23.01.2017 Справа № 904/2931/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СОКАР УКРАЇНА", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ", м. Дніпро
про стягнення 12 442 341,78 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № Д12-16 від 30.12.16;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 34 від 14.06.16.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СОКАР УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 10 784 098,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору поставки нафтопродуктів №511-2012 від 12.12.12.
Постановою ВГСУ № 904/2931/16 від 01.11.16 Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.16 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.16 у справі № 904/2931/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 15.11.16 справу №904/2931/16 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 12.12.16.
Заявою від 25.11.16 позивач збільшив позовні вимоги до 12 147 458,98 грн.
У судовому засіданні 12.12.16 оголошено перерву до 19.12.16.
У судовому засіданні 19.12.16 оголошено перерву до 27.12.16.
У судовому засіданні 27.12.16 оголошено перерву до 16.01.17.
Заявою від 13.01.17 позивач збільшив позовні вимоги до 12 442 341,78 грн.
У судовому засіданні 16.01.17 оголошено перерву до 23.01.17.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечує, надав пояснення, відповів на поставлені питання.
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 23.01.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №511-2012 від 12.12.12 (договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно з умовами договору та додатковими угодами до нього. Поставка товару здійснюється окремими партіями. Об'єм, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідними додатковими угодами до даного договору (п. 1.2 договору). Договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п. 12.1.договору).
Постачальник виконав умови договору протягом жовтня-грудня 2012 поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 66 056 529,09 грн. Однак, відповідач порушив умови договору і не розрахувався із позивачем у повному обсязі. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/936/13-г від 11.03.13 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 18 256 529,09 грн. та вартість додаткових витрат, пов'язаних із транспортування вантажу за договором поставки № 511-2012 від 12.10.2012, в сумі 389 231,46 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 68 820,00 грн. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.13 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.12 змінено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" 18 256 529,09 грн. основного боргу, 1 207 752,29 грн. пені, 241 550,46 грн. 3% річних, 30 022,03 грн. інфляційних втрат та 389 231,46 грн. додаткових витрат, пов'язаних із транспортуванням вантажу, в іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/936/13-г залишено без змін.
Рішення суду не було виконано відповідачем належним чином, внаслідок чого позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Слід зазначити, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору і не позбавляє сторін права змінювати зобов'язальні відносини. Саме по собі рішення суду в таких випадках не встановлює та не змінює зобов'язальних відносин, а захищає порушені права ті інтереси сторони за допомогою примусового апарату держави.
Зобов'язання може бути припинено або змінено сторонами на загальних підставах передбачених чинним законодавством України. Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. При цьому сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач та відповідач скористались своїм правом та внесли зміни до Договору поставки нафтопродуктів №511-2012 від 12.12.12. Так, 15.11.13 між сторонами укладено Угоду про порядок погашення боргових зобов'язань, за умовами якої боржник зобов'язується здійснити погашення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №511-2012 від 12.10.12, яка стягнута постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.13 у справі №904/936/13-г, у сумі 15 925 085,33 грн., у період з 01.12.13 по 31.05.14 (т-1, а.с. 92-93).
Внаслідок укладання цієї угоди припинилось порушення прав позивача щодо своєчасного отримання вартості поставленої продукції. Саме тому, 24.12.2013 і було закінчено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/936/13-г.
При цьому, вищевказана угода є правочином щодо змін умов основного зобов'язання, і не має ознак новації чи ознак мирової угоди, що встановлено Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7551/15 від 28.09.15 (т. 2 а.с. 88-102). Не можна погодитись із твердженням позивача про недійсність цієї угоди внаслідок недотримання сторонами під час її укладання норм господарсько-процесуального кодексу, оскільки норми господарсько-процесуального кодексу не регулюють порядок укладання, зміни, чи розірвання цивільних та господарських договорів.
У зв'язку із цим, обов'язок боржника, відображений у Рішенні Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/936/13-г від 11.03.13, змінився в частині строків виконання.
Протягом строку, в який тривало порушення прав позивача, позивач мав право на стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. Однак, позивач своїм правом не скористався і не звернувся до суду із відповідним позовом. З моменту набуттям чинності Угоди про порядок погашення боргових зобов'язань, у позивача таке право припинилось через те, що припинилось порушення його прав. Право на отримання таких нарахувань у позивача виникло після порушення відповідачем строків виконання зобов'язання.
Позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, право на стягнення яких виникло внаслідок порушення боржником умов Угоди про порядок погашення боргових зобов'язань, вже було предметом розгляду у справі № 904/7551/15. За результатом розгляду цих вимог судом відмовлено в їх задоволенні за безпідставністю.
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог по цій справі також слід відмовити.
Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Враховуючи те, що в позовних вимогах позивачу відмовлено, то заява про забезпечення позову також задоволенню не підлягає.
Щодо заяви про застосування строків позовної давності слід зазначити таке.
Згідно п. 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" N 10 від 29.05.2013, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Оскільки судом відмовлено в позові з підстав його необґрунтованості, відсутні підстави для застосування позовної давності.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 30.01.17.
Суддя М.О.Ніколенко