справа № 810/78/16
провадження № 2-а/361/360/16
06.12.2016
Іменем України
06 грудня 2016 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - ОСОБА_4 ДАБІ), у якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № А-2112/14 від 21 грудня 2015 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_4 ДАБІ ОСОБА_5, про притягнення його, ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та закрити провадження у даній справі.
В обґрунтування позову зазначав, що 21 грудня 2015 року йому стало відомо про те, що інспектором Департаменту ДАБІ стосовно нього складено вказану вище постанову, із якою він не згоден, вважає, що до адміністративної відповідальності його притягнуто неправомірно. Дана постанова винесена з порушенням вимог закону. Документи на підставі яких виносилася ця постанова, зокрема акт перевірки та припис № С-03112/1 від 03 грудня 2015 року до його відома не доводилися. Строк усунення порушень у приписі було надано до 03 травня 2016 року.
Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву, у якій зазначали, що позов вони підтримують, просять його задовольнити та провести розгляд справи без їхньої участі.
Відповідач ОСОБА_4 ДАБІ, будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, повторно у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.У наданих суду письмових заперечення на позов просить у задоволенні позову відмовити.
Згідно із ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
03 грудня 2015 року головним інспектором Департаменту ДАБІ ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у ході якої встановлено, що позивач ОСОБА_3 без документу, що надає йому право на виконання будівельних робіт, виконав будівельні роботи з будівництва садового будинку та господарських будівель і споруд, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, село Рожни, Садове товариство “Ландиш”, вулиця Тихі Зорі, буд. 21, діл. № 596, чим порушено вимоги ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та п. 3,25*ДБН-360** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.
Факт виконання будівельних робіт ОСОБА_3 встановлено під час проведення перевірки 03 грудня 2015 року. Раніше перевірки не проводились.
Того ж дня, 03 грудня 2015 року, інспектором Департаменту ДАБІ ОСОБА_5 було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-0312/1 із вимогою усунути порушення у термін до 03 травня 2016 року шляхом оформлення документів, що дають право на виконання будівельних робіт, шляхом приведення будівельних робіт до вимог державних будівельних норм або шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану або іншим шляхом відповідно до чинного законодавства.
У цьому приписі вказано, що у разі якщо особа добровільно не виконає вимоги припису, будуть вжиті заходи відповідно до чинного законодавства.
Зазначені акт перевірки і припис позивачу ОСОБА_3 направлені поштою 04 грудня 2015 року, однак останній їх не отримував.
10 грудня 2015 року інспектором Департаменту ДАБІ ОСОБА_5 складено протокол № 3-Л-А1012/4 про адміністративне правопорушення, у якому відображено зазначені вище порушення вимог ст. 34 вказаного Закону та п. 3,25*ДБН-360**.
Із даного протоколу видно, що на день його складання позивачем було надано технічний паспорт від 08 грудня 2015 року, у якому відображено, що будівельні роботи зі спорудження садового будинку та господарських будівель і споруд виконано у період з 1998 по 2010 роки. Проте за інформацією наданою головою садового товариства і попередніми виїздами 06 жовтня та 16 листопада 2015 року візуально встановлено, що будівельні роботи по реконструкції господарської споруди зі зміною конфігурації даху (влаштування мансарди) виконувалися у 2015 році. Від підпису ОСОБА_3 відмовився, протокол йому направлено поштою 11 грудня 2015 року. Дата і час розгляду протоколу 12.00 год. 21 грудня 2015 року у ньому зазначені.
Однак цих повідомлень як вказує позивач ОСОБА_3 він не одержував, тому про час і місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення йому відомо не було.
21 грудня 2015 року головним інспектором Департаменту ДАБІ ОСОБА_5 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № А-2112/14, якою визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом ч. 1 ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно із ч. 2 ст. 34 цього ж Закону зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
У п. 3.25* ДБН 360-92** “Планування і забудова міських і сільських поселень”, затверджених наказом Держкоммістобудування № 44 від 17 квітня 1992 року, встановлено, що для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
У наданому позивачу приписі № С-0312/1 від 03 грудня 2015 року ОСОБА_3 встановлено строк для усунення порушень закону до 03 травня 2016 року.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказів на підтвердження того, що позивачем порушено вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** відповідачем суду не надано, про це зазначено лише у складених інспектором Департаменту ДАБІ документах. Інші документи на підтвердження цього відповідачем суду не надано.
Більш того, визначений позивачу строк для усунення порушень вимог ст. 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” до 03 травня 2016 року на час розгляду справи про адміністративне правопорушення ще не сплив.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 96 КУпАП притягнуто безпідставно, тому позов у частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП, перевіряючи при цьому законність та обґрунтованість винесеної постанови.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП суд може скасувати постанову і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП притягнуто безпідставно, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 69, 70, 71, 86, 128, 159 - 163, 1712 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постановув справі про адміністративне правопорушення № А-2112/14 від 21 грудня 2015 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_5, про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Дутчак І. М.