30 січня 2017 рокусправа № 200/16394/16-а(2а/200/641/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.
За участю представників:
Позивача- ОСОБА_4( свідоцтво № 1159)
Відповідача- не з'явився
Третьої сосби- Кіньшаков Г.В. ( довіреність від 18.05.2016 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську
на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2016 р.
у справі № 200/16394/16-а(2а/200/641/16)
за позовом ОСОБА_3
до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
26.09.2016 року ОСОБА_3 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання протиправними дій щодо відмови у відновленні з 01.06.2015 року виплати пенсії за віком; зобов'язання відновити виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.06.2015 року.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2016 року позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову. Апелянтом зазначено про неврахування судом першої інстанції, що з 01.06.2015 року відпали обставини, що обумовили припинення виплати пенсії з 01.04.2015 року. Крім того, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позову без розгляду, а не для відмови у задоволенні позову.
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю позивача.
В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу.
Відповідачем, в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську на її правонаступника - Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Так згідно заявленого клопотання суд здійснює заміну Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську на Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює на посаді судді апеляційного суду Дніпропетровської області, з 16.04.2012 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015 року припинено виплату пенсію позивачу.
25.04.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року. Відповідачем на дане звернення направлено позивачці лист щодо виплати пенсії від 20.05.2016 року №Г-17, яким відмовлено у поновленні виплати пенсії з 01.06.2015 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з 01.06.2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю, зазначених у абз. 2 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону, підстав для припинення її виплати.
Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка працює на посаді судді апеляційного суду Дніпропетровської області, з 16.04.2012 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.04.2015 року позивачці припинено виплату пенсії.
25.04.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року. Листом щодо виплати пенсії від 20.05.2016 року №Г-17, відмовлено у поновленні виплати пенсії з 01.06.2015 року.
Вирішуючи питання правомірності припинення виплати пенсії позивачці, колегія суддів виходить з такого.
Як встановлено абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) в редакції, яка чинна з 01.04.2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Відповідач вважає, що оскільки позивачка працює на посаді, яка дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання (пенсії) відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то з 1 квітня 2015 року пенсія, призначена згідно з Законом № 1058, виплачуватись не повинна.
Колегія суддів зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення щомісячного довічного грошового утримання або пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу припинено.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно щомісячне довічне грошове утримання або пенсії за цим Законом не призначаються.
В теперішній час особам, які підпадають під дію цього Закону, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивачка, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених спеціальним законом, у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ст. 54 Закону № 1058 підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.
З огляду на вказане, з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону № 1058, підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 24.05.2016 року в справі № 333/6710/15-а.
Разом з тим, право позивачки на поновлення виплати пенсії обмежено 2015 роком, оскільки припинення виплати пенсій з 01.01.2016 року особам, які працюють на посадах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», не пов'язано із призначенням спеціальної пенсії.
Як встановлено ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 24.12.2015 р. № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 р., тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Аналогічні приписи містяться в ч. 5 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 24.12.2015 р. № 911-VII, відповідно до якої тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".
Отже, припинення особам, які працюються на посадах та умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про державне службу», виплати пенсії/щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2016 року законодавець не пов'язує з можливість в подальшому призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання за спеціальними законами.
З урахуванням імперативного припису зазначених вище законів позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині позовних вимог з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.
Також є безпідставними твердження представника відповідача, що пропуск позивачем строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду, а не для відмови у задоволенні позову.
Проте судова колегія вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Так, позивачкою оскаржуються дії відповідача щодо припинення виплати пенсії, та зміст цих дій викладено в листі з розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України про пенсійне забезпечення від 20.05.2016 року №Г-17. Позивачка звернулася до суду з даним позовом 26.09.2016 року, тобто в межах строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі - задовольнити частково.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у відновленні ОСОБА_3 з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі відновити ОСОБА_3 виплату пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 606 грн. 32 коп.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31.01.2017 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак