Справа: № 358/1453/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
31 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Богуславського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
Ухвалою судді Богуславського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 07 жовтня 2016 року звернувся до відповідача із заявою щодо проведення нарахування та виплати належних йому державних пенсій як інваліду-ліквідатору ЧАЕС у відповідності до Конституції України.
13 жовтня 2016 року ОСОБА_3 отримав відмову у задоволені його заяви. Ця відмова є свідомим порушенням з боку відповідача по відношенню до вимог статей 22, 46 Конституції України та п.п.2, 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, зареєстрованого МЮ України 15 січня 2015 року №41/26486, якими відповідач зобов'язаний керуватися у своїй діяльності щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсії, для чого забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок державного бюджету України.
24 жовтня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області, просив визнати протиправним порушення з боку відповідача по відношенню до нього вимог статей 22 та 46 Конституції України, якими відповідач, відповідно до п.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, зобов'язаний керуватися у своїй діяльності, а також пп. 7 та 8 п. 4 цього Положення, згідно з якими відповідач призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, для чого забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок державного бюджету України; зобов'язати відповідача негайно поновити його права отримувати державні пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 2 групи у розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком, для чого зобов'язати негайно здійснити відповідний перерахунок та забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату цих пенсій за рахунок державного бюджету України; допустити негайне виконання судового рішення в цілому та розглянути позов в скороченому провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду з даним позовом не зазначив відомості про те, що він вже звертався до суду з аналогічним позовом до відповідача та згідно з даними постанови Богуславського районного суду Київської області від 12 травня 2011 року було вирішено зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 недоотриману суму додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та недоотриману суму пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХII, починаючи з 11 вересня 2010 року з послідуючим їх перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян (а.с. 20-23).
Вказане рішення набуло чинності та виконано, що підтверджується даними довідки №2156/10, виданої відповідачем 02 грудня 2016 року, з якої вбачається, що в серпні 2010 року позивач отримав пенсію у розмірі 2673,82 грн. На виконання вищезазначеної постанови суду, відповідачем було проведено перерахунок, та в період з вересня 2010 року по серпень 2011 року включно, відповідачу була виплачена пенсія у розмірах від 5252,98 грн. до 7054,97 грн. Але у вересні 2011 року розмір виплаченої позивачу пенсії значно зменшився і становив 2753,73 грн. (а.с. 17, 18).
Таким чином позивач в 2011 році у судовому порядку вже захищав свої права та інтереси у аналогічних правовідносинах, що виникали між ним та відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен був зрозуміти та дізнатися про порушення своїх прав та інтересів ще у вересні 2011 року, після отримання ним щомісячної пенсії по інвалідності у розмірі 2753,73 грн.
Отже, позивачем пропущений строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 199, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу судді Богуславського районного суду Київської області від 27 грудня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду - без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н.М.
Головуючий суддя Коротких А. Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.