Справа № 441/962/15 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.
Провадження № 22-ц/783/180/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія: 59
25 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Копняк С.М., Струс Л.Б.
секретаря: Симця В.І.
за участю: представників позивачів - ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представників Суховільської сільської ради
і ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, ОСОБА_10, ОСОБА_5, третя особа - відділ Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та інше,
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Дане рішення оскаржили ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
В апеляційній скарзі посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що вони в порядку спадкуванням після смерті ОСОБА_11 набули право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1. Вказують, що судом першої інстанції, всупереч положенням ст. 152 ЗК України та ст. 377 ЦК України, не враховано, що після набуття ними права власності на житловий будинок до них перейшло право користування земельною ділянкою, на якій він розташований. Відтак вважають передання ОСОБА_10 та ОСОБА_12 спірних земельних ділянок незаконним, як і незаконними договори про купівлю-продаж цих земельних ділянок. Просять рішення суду в частині позовних вимог про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними державних актів, визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу змінити та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення їхнього позову.
Рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов»язання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області виконати рішення ХХІІІ сесії У скликання № 875 від 22.01.2009 року «Про затвердження техдокументації та передачу земель у спільну часткову власність ОСОБА_8 і ОСОБА_9.» та виділити і передати останнім безоплатно у спільну часткову власність земельні ділянки, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 і площею 0,1643 га для ведення особистого селянського господарства та видати Державні акти на право спільної часткової власності на земельні ділянки в апеляційному порядку не оскаржується, тому колегією суддів не здійснюється його перегляд в цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст. 10, 59, 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів,речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.
Судом установлено, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 є спадкоємцями та власниками у рівних частинах майна ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно складається з дерев»яного жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом по право на спадщину за заповітом (а.с.10 т.1).
На час спадкування будинку після смерті ОСОБА_11 діяли положення Земельного Кодексу України 1990 року.
Ст. 30 Земельного Кодексу України 1990 року було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об»єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
27.11.2011 року VІІІ сесія VІ скликання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області прийняла рішення № 210 і № 211 про затвердження технічної документації, видачу ОСОБА_10 і ОСОБА_12 державних актів на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1000 га кожному на АДРЕСА_1 (а.с.16,17 т.1). У подальшому на підставі договорів купівлі-продажу від 01.03.2012 року та від 06.03.2012 року вказані земельні ділянки набув у власність ОСОБА_5
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи, позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовували тим, що вони набули земельну ділянку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_11, а вищезазначеними рішеннями № 210 та № 211 їх позбавлено права на частину спадкового майна, зокрема частину земельної ділянки належної ОСОБА_11, яка незаконно передана у власність ОСОБА_10 та ОСОБА_12
Судом установлено, що ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, із заявою до сільської ради про приватизацію земельної ділянки, яка перебувала в її користуванні, не зверталася, правовстановлюючих документів на таку не виготовляла. За таких обставин, районний суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вищезазначена земельна ділянка не входить до складу спадщини.
Із погосподарської книги № 5 с. Суховоля Городоцького району Львівської області убачається, що господарство ОСОБА_11 належало до колгоспного двору, на 1983-1985р.р. за господарством ОСОБА_11 значиться земельна ділянка площею 0,43 га.
Згідно даних земельнокадастрової книги ОСОБА_11 користувалася землями, що належали колгоспу «Заповіт Леніна» (протокол зборів уповноважених № 2 від 10.07.1988 р.) загальною площею 0,05 га, з яких під будівлями 0,01 га та 0,04 га орних земель (а.с.163 т.1).
Позивачами не доведено належними та допустимими засобами доказування перебування у користуванні ОСОБА_11 на час відкриття спадщини земельної ділянки площею 0,43 га за адресою АДРЕСА_1. Відтак, необґрунтованими є доводи позивачів про те, що до них перейшло право користування земельною ділянкою у розмірі 0,43 га.
Рішенням ХХІІІ сесії У скликання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області від 22.01.2009 року № 875 «Про затвердження техдокументації та передачу земель у спільну часткову власність ОСОБА_8, ОСОБА_9» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства гр. гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Вирішено передати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 безоплатно у спільну часткову власність земельні ділянки, площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та 0,1643 га, призначену для ведення особистого селянського господарства (а.с.11 т.1).
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 06.04.2011 року у справі № 2-38/2011 встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної часткової власності позивачів на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства не була погоджена у встановленому законом порядку, місце розташування земельних ділянок, їх межі визначені не були, обміри та погодження меж із суміжними землекористувачами не проводилися (а.с.20-22 т.1).
У матеріалах справи знаходиться інвентаризаційна справа на земельні ділянки ОСОБА_8, ОСОБА_9, складена на підставі договору, при відсутності технічного завдання, затвердженого органом Держкомзему, та рішення сільської ради про надання дозволу на виготовлення такого документу, межі земельних ділянок не встановлені та не узгоджені (а.с.32-37 т.1). З абрисів земельних ділянок та планів земельних ділянок (а.с. 33,35 т.1) убачається відсутність на ділянках житлових будинків.
Враховуючи наведене, районний суд прийшов до вірного висновку про те, що фактичної передачі у спільну часткову власність позивачів земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування належного їм будинковолодіння на АДРЕСА_1 не відбулося.
Як убачається з технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, земельні ділянки для будівництва житлового будинку надавалися ОСОБА_12 та ОСОБА_10 на городі матері ОСОБА_13, що стверджується рішеннями Суховільської сільської ради від 15.05.1996 року № 310 та № 296 (а.с. 33, 56 т.2).
Позивачами не доведено жодними засобами доказування передачу у власність ОСОБА_10 та ОСОБА_12 частини земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_11.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для визнання незаконним і скасування рішень VІІІ сесії VІ скликання Суховільської сільської ради № 210 від 27.12.2011 року «Про затвердження техдокументації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_10.» та № 211 від 27.12.2011 року «Про затвердження техдокументації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_12.», визнання недійсними державних актів, визнання недійсними та скасування договорів купівлі-продажу, оскільки суд правильно визначив правовідносини, що склалися, та обґрунтовано застосував норми матеріального права, дав належну оцінку доказам, наданих сторонами, та постановив законне та обґрунтоване рішення.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.
Рішення відповідає матеріалам справи, доказам, нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді: