07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кс/356/68/17
Справа № 356/1962/16-к
02 лютого 2017 року Березанський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 -о
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області клопотання т.в.о. начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 -о, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, пільг та державних нагород не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України
До суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 звернувся т.в.о. начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 -о.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням Березанського ВП Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП України в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110070000772 від 15 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15 вересня 2016 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, зайшов до магазину «Продтовари», який розташований за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Поштова 1.
Пройшовши до приміщення магазину, в якому знаходилась продавець ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, маючи умисел на здійснення нападу з метою незаконного заволодіння чужим майном, здійснив напад на потерпілу ОСОБА_7 та завдав удару кулаком правої руки в область голови останньої, після чого вона впала на підлогу. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на здійснення нападу з метою незаконного заволодіння чужим майном з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров' я потерпілої, приставив фрагмент металу та, погрожуючи фізичною розправою, наказав мовчати. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на здійснення нападу з метою заволодіння майном, зачинив двері на гачок та взявши ОСОБА_7 під руки, проникнувши за прилавок, затягнув її до підсобного приміщення магазину, де посадив на стілець та клейкою стрічкою, яку взяв у магазині, заклеїв їй рот, зв'язав їй руки та ноги, прив'язав її до стільця.
У підсобному приміщенні ОСОБА_4 незаконно заволодів курткою, що знаходилася на стелажі та належить потерпілій, та одягнув її на себе. Після цього ОСОБА_4 , вийшовши із підсобного приміщення, проникнув за прилавок, та з даного прилавку незаконно заволодів гаманецем, усередині якого знаходились грошові кошти у сумі 4500 гривень 00 копійок. Вказаний гаманець ОСОБА_4 помістив до кишені викраденої куртки з метою подальшого розпорядження викраденим майном на власний розсуд.
Після цього, перебуваючи за прилавком, біля сейфа, ОСОБА_4 проник в середину сховища - сейфа, відчинивши його ключами, які знаходились на вказаному сейфі. Проникнувши до сейфа, ОСОБА_4 незаконно заволодів грошовими коштами у сумі 2000 гривень 00 копійок. Крім того, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , проникнувши до каси, що знаходиться під прилавком, незаконно заволодів грошовими коштами у сумі 514 гривень 00 копійок. Також обвинувачений незаконно заволодів телефоном "Нокіа 1110 і", вартістю 142 гривні 00 копійок, що знаходився на прилавку, далі ОСОБА_4 з вітрини, яка знаходиться за прилавком, незаконно заволодів 8 банками напою "REVO", ємністю 0,5 л, загальною вартістю 212 гривень 00 копійок, пачкою кави (економ-пакет) "Jacobs", масою 205 г, вартістю 140 гривень, трьома парами шкарпеток "Дюна" чорного кольору, вартістю 71 гривня 10 копійок, ковбасою варена "Дитяча", масою 1 475 г, вартістю 70 гривень 80 копійок, ковбасою "Гуцульська" у вакуумній упаковці, масою 500 г, вартісю 39 гривень 15 копійок, м'ясом щоковини у вакуумній упаковці, масою 483 г, вартістю 25 гривень 00 копійок, 10 плитками шоколаду "Рошен", вартістю 240 гривень 00 копійок. Вказані речі ОСОБА_4 помістив до двох поліетиленових пакетів для подальшого розпорядження незаконно отриманим майном на свій розсуд.
Після скоєного нападник вийшов з магазину та зник у невідомому напрямку в бік лісу.
Відповідно до висновку експерта № 127/д від 08 листопада 2016 року, у потрепілої ОСОБА_7 наявні тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, який характерний для дії тупого твердого предмета або при ударі об такий та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди на загальну суму 8103 гривні 33 копійки.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, та погрозою застосування такого насильства, поєднаний з проникненням у сховище.
Відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за № 12016110070000772 від 15 вересня 2016 року за ч. 3 ст. 187 КК України.
ОСОБА_4 обгрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16 вересня 2016 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 07 грудня 2016 року запобіжний захід відносно ОСОБА_4 продовжено до 15 год. 00 хв. 05 лютого 2017 року.
У клопотанні наголошено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Крім того, ОСОБА_4 до моменту обрання відносно нього запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, перебував у розшуку за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України (втеча з місць позбавлення волі). Вказане, на думку прокурора та слідчого, свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з боку ОСОБА_4 . Крім того, перебуваючи в розшуку за вчинення втечі з місць позбавлення волі, ОСОБА_4 вчинив новий, особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України. Вказане свідчить про наявність ризику щодо вичнення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.
Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, є неодноразово судимим за вчинення тяжких злочинів, зокрема, проти статевої свободи та недоторканності, судимості за які не знято та не погашено у встановленому законом порядку, до затримання перебував у розшуку та на даний час обвинувачується у вичненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 393 та ч. 3 ст. 187 КК України. Вказане свідчить про суспільну небезпеку ОСОБА_4 та неможливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, враховуючи те, що наявна обгрунтовна підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від оргнаів досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, враховуючи характеристики, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: те, що наявні вагомі докази у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання - санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, та, враховуючи те, що злочин вчинено обвинуваченим відносно жінки, слідчий та прокурор зазначили, що вважають, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 не вбачається можливим. Тому просили суд з метою виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, продовживши ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 10 діб. Вказаний термін прокурор обгрунтував тим, що заступником керівника Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_8 10 листопада 2016 року було продовжено строк длосудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 16 грудня 2016 року. 06 грудня 2016 року обвинувальний акт з додатками був направлений до суду, тобто з цієї дати досудове розслідування вважається закінченим. 07 грудня 2016 року ухвалою Березанського міського суду Київської області, яка набрала законної сили 23 грудня 2016 року, обвинувальний акт був повернутий прокурору. Відомості про відновлення досудового розслідування внесені в ЄРДР 01 лютого 2017 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 органами досудового розслідування підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України. Санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років позбавлення волі.
Отже, в розумінні п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, може застосовуватися запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, з точки зору достатності та взаємозв'язку для доведення обґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий суддя наголошує, що для запобігання вказаним у клопотанні ризикам, повинен бути врахований суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Такий суспільний інтерес, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.
Суд звертає увагу на те, що підозрюваному ОСОБА_4 інкримінується вчиненняі особливо тяжкого злочину, основним безпосереднім об'єктом якого є власність, а додатковим об'єктом є життя та здоров'я особи.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.
Слідчий суддя при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 бере до уваги те, що він, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час досудового слідства, вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд також бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину у той час, коли він знаходився у розшуку, переховуючиь від органів досудового розслідування, у зв'язку із вчиненим ним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 393 КК України, а також те, що його репутація може свідчити про схильність вчинити новий злочин. Вказані вище ризики, на думку слідчого судді, є належним чином доведеними прокурором.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), може вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли. Доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано.
Щодо терміну, на який прокурор просить продовжити дію запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 31 січня 2017 року було складено клопотання про продовження строку тримання під вартою, з яким того ж дня ознайомилися підохрюваний ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 (а.с. 1-5).
Відповідно до п. 1 розділу 3 наказу Генерального прокурора України "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань" внесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 КПК України - упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора.
Отже, попри дату внесення до ЄРДР відомостей про повернення обвинувального акту прокурору 01 лютого 2017 року, слідчий суддя приходить до висновку, що фактичною датою відновлення строків досудового розслідування є 31 січня 2017 року.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що до завершення тримісячного строку досудового розслідування, продовженого заступником керівника Бориспільської місцевої прокуратури, залишилось 8 днів, тому саме в цих межах слід вирішувати питання про тривалість строку, на який може бути продовженуо дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 .
Керуючись ст. 177, 183, 194 , 309, 395 КПК України, суд
Клопотання т.в.о. начальника СВ Березанського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, освіта повна загальна середня, жителю м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, утримуючи його в Державній установі "Київський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали становить 08 (вісім) діб.
Початок строку дії ухвали обчислюється з 16 години 00 хвилин 02 лютого 2017 року.
Закінченням строку дії ухвали є 16 година 00 хвилин 10 лютого 2017 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом 05 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1