Справа: № 823/1654/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
31 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року в справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною і скасування постанови, -
СТОВ «Тясмин» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №23-24-46/0388-375 від 19.10.2016.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 травня 2016 року управлінням Держпраці у Черкаській області отримано лист Чигиринського відділення Кам'янської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 20.05.2016 № 823/2316-17-022 щодо недотримання окремими суб'єктами господарювання, у тому числі СТОВ «Тясмин», мінімальних державних гарантій в оплаті праці
На підставі вказаного звернення управління Держпраці у Черкаській області звернулося до Державної служби України з питань праці з пропозицією надати дозвіл на проведення перевірки зазначеного суб'єкта господарювання.
06 червня 2016 року управлінням Держпраці у Черкаській області отримано згоду Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці на проведення позапланової перевірки дотримання СТОВ «Тясмин» законодавства про працю.
Управлінням Держпраці у Черкаській області видано наказ від 07.09.2016 № 237-Н «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до якого головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2, за участю начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_3, у період з 21.09.2016 по 04.10.2016 доручено провести позапланову перевірку додержання СТОВ «Тясмин» законодавства про працю. На підставі наказу оформлено направлення від 07.09.2016 № 1245 на проведення позапланової перевірки зазначеного суб'єкта господарювання
У ході проведеної у період з 22.09.2016 по 27.09.2016 перевірки інспектором встановлено, зокрема, порушення товариством вимог ст. 107 КЗпП України, а саме: 08.03.2016 по сім годин відпрацювали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та 5 годин - ОСОБА_11; 28.06.2016 по 7 годин відпрацювали ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та 5 годин - ОСОБА_9; 24.08.2016 по 7 годин відпрацювали ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та 6 годин - ОСОБА_13, ОСОБА_12, проте оплату за роботу у зазначені святкові дні працівникам не проведено. Інші дні відпочинку працівникам не надавалися.
За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 27.09.2016 № 23-24-46/0388 та, у зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю директору товариства ОСОБА_14 винесено припис від 27.09.2016 № 23-24-46/0388-0282 про усунення виявлених порушень.
Одночасно із винесенням припису, керуючись статтями 254-256 КУпАП, інспектором складено протокол від 27.09.2016 № 23-23-46/0269 про вчинення ОСОБА_14 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, який відповідно до вимог ст. 257 КУпАП надіслано до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення - Чигиринського районного суду Черкаської області.
19.10.2016 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. винесено постанову № 23-24-46/0388-375 про накладення на позивача штрафу у розмірі 145000,00 грн., на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України. У зв'язку з відмовою представника позивача від підпису та отримання постанови, листом від 20.10.2016 № 1/2327 примірник зазначеного документа направлено на адресу СТОВ «Тясмин»: 20934, Черкаська область, Чигиринський район, с. Новоселиця, вул. Чигиринська, 87.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Згідно п. 2 зазначеної постанови територіальні органи Держпраці України, які утворюються, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з питань праці, що реорганізуються.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р «Питання Державної служби з питань праці» на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96.
Відповідно до пп. 54 п. 4 зазначеного Положення Державна служба України з питань праці накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.
Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та діє на підставі Положення про управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України від 04.02.2016 № 8.
У своїй діяльності управління Держпраці у Черкаській області керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно - правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також зазначеним вище Положенням про Управління Держпраці у Черкаській області.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин проведення планових і позапланових перевірок додержання законодавства з питань праці здійснюється у відповідності з вимогами Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за № 1291/21603.
Право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (п. 2 Порядку № 390).
Відповідно до п. 5 Порядку № 390 інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв'язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).
Згідно з п. 6 Порядку № 390 перевірка складається з таких етапів:
- робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора;
- оформлення документів за результатами перевірки;
- ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки;
- проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).
За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства (п. 7 Порядку № 390).
Статтею 107 цього Кодексу передбачено, що робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі : 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Відповідно до статті 256 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Колегія суддів зазначає, що позивачем до позовної заяви додані належним чином посвідчені копії заяв, наказів та табелів обліку використаного робочого часу датовані датами раніше, ніж була проведена перевірка, які підтверджують, що за згодою між роботодавцем та працівниками (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12І.), останнім після проведення коригувань у графіках охорони об'єктів надано додаткові дні відпочинку в наступні місяці - відповідно у квітні, липні та вересні поточного року. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, за письмовою заявою ОСОБА_13 від 29.08.2016 за згодою роботодавця (наказ № 92 від 31.08.2016) останньому здійснено доплату за роботу у святковий день 24.08.2016 при звільненні, що підтверджується копією розрахункового листка стосовно даного працівника за серпень.
Вказані факти також підтверджуються наданими до апеляційної скарги нотаріально завіреними заявами працівників, як і на момент судового розгляду справи перебували з позивачем в трудових відносинах, а саме: ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_12
Посилання відповідача на те, що під час перевірки вказані документи не надавалися не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен був проводити перевірку у відповідності до встановленого законом порядку, тобто при наявності якихось порушень витребовувати документи, якими б встановлювалась наявність чи відсутність відповідних порушень суб'єктами господарювання, чого останнім зроблено не було. Матеріали справи не містять спростування відповідачем вказаних обставин належними доказами.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Суд першої інстанції не надав відповідної оцінки наведеним обставинам, які дають підстави вважати, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до пояснень позивача, що містяться в матеріалах справи, на вказані вище обставини керівник СТОВ «Тясмин» звертав увагу 19.10.2016 при розгляді його справи управлінням Держпраці у Черкаській області, однак відповідач не долучив до матеріалів справи надані позивачем заперечення та документи, що підтверджують викладені доводи, у зв'язку з чим керівник господарства оскаржуване рішення не підписав.
Крім того, колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції, що у разі відсутності домовленості працівника і роботодавця щодо надання іншого дня відпочинку за роботу у святковий день, вона має бути оплачена у строки, визначені статтею 115 КЗпП України, а саме не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, з огляду на наступне.
Так, у випадках, коли робота в святковий або неробочий день виконувалась понад норму робочого часу, працівник на свій розсуд вправі вибрати не грошову форму компенсації за роботу у святковий чи неробочий день, а компенсацію у вигляді надання йому іншого дня відпочинку. За логікою речей інший день відпочинку повинен надаватися в період, по можливості, ближче до святкового (неробочого) дня. Але сторони не позбавлені права вирішити це питання на свій розсуд інакше. Жодним нормативно-правовим актом не визначеного конкретного періоду, за який сторони зобов'язані дійти такої згоди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» в повному обсязі.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасувати та ухваливши нову постанову, якою позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тясмин» задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу №23-24-46/0388-375 від 19.10.2016
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Федотов І.В.
Губська Л.В.