Справа: № 826/14488/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
31 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 10 червня 2016 року №422-1305/Р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель S 350, з об'ємом двигуна 2987 куб. см., 2013 року випуску, дата реєстрації транспортного засобу - 03 квітня 2013 року.
У зв'язку з вищенаведеним, згідно із пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 267.6.2 п. 657.6 ст. 267 Податкового кодексу України, 10 червня 2016 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. за 2016 рік.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01 січня 2015 року, ст. 267 ПК України викладена у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.
Підпунктом 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Підпунктом 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
З аналізу наведених норм вбачається, що легкові автомобілі є об'єктом оподаткування транспортним податком у випадку, якщо з року їх випуску минуло не більше 5 років та їх середньоринкова вартість становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідно до п.п. 13, 14 якої Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу позивач є власником легкового автомобіля марки Mercedes-Benz, модель S 350, з об'ємом двигуна 2987 куб. см., 2013 року випуску, дата реєстрації транспортного засобу - 03 квітня 2013 року.
Згідно п. 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66, легковий автомобіль Mercedes-Benz, модель S 350, з об'ємом двигуна 2987 куб. см. має середньоринкову вартість 1 339 079,40 грн., з урахуванням середньорічного пробігу транспортного засобу 27 тис. кілометрів з 1 рік.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам у справі, а саме: що матеріалами справи не підтверджується факт проведення відповідачем оцінки транспортного засобу позивача, а тому незрозуміло чим керувався відповідач (якими даними та розрахунками) при нарахуванні позивачу транспортного податку.
Так, вартість транспортного засобу позивача згідно розрахунку здійсненого на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, становить 1 339 079,40 грн.
Таким чином, середньоринкова вартість автомобіля позивача перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх рішень та дій не звільняє позивача від обов'язку доказування власних тверджень чи заперечень, у тому числі щодо факту наявності порушеного права.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що у вказаній адміністративній справі позивачем не доведено існування факту порушення його законних прав, свобод чи інтересів суб'єктом владних повноважень, відтак адміністративний позов задоволенню не підлягає.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, допустивши порушення норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року - скасувати та прийняти нову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 10 червня 2016 року №422-1305/Р відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
Повний текст постанови виготовлений 31 січня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Ганечко О.М.
Коротких А. Ю.