Справа: № 753/21378/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М.;
Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
31 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Межевича М.В.
Земляної Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перерахунок пенсії,-
ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Лівобережне ОУПФ) про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за 2015 рік, тобто року що передує призначенню такої пенсії; зобов'язання з 11.10.2016 р. здійснити такий перерахунок та виплату у розмірі 3263,44 грн., із врахуванням вже проведених виплат.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Лівобережному ОУПФ та з 06.10.1994 р. отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В подальшому, позивача за його заявою переведено з 11.10.2016 р. на пенсію за віком, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням при обрахунку показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за 2007 рік.
Листом Лівобережного ОУПФ від 11.11.2016 р. №17540/14/Л-1398 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки він раніше отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки подана позивачем заява є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, то відповідачем правомірно застосовано до спірних правовідносин норму ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ст. 7 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що положеннями ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший вид, яка призначена саме за цим Законом.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, у даній справі має місце призначення позивачу іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, що не було враховано судом першої інстанції.
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше, у 2016 році.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, лише за бажанням особи.
Проте, жодних доказів про висловлення позивачем бажання на застосування такого показника відповідачем суду не надано.
Таким чином, оскільки позивачу було призначено пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вперше у 2016 році, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, як це передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України, у постановах від 31.03.2015 р. №21-612а14, від 22.12.2015 р. №21-4071а15.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Також, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Отже, дії відповідача щодо застосування показника за 2007 рік є протиправними.
При цьому, посилання позивача на застосування відповідного показника лише за 2015 рік є необґрунтованими.
Разом з тим, суд не має компетенції визначати суму недоплачених виплат та стягувати її з відповідача, оскільки не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а лише може визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону не визначаючи конкретні суми.
Таким чином, позов є обґрунтованим лише в частині вимог щодо визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, з 11.10.2016 р.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір на суму 551,21 грн., а за подання апеляційної скарги на суму 606,32 грн., що підтверджується оригіналами квитанцій в матеріалах справи від 15.11.2016 р. №69 та від 12.12.2016 р. №196, виданими ГУ Ощадбанку по м. Києву та області.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік при призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 11.10.2016 р., з урахуванням вже проведених виплат.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору: за подання позовної заяви на суму 551,21 грн. та за подання апеляційної скарги на суму 606,32 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Межевич М.В.
Земляна Г.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.