Головуючий у 1 інстанції - Здоровиця О.В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
31 січня 2017 року справа № 227/3668/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Сіваченка І.В.
суддів: Шишова О.О., Чебанов О.О.,
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
за участі позивача ОСОБА_2,
представника позивача Лозинського М.Л.,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року у справі № 227/3668/15-а за позовом ОСОБА_2 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом (уточнений), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача в частині не зарахування періоду його праці в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (далі - ТОВ «Краснолиманське», підприємство, товариство) з 01.01.2014 по 21.11.2014 до пільгового стажу; скасувати рішення начальника Управління Пенсійного фонду України Донецької області в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області (далі - Управління) від 27.03.2015 щодо відмови в зарахуванні вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу; зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу вищевказаний період роботи в ТОВ «Краснолиманське» та зобов'язати відповідача перерахувати призначену пенсію з урахуванням вищевказаного стажу, з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 29.12.2014.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що 29.12.2014 він звернувся до відповідача з приводу призначення йому пенсії, але останній, призначивши йому пенсію, не врахував до пільгового стажу період його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014, мотивуючи це тим, що ним не надано відповідачу уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу. Вважає, що дії відповідача є неправомірними, так як вказаний факт його роботи, яка має бути зарахованою до пільгового стажу, підтверджується трудової книжкою, довідкою про спуски в шахту за період з 16.08.2010 по 21.11.2014 та індивідуальними відомостями про застраховану особу від 16.12.2014, які ним були надані відповідачу, і в разі зарахування цього періоду до пільгового стажу він має право на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI).
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року позов задоволено повністю, внаслідок чого, визнано неправомірними дії Управління щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_2 для призначення пенсії періоду його роботи в ТОВ "Краснолиманське" з 01 січня 2014 року по 21 листопада 2014 року включно, рішення Управління від 27 березня 2015 року в частині не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_2 для призначення пенсії періоду його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 1 січня 2014 року по 21 листопада 2014 року включно скасовано, зобов'язано Управління зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 для призначення йому пенсії період його роботи в ТОВ "Краснолиманське" з 1 січня 2014 року по 21 листопада 2014 року включно, зобов'язано Управління перерахувати ОСОБА_2 призначену йому пенсію за віком з урахуванням пільгового стажу за період його роботи з 01 січня 2014 року по 21 листопада 2014 року в ТОВ «Краснолиманське», з 29 грудня 2014 року.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство звернулось з апеляційною скаргою на прийняте рішення та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову місцевого суду в частині зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача для призначення йому пенсії період його роботи у Товаристві з 1 січня 2014 року по 21 листопада 2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача для призначення пенсії період його роботи у Товаристві з 1 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року.
Апелянт наголошує, що є незрозумілим з яких міркувань та все ж таки на підставі яких доказів суд першої інстанції встановлює період роботи позивача на ТОВ «Краснолиманське» саме з 01.01.2014 по 21.11.2014, адже цей період роботи не відповідає ані даним трудової книжки, ані даним з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо позивача.
Суд взагалі проігнорував ці дані та не звернув уваги, що згідно наданої позивачем довідки Держреєстру ПФУ «Індивідуальні відомості про страхову особу» форми ОК-5 від 16.12.2014 ТОВ «Краснолиманське» вносило страхові внески за позивача як за найманого робітника в період з серпня 2010 року по серпень 2014 року включно.
За переконанням ТОВ «Краснолиманське», у спірних правовідносинах суд повинен був врахувати вимоги Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI) та для підтвердження спеціального стажу для призначення пенсії на пільгових умовах використати саме дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Адже в трудовій книжці позивача як на момент розгляду справи, так і до теперішнього часу відсутній запис про звільнення з ТОВ «Краснолиманське» з причин припинення господарської діяльності підприємства з 01.10.2014 у зв'язку з настанням обставин непереборної сили. Але ця відсутність запису не дає підстав вважати, що позивач продовжує працювати, адже виконання будь-якої трудової функції робітником на підприємстві, яке взагалі припинило здійснення господарської діяльності, неможливе. Тобто, період роботи позивача у ТОВ «Краснолиманське», який можливо зарахувати до пільгового стажу, повинен відповідати даним з реєстру застрахованих осіб, тобто з 16 серпня 2010 року по 31 серпня 2014 року.
Крім того, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно не залучено до участі у справі ТОВ "Краснолиманське", оскільки вважає, що у даному випадку зачіпаються його права та законні інтереси.
В судовому засіданні представник Товариства підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечували позивач та його представник.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, заслухавши пояснення представника підприємства, позивача та його представника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а постанову суду першої інстанції - змінити, з наступних підстав.
Спершу слід зазначити, що апелянт просить прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача для призначення пенсії період його роботи у Товаристві з 1 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року. Тобто, фактично апелянт оспорює задоволення позову за період з 01.09.2014 по 21.11.2014.
Постанова місцевого суду оскаржена лише Товариством. Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення сторонами не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає постанова місцевого суду лише в частині, в якій подана апеляція. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено й не оспорюється апелянтом наступне.
29.12.2014 ОСОБА_2 звернувся до Управління з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, а саме за Списком №1 (а.с.32).
Управління, на підставі заяви ОСОБА_2 від 29.12.2014 була призначена останньому пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1 (п. «а» ч.1 ст.13 Закону України від 5 листопада 1991 року N 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон N 1788-XII) (а.с.28-31).
Але, до пільгового стажу не був зарахований період роботи ОСОБА_2 з 01.01.2014 по 21.11.2014 в ТОВ «Краснолиманське», так як позивач не надав довідку, яка уточнює особливий характер роботи за вказаний період, яку йому пропонували надати працівники відповідача.
20.03.2015 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку його пенсії на підставі довідки про спуски в шахту за період з 16.08.2010 по 21.11.2014 в ТОВ «Краснолиманське». В цій же заяві позивач зазначив, що надати довідку, яка уточнює особливий характер роботи за період його роботи на вказаному підприємстві з 01.01.2014 по 21.11.2014 він не має можливості, так як адміністративна будівля ТОВ «Краснолиманське» знаходиться в зоні бойових дій (а.с.33).
27.03.2015 на підставі розгляду заяви ОСОБА_2 від 20.03.2015, відповідачем було прийнято рішення, згідно якого вбачається, що період роботи з 01.01.2014 по 21.11.2014 в ТОВ «Краснолиманське» зараховано останньому до загального стажу у зв'язку з тим, що уточнюючої довідки про особливий характер роботи за цей період ним не надана (а.с.7).
Тобто, вказаним рішенням відповідач фактично відмовив позивачу в зарахуванні періоду його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 01.01.2014 по 21.11.2014 до пільгового стажу, посилаючись на те, що останнім не було надано уточнюючої довідки, яка передбачена п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою КМУ № 637 від 12.08.1993.
Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо неврахування відповідачем при призначені пенсії позивачу до стажу роботи, як пільгового стажу періоду роботи з 01.01.2014 по 21.11.2014 у ТОВ «Краснолиманське» безпосередньо на підставі записів в трудовій книжці, врахування якого має значення для призначення позивачу пенсії в розмірі, передбаченому ст. 8 Закону № 345-VI.
Спірні правовідносини регулюється нормами Конституції України, Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII).
Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Відповідно до абз.3 п.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з Законом № 1788-ХІІ.
Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення закріплене і в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу), в пункті 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З копії трудової книжки позивача (а.с.8,35) вбачається, що останній з 01.11.2010 працює гірничим робітником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем на ТОВ «Красноліманське».
Тобто, з копії трудової книжки позивача вбачається, що при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії, у останнього в трудовій книжці був відсутній запис про звільнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманська".
Таким чином, суд першої інстанції припустився помилки, зазначивши за відсутності відповідних записів в трудовій книжці про період роботи позивача у Товаристві по 21.11.2014.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не може отримати довідку про підтвердження трудового стажу у Товаристві, оскільки на даний час діяльність підприємства до теперішнього часу заблоковано, що підтверджується наявними в матеріалах справи сертифікатами (висновок) №1348 про настання обставин непереборної сили від 04 листопада 2014 року № 4473/05-4 та сертифікатом №2024 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 01 грудня 2014 року №5509/05-4.
Згідно з абз.1 п.1 ст. 24 Закону № 1058-ІУ страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 2 тієї ж статті визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таким чином, норми статті 62 Закону № 1788-ХІІ щодо визначення періоду роботи за даними трудової книжки як основного документа можливо застосовувати лише до впровадження системи персоніфікованого обліку, а після цього період (стаж) роботи (в тому числі на пільгових умовах) слід визначати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
За приписами Закону № 2464-VI, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування визначаються виключно цим Законом.
За вимогами статті 12-1 Закону №2464-VI, пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.
Статтею 16 Закону №2464-VI, визначено, що державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.
За приписами статті 20 Закону №2464-VI, передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
В матеріалах справи містяться індивідуальні відомості про застраховану особу, позивача, за формою ОК-5, які засвідчені відповідачем, які підтверджують, що дійсно в період, в тому числі з 01.01.2014 по 31.08.2014 Товариство проводило сплату страхових внесків до Управління за позивача, як за робітника. При цьому з даної довідки вбачається сума заробітної плати для нарахування пенсії, кількість днів стажу в місяці, сплата страхових внесків, і що саме ці внески проводилися підприємством (а.с.10).
В листопаді ж 2014 року страхові внески за позивача (щоправда в розмірі, меншому, ніж мінімальний страховий внесок) сплачувало інше підприємство.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" від 14 травня 2015 року № 260арх про спуски в шахту, проте колегією суддів відомості в ній щодо оспорюваного апелянтом періоду не беруться до уваги, оскільки довідка видана іншою юридичною особою, ніж апелянт, а відомостей про уповноваження Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" на видачу подібних довідок в період з 01.09.2014 не мається.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження пільгового стажу позивача (щодо спірного періоду 2014 року) лише за період з 01.01.2014 по 31.08.2014.
Зазначене свідчить про те, що саме вказаний період роботи позивача підлягає зарахуванню як пільговий стаж, відповідно до вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ, що є підставою для зміни судового рішення в цій частині.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновком про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання пільгового стажу позивача за період з 01.09.2014 по 21.11.2014.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині зарахування пільгового стажу позивача період його роботи з 01.09.2014 по 21.11.2014, проте такий помилковий висновок суду в цій частині не призвів до неправильного вирішення по суті справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 31 січня 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" - задовольнити.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року у справі № 227/3668/15-а за позовом ОСОБА_2 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - змінити.
В абзацах 2, 3, 4 та 5 резолютивної частини постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2015 року у справі № 227/3668/15-а замість "21 листопада 2014 року" зазначити "31 серпня 2014 року".
В іншій частині постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 вересня 2016 року у справі № 227/3668/15-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
О.О.Чебанов