОУ 31832393), шляхом проведення прилюдних торгів у процедурі виконавчого провадження за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеною згідно звіту про оцінку станом на дату оцінки в розмірі 121 100,00 грн. без урахування ПДВ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ХЛІБСЕРВІС”, м. Донецьк (83005, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 62, код ЄДРПОУ 31832393) на користь Публічного акціонерного товариства “СБЕРБАНК ”, м. Київ (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46,код ЄДРПОУ 25959784) судовий збір у розмірі 73 080, 00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Припинити провадження у справі на підставі п. 11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості по процентам за користування кредитною лінією в розмірі 1508130,33 доларів США.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 30.01.2017 р.
Головуючий суддя Ю.В. Бокова
Суддя О.М. Сковородіна
Суддя Г.Є. Курило