30 січня 2017 р. Справа № 876/825/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Сироїжко Ольги Євстахівни про визнання протиправною постанови,-
ФОП ОСОБА_1 15.12.2016 року звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Сироїжко Ольги Євстахівни про визнання протиправною постанови № 13/01/101/0606-0129 від 21.11.2016 року про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року позовну заяву повернуто.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 197 КАС України, колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ФОП ОСОБА_1 направив позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною постанову № 13/01/101/0606-0129 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 21.11.2016 року та поновити строк на оскарження і витребувати матеріали про складення постанови.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України, адміністративній справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана справа, згідно визначеної пункту 2 частини 1 статті 18 КАС України предметної підсудності, підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, а не окружному адміністративному суду.
Згідно із пунктом 6 частини 3 статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду з чим погоджується колегія суддів, а посилання в апеляційній скарзі на оскарження постанови державного виконавця про накладення адміністративного стягнення є не підтвердженим будь якими доказами чи додатками до позовної заяви, адже в позовній заяві чітко в її прохальній частині позивач просить визнати протиправною постанову про накладення адміністративного стягнення по статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення органу державної влади, а саме Головного управління Держпраці у Львівській області та її посадової особи.
Судом першої інстанції вказано позивачу, що слід звертатися до місцевого загального суду за місцезнаходженням відповідача, а саме до Галицького районного суду м. Львова, однак колегія суддів вказує, що відповідно до частини 2 статті 19 КАС України позивач може звертатись щодо визнання протиправною постанови № 13/01/101/0606-0129 від 21.11.2016 року про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 1886 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вибором чи за місцем свого проживання, або місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2016 року про повернення позовної заяви у справі №813/4422/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В. Ільчишин
Судді М.А. Пліш
В.Я. Макарик