Справа № 357/12969/14-к
1-кс/357/1597/14
Категорія 19
08 вересня 2014 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі прокурора прокуратури м. Біла Церква ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в залі суду № 2 в м. Біла Церква клопотання слідчого СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Токмак, Запорізької області, українець, гр. України, з середньо-технічною освітою, не одружений, не працює, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 09.03.2011 року за ч.2 ст.185, ст.71 ч.1 КК України Білоцерківським міськрайонним судом до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 16.05.2014 року на підставі ухвали Ізяславського райсуду Хмельницької області на підставі ст. 107 КК України умовно-достроково з невідбутим строком 9 місяців 4 дні
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Слідчим відділом Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014110030004139 від 05.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Встановлено, що 05.09.2014 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення майнового злочину, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з ОСОБА_6 перебуваючи на мосту в напрямку масиву Леваневського в м. Біла Церква Київської області, повторно, умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , підійшли до останнього, де ОСОБА_6 почав тримати потерпілого, а ОСОБА_3 наніс три удари рукою в область голови, спричинивши останньому фізичного болю. Після чого ОСОБА_3 разом з ОСОБА_6 схопивши потерпілого за одяг, ривком штовхнули його на східці, які ведуть з моста до приватних будинків, що по АДРЕСА_2 . Потерпілий втративши рівновагу скотився до низу по сходах. В цей час ОСОБА_3 та ОСОБА_6 спустившись сходами підійшли до потерпілого, який намагався піднятися на ноги із землі. ОСОБА_6 наніс три удари в область голови потерпілого ногою та відкрито заволодів, а саме дістав з правої кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки «Lenovo 396I» вартістю 1000 гривень, в якому знаходилися дві сім карти операторів мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 10 гривень на рахунку якого коштів не було та «Лайф», вартістю 10 гривень, на рахунку якого перебували кошти в сумі 15 гривень, а ОСОБА_3 наніс два удари по спині. Після чого потерпілий піднявся на ноги та ОСОБА_6 схопив його за шию зі сторони спини, а ОСОБА_3 перевіряв вміст кишень куртки під час чого порвав передню частину куртки та із застосуванням сили стягнув її з потерпілого через голову. В лівій внутрішній кишені куртки знаходилися документи, а саме паспорт громадянина України на призвіще ОСОБА_7 , гроші в сумі 195 гривні та дозвіл на зброю на його ім'я. Після чого потерпілий ОСОБА_7 помітивши, що на нього не звертають уваги намагався втекти в сторону приватних будинків, але ОСОБА_3 відразу наздогнав його та збивши з ніг наніс декілька ударів в область голови. З місця скоєння злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_6 зникли та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 5230 грн.
Повідомлення про злочин внесено до ЄРДР 05.09.2014 року за №12014110030004139, правова кваліфікація ч. 2 ст. 186 КК України.
05.09.2014 року о 21.00 годині ОСОБА_3 був затриманий працівниками Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області на підставі ст. 208 КПК України.
06.09.2014 року ОСОБА_3 було винесено обґрунтовану підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
06.09.2014 року о 16.55 годині ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_4 отримали клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Матеріали клопотання містять достатні докази причетності ОСОБА_3 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, хоча ці обставини й заперечує сам підозрюваний. Суд вважає, що за таких обставин підозра останнього у вчиненні зазначеного кримінального правопорушень є обґрунтованою.
Отже, враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, слідчого, який клопотання підтримав, підозрюваного ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 , які заперечували проти задоволення даного клопотання, та зважаючи на те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, що є тяжким злочином, останній раніше судимий, не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків, суд приходить до наступного. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбаченого у ст. 177 КПК України, а ОСОБА_3 , перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Докази, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і про недостатність застосування до підозрюваного, з метою запобігання зазначеного ризику, будь-якого іншого, більш м'якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу наявні в матеріалах справи.
За вказаних обставин клопотання про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Тому суд вважає за недоцільне визначати розмір застави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України суд, -
Клопотання слідчого СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Токмак, Запорізької області, українця, гр. України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області строком на 60 днів.
Строк дії ухвали про застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 21 год. 00 хв. 05 вересня 2014 року.
Датою закінчення дії даної ухвали вважати 04 листопада 2014 року 21 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1