Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Якименко Л.Г.
30 січня 2017 рокусправа № 199/8565/16-а (2-а/199/241/16)
Приміщення суду за адресою: м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 р. у справі №199/8565/16-а (2-а/199/241/16) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №3 УПП м.Дніпра Кабова С.О., третя особа - Управління патрульної поліції м.Дніпра про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №3 УПП м.Дніпра Кабова С.О., третя особа - Управління патрульної поліції м.Дніпра, в якому просила скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №035470 від 14.11.2016 року.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 р. позовну заяву залишено без руху оскільки позивачем: не сплачений судовий збір, позов не розписаний та не конкретизований, не вказано за яких обставин відносно позивача складена оскаржувана постанова, не зазначено коли та від кого позивач отримала постанову, ким була зупинена та за які саме порушення ПДР України, не зазначено в чому полягає порушення відповідача та чим спростовує позивач відсутність з її боку порушень правил дорожнього руху.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до приписів ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
У цьому випадку необхідно виходити з того, що норми ч.4 ст.288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір" і не вступає в колізію зі ст.5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим законом не є вичерпними.
Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується.
Такі підстави, як позов не розписаний та не конкретизований не є вимогами до позовної заяви, передбаченими ст.106 КАС України та взагалі відсутні у КАС України.
Питання за яких обставин складена оскаржувана постанова, коли та від кого позивач отримала постанову, ким була зупинена та за які саме порушення ПДР України, в чому полягає порушення відповідача та чим доводиться відсутність з боку позивача порушень правил дорожнього руху з'ясовуються під час розгляду справи, а не при вирішенні питання про відкриття провадження.
Всі учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю до суду не надходило, з огляду на що, керуючись п.1, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що особи, які оскаржують постанову про адміністративне правопорушення не звільняються від сплати судового збору, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється. Також суд першої інстанції зробив висновок, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, оскільки позов не розписаний та не конкретизований, не вказано за яких обставин відносно позивача складена оскаржувана постанова, не зазначено коли та від кого позивач отримала постанову, ким була зупинена та за які саме порушення ПДР України, не зазначено в чому полягає порушення відповідача та чим спростовує позивач відсутність з її боку порушень правил дорожнього руху.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 оскаржує постанову постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №035470 від 14.11.2016 року.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення визначається статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За правилами частини четвертої ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 1 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Разом із цим, такий припис ч.4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст.5 Закону України "Про судовий збір", якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло осіб і коло вимог, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють в частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про судовий збір").
Отже, норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону України "Про судовий збір".
За наведених обставин, за подання до суду даного адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір".
Проте, суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкових висновків про залишення адміністративного позову без руху з підстав не сплати судового збору.
Помилковими є також висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, з наступних підстав: позов не розписаний та не конкретизований, не вказано за яких обставин відносно позивача складена оскаржувана постанова, не зазначено коли та від кого позивач отримала постанову, ким була зупинена та за які саме порушення ПДР України, не зазначено в чому полягає порушення відповідача та чим спростовує позивач відсутність з її боку порушень правил дорожнього руху.
Зазначаючи про наявність наведених недоліків позову, судом першої інстанції не було враховано приписи статті 111 КАС України, де визначено, що у разі виникнення у суду будь-яких питань щодо позовних вимог та їх обґрунтування, передбачена можливість проведення попереднього судового засідання, де всі вищезазначені питання і мають бути з'ясовані, при цьому, проведення такого засідання є більш доцільним для ефективного виконання завдань адміністративного судочинства щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, ніж не допуск до правосуддя.
За наведених обставин, висновки суду першої інстанції про наявність недоліків позовної заяви ОСОБА_2, які стали підставою для залишення її без руху є помилковими.
Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Колегією суддів встановлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків, а також порушив норми процесуального права та неправильно вирішив питання, у в зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 184, 197, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 р. у справі №199/8565/16-а (2-а/199/241/16) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції роти №4 батальйону №3 УПП м.Дніпра Кабова С.О., третя особа - Управління патрульної поліції м.Дніпра про скасування постанови про адміністративне правопорушення - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва