31 січня 2017 року Житомир справа № 806/2848/16
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Капинос О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4647,73 грн.,-
встановив:
Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4647,73 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг у сумі 4647,73 грн. виник у зв"язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначених у декларації податкових зобов"язань з з єдиного податку.
В судове засідання представник позивача не з"явився, надіслав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з"явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином,про причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до ст.128 КАС України, суд вважає з можливе справу розглянути у порядку письмового провадження, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Встановлено, що фізична осба-підприємець ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку у Житомирській ОДПІ.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Станом на 19.12.2016, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку на суму 4647,73 грн.
Відповідно до п.294.1 ст.294 ПКУ Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Згідно п.295.3. ст.295 ПКУ платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Податковий борг з єдиного податку виник, згідно податкової декларації №1400002810 за 2013 рік, за якою він визначив самостійно до сплати податкове зобов"язання по єдиному податку у сумі 5847,00 грн. та у встановлені строки не сплатив.(а.с.8)
У зв"язку з частковою сплатою, несплаченою залишилася сума 4647,73 грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було виставлено та направлено податкову вимогу №681-25 від 25.02.2014 на суму 4647,73 грн., яка була отримана особисто відповідачем .(а.с.9).
Пунктом 38.1 ст.38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Проте, на момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг на суму 4647,73 грн., тобто у встановлені строки вона погашена, що підтверджується розрахунком податкового боргу.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у сумі 4647,73 грн. вважається податковим боргом.
Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно ч.1 п. 87.1 та п.78.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Будь-яких доказів сплати податкового боргу у справі не міститься.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 128,158-163,186,257 Кодексу адміністративного судочинства України ,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39904577) податковий борг в розмірі 4647,73 грн. (чотири тисячі шістсот сорок сім гривень сімдесят три копійки).
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос