Справа № 360/2420/16-к
02 лютого 2017 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт.Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015220750000575 від 22 червня 2015 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Озера Бородянського району Київської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця, неодруженого, має двох малолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України,
встановив:
30 серпня 2014 року обвинувачений ОСОБА_4 на виконання Указу Президента України №607/2014 від 21 липня 2014 року "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" №1595-VІІ від 22 липня 2014 року, був призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за частковою мобілізацією та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) №53 від 29 вересня 2014 року (по стройовій частині) був призначений на посаду гранатометника 2-го відділення 3-го взводу оперативного призначення 5-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення вказаної військової частини, у військовому званні "солдат".
Відповідно до п.3 ч.1 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року з 30 серпня 2014 року ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і почав проходити військову службу, у зв'язку з чим повинен, був дотримуватися вимог ст.6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24 березня 1999 року, та ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24 березня 1999 року.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) №10 від 16 січня 2015 року (по стройовій частині) ОСОБА_4 вибув у щорічну основну відпустку терміном на 10 діб з 16 січня 2015 по 26 січня 2015 року включно.
Під час перебування у відпустці ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, у порушення зазначених статутних вимог, після закінчення відпустки 26 січня 2015 року не з'явився вчасно на службу і не прибув до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), а постійно перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини НОМЕР_1 або звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
12 грудня 2016 року, приблизно в 00 годин 15 хвилин, тобто більше ніж через місяць, співробітниками Бородянського відділення поліції Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області солдат ОСОБА_4 був виявлений за місцем проживання та доставлений до військової прокуратури Київського гарнізону (м.Київ, вул.Болбочана Петра, 8-а), де того ж дня був затриманий.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст.407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і підтвердив викладене. Суду, зокрема, пояснив, що в серпні 2014 року він добровільно з'явився до військкомату і був мобілізований на військову службу, а в січні 2015 року йому надали відпустку на 10 днів. Приїхавши додому у відпустку, в нього виникла необхідність допомагати батькам, у зв'язку з тим, що батько переніс інфаркт, а мати захворіла на онкологічне захворювання. Крім того в нього залишилось двоє малолітніх дітей, яким було необхідно надавати матеріальну допомогу. У зв'язку з цим він залишився вдома, працював неофіційно. Восени 2016 року батько помер.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам злочину і ніким не оспорюються.
В зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має двох малолітніх дітей, характеризується посередньо.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття обвинуваченого і вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має двох малолітніх дітей, суд вважає за можливе на підставі ст.69 КК України призначити ОСОБА_4 більш м'яке покарання, не зазначене в санкції ч.3 ст.407 КК України, - у виді арешту.
Відповідно до ч.2 ст.60 КК України ОСОБА_4 , як військовослужбовець, повинен відбувати арешт на гауптвахті.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді арешту на гауптвахті на строк 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 12 грудня 2016 року.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 12 грудня 2016 року по 02 лютого 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні арешту.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 залишити попередній - у вигляді тримання під вартою (на гауптвахті ЦУ ВСП по м.Києву і Київській області).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий-суддяОСОБА_6