26 січня 2017 р. Справа № 876/9418/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано - Франкіській області на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №809/1237/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції Івано - Франківській області про визнання недійсним та скасування протоколу від 05 вересня 2016 року, -
ОСОБА_1 звернувся до Івано - Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, в якому просив визнати недійним та скасувати протокол ОП №15.00033765.0075758 від 05 вересня 2016 року атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області в частині, що він (позивач) не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, як незаконний та необґрунтований.
Позовні вимоги мотивував тим, що при проведенні атестації щодо нього членами атестаційної комісії не було дотримано вимог ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: належним чином не здійснена оцінка його ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспектив службової кар'єри. В ході проходження співбесіди він надав правильні вичерпні відповіді на всі поставлені запитання, однак відповіді відображені у додатку №1 до протоколу №15.00033765.0075758 засідання атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Івано - франківській області, з якими його (позивача) ознайомили 20 вересня 2016 року, не відповідають дійсності.
Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції України в Івано - Франківської області, оформлене протоколом ОП №15.00033765.0075758 від 05 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що атестування позивача проведено атестаційною комісією з дотриманням вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 №1465, що в свою чергу спростовує висновки суду першої інстанції про порушення проведення атестування позивача та його незаконне звільнення.
Крім того, адміністративний суд відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти будь - яке рішення. Так само суд не може прийняти рішення замість суб'єкта владних повноважень, якщо таке рішення належить до його дискреційних повноважень.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідачі в судове засідання представників не направили, хоча відповідачі були належним чином та у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце судового засідання апеляційного суду. При цьому, від відповідачів відсутні клопотання про розгляд справи за участі представників і апеляційним судом не визнавалася обов'язковою участь в апеляційному розгляді справи представників відповідачів. У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за відсутності представників відповідачів.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи позивача та його представника дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що атестаційна комісія поверхнево, неповно врахувала всі наявні матеріали, та прийшла до невмотивованого висновку про невідповідність позивача займаній посаді із необхідністю його звільнення через службову невідповідність. Також з урахуванням наведеного, суд вважав, що при проведенні атестування позивача не були дотриманні вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції №1465 від 17 листопада 2015 року, у зв'язку з чим висновки атестаційної комісії №13 є необґрунтованими та не можуть бути підставами для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 10 серпня 2011 року по 06 листопада 2015 року перебував на службі в органах внутрішніх справ.
Згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області від 07 листопада 2015 року №10 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» позивача було призначено на службу в поліцію з числа тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року на посаду інспектора Косівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області з присвоєнням йому спеціального звання - лейтенант поліції.
На виконання вимог ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17 листопада 2015 року №1465, наказом Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області №23 від 11 лютого 2016 року було прийнято рішення про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області атестаційними комісіями, починаючи з 15 лютого 2016 року.
22 серпня 2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області №147 було затверджено персональний склад атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області.
Згідно ІІІ розділу Атестаційного листа вбачається, що позивач отримав наступні бали: загальні навички - 30; професійне тестування - 27.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом МВС України від 17 листопада 2015 №1465.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 №1465, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно - правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, служба в поліції припиняється через службову невідповідність.
З аналізу вище правової норми вбачається, що закріплений у ній перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Наказом МВС України № 1465 від 17 листопада 2015 затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).
Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.
Пункт 9 розділу IV Інструкції передбачає, що прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямим керівником передається на розгляд до атестаційної комісії.
Як вбачається з розділу І атестаційного листа лейтенант поліції ОСОБА_1 за період роботи Національній поліції України та на займаній посаді зарекомендував себе грамотним, енергійним, вольовим працівником. Має достатній досвід роботи. Добре знає свої функціональні обов'язки, вимоги наказів та вказівок Національної поліції України, правильно застосовує їх у своїй практичній діяльності. Відзначається схильністю до аналітично роботи. Працює над підвищенням своєї фіхової підготовки. Користується авторитетом через працівників підрозділу. В період з 07 листопада 2015 року особисто виявив 3 (три) злочини за ознаками передбаченими: ст.ст. 125, 126 Кримінального кодексу України, а також до адміністративної відповідальності за різні порушення законодавства притягнув 47 осіб.
Відповідно до висновку прямого керівника, зазначеного в розділі ІІ атестаційного листа, позивач займаній посаді відповідає.
У розділі ІІІ атестаційного листа лейтенанта поліції ОСОБА_1 за результатами атестування, він отримав наступні бали: на загальні навички отримав 30 бали та по професійному тестуванні - 27 бали, тобто позивач набрав більше, ніж мінімальну кількість балів за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички.
За результатами атестування (висновок атестаційної комісії) зазначеного в розділі ІV атестаційного листа позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Пунктами 20 - 23 вищезазначеної Інструкції встановлено, що усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, передбачений пунктом 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.
Рішення атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, оформлене протоколом ОП №15.00033765.0075758 від 05 вересня 2016 про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, не ґрунтуються на вимогах Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17 листопада 2015, прийняті комісіями без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім того, в рішенні атестаційної комісії, в атестаційному листі щодо висновку про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, комісією не вказано: з яких саме підстав комісія дійшла такого висновку, якими конкретними критеріями вона керувалась, приймаючи таке рішення.
Щодо проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з метою забезпечення того, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органів поліції, які реалізовують її результати та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з'ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення. Оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
При цьому атестаційною комісією позитивна характеристика позивача, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.
На обґрунтування прийнятого центральною атестаційною комісією №13 Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області рішення про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, відповідачами не було надано будь - яких належних та допустимих доказів про невідповідність позивача займаній посаді, оскільки атестаційним листом позивача, а саме його розділами I, II та III спростовуються висновки відповідачів, про що також свідчать позитивні результати тестування позивача.
З приводу доводів апелянта про дискреційні повноваження атестаційної комісії при прийнятті рішень за результатами атестування поліцейських, то слід зважити на п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України відповідно до якого, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано. Відтак, суд зобов'язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) атестаційної комісії, який слугує підставою для звільнення позивача.
Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, у відповідності до якої, за загальним правилом національні суди повинні утриматись від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди мають проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів. У будь - якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржуване рішення атестаційної комісії прийняте з порушенням вимог законодавства, оскільки у протоколі не зазначено мотивів прийняття саме такого висновку, у ньому не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняті рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає позивач, а наявними у справі письмовими доказами вказані висновки атестаційної комісії об'єктивно не підтверджені.
За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з отриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищезазначених статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційних скарг апеляційний суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано - Фракнівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №809/1237/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області, атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції Івано - Франківській області про визнання недійсним та скасування протоколу від 05 вересня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Повний текст ухвали виготовлено 31 січня 2017 року.