Справа № 464/9210/16-ц
пр.№ 2/464/381/17
26.01.2017 року
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення суми відсотків, нарахованих за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом,
Позивач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 04-502/63-4.4 від 15.02.2008 р. станом на 31.08.2016 р. по відсотках за користування кредитом в розмірі 910,45 грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 10 936,52 грн., а всього 11 846,97 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №04-502/63-4.4, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 15 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути даний кредит у повному обсязі до 15.02.2011 року, сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 0,0001 % річних, щомісячну комісійну винагороду в розмірі 262,50 грн. З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором, між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 15.02.2008 року, відтак за зобов'язання по кредитному договору відповідачі відповідають як солідарні боржники. Відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2012 року, вирішено солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 10 380,07 грн. Остання сплата по кредиту за вказаним судовим рішенням боржниками відбулась 24.04.2015 року в рахунок погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом. В силу п.7.3 Кредитного договору, відповідно до якого сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів (їхньої першої частини) і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань та ст. 599 ЦК України, просить стягнути заборгованість по відсотках станом на 31.08.2016 року - 910,45 грн. та пеню 10 936,52 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, що наведені в такому, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Від відповідача ОСОБА_3 надійшли письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на те, що заборгованість перед позивачем сплачена в повному обсязі на підставі рішення Сихівського районного суду м.Львова від 28.02.2012 року.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково та надала пояснення про те, що заборгованість по кредитному договору відповідно до рішення суду погашено, просить зменшити розмір пені, що нарахована позивачем.
Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується певернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з положень ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 15.02.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №04-502/63-4.4, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 15 000 грн., а відповідач зобов'язався повернути даний кредит у повному обсязі до 15.02.2011 року, сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 0,0001 % річних, щомісячну комісійну винагороду в розмірі 262,50 грн.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором, між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 15.02.2008 року, відповідно до умов якого у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.02.2012 року, вирішено солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 04-502/63-4.4 від 15.02.2008 р. в сумі 10 380,07 грн.
Згідно із постановою державного виконавця Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 18.06.2015 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2797, виданого 29.03.2012 року Сихівським районним судом м.Львова про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в розмірі 10 380,07 грн. та 188,20 грн. судових витрат закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням боргу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказаний вище договір породив певні права та зобов'язання сторін.
Стаття 526 Цивільного кодексу України регламентує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 ЦК України).
Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного Cуду України, викладеним у постанові від 25.05.2016 року по справі № 6-157цс 19, який підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права у відповідності до положень ст. 360-7 ЦПК України.
Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, останній платіж відповідачами в погашення заборгованості за кредитним договором було здійснено 24.04.2015 року.
З розрахунку, наданого позивачем вбачається, що станом на 31.08.2015 р. заборгованість відповідачів по відсотках за користування кредитом становить 11 846,97 грн., з яких: 910,45 грн. - сума заборгованості по відсотках; 10 936,52 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для зменшення неустойки на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України у зв'язку із значним перевищенням розміру збитків та вважає, що сума пені повинна бути визначена в розмірі 910,45 грн., що відповідає розміру заборгованості відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по відсотках за кредитним договором.
А тому, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягає солідарному стягненню на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по відсотках за кредитним договором - 910,45 грн. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 910,45 грн., а всього 1 820, 90 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Частиною 2 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Позивачем ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» при подачі позову до суду сплачено 1 378 грн. судового збору. Оскільки відповідач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом першої групи загального захворювання, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача 105,87 грн. судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог, а 105, 87 грн. слід стягнути з Державного бюджету України в рахунок повернення судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення суми відсотків, нарахованих за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - задовольнити частково.
Стягнути солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 910 грн. 45 коп. відсотків, нарахованих за користування кредитом та 910 грн. 45 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, а всього 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 105 грн. 87 коп. судового збору.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в рахунок повернення судового збору - 105 грн. 87 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Ю. Теслюк