26 січня 2017 року Справа № 876/9158/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.
з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано - Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 24 жовтня 2016 року у справі №345/3416/16 - а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до проведення перерахунку недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій,
ОСОБА_2 звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради, у якому просив: визнати бездіяльність відповідача щодо нарахування щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік - протиправною; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та нарахувати йому щорічну разову допомогу до 05 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням проведених виплат.
Позовні вимоги мотивував тим, що він є що він є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені чинним законодавством України. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Однак, відповідачем виплачено щорічну допомогу в сумі 920 гривень, чим порушено норми вищезазначеного Закону. Сума недоплати становить 4 730 гривень.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 24 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено: визнано дії Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано - Франківської області щодо здійснення нарахування ОСОБА_2 щорічної разової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за 2016 рік протиправними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплат, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що згідно положень частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України, в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Кабінет Міністрів України приймаючи постанову №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», діяв у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством України. Визначаючи розміри разової допомоги, відповідач виходив з передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» бюджетних асигнувань. Підпунктом 2 пункту 1 вище згаданої постанови встановлено, що у 2016 році розмір разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій становить 920 гривень.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули та не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі.
У зв'язку з цим справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України а керуючись ст. ст. 41, 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році слід застосувати не постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141, а Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу. Суд послався на статтю 2 Конституції України, яка визначає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, враховуючи вищенаведене, при вирішенні даного питання підлягає застосуванню ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 та п. 26 розділу VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України є таким, що звужує обсяг передбачених законом та гарантованих Конституцією України прав позивача.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії МВ №034466 від 01 липня 2015 року.
Згідно Довідки про отримання (недоотримання) допомоги Управління соціального захисту населення Калуської міської ради №804 від 27 вересня 2016 року, відповідач виплатив у травні позивачу разову грошову допомогу у розмірі 920 гривень.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантування їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з пунктом 5 ст. 12 цього ж Закону, щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року) встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, міських державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: учасникам бойових дій - 920 гривень (п. 1 1.1 Постанови).
Вказані положення є чинними та не визнані Конституційним судом України не конституційними.
Управлінням соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області нараховано та виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік в розмірі 920 гривень.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року №20 - рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №1 - 11/2012 від 25 січня 2012 року у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно - правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та докази, положення зазначених у судовому рішення нормативно - правових актів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції є помилковими. При цьому доводи апеляційної скарги відповідача обґрунтовані посиланням на положення нормативно - правових актів і тому заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Проте, при постановленні рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог. Колегія суддів дійшла до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік.
Згідно ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що постанову з наведених вище мотивів слід скасувати та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано - Франківської області задовольнити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано - Франківської області від 24 жовтня 2016 року у справі №345/3416/16 - а скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до проведення перерахунку недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: В. В. Клюба
Судді: Р. В. Кухтей
І. О. Яворський
Повний текст постанови складено 31 січня 2017 року.