Справа № 466/9915/16-к
30 січня 2017 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі с/з ОСОБА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянув заяву підозрюваного та захисника в порядку ч.6 ст.206 КПК України за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140090004741 від 03 листопада 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
перевіривши заяву, заслухавши думку захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_3 ,-
30 січня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із заявою в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України про незаконне тримання в уповноваженому органі та про злочин в якій просить доручити заступнику начальника ГУ НП у Львівській області - начальнику СУ, як керівнику органу досудового розслідування, провести дослідження фактів, викладених в його заяві та зобов'язати прокурора Львівської області невідкладно внести вказані відомості до ЄРДР та розпочати доcудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
В обґрунтування заяви зазначає, що 24.11.2016 працівники Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області, у порушення вимог ст. 207 ч.1 КПК України, без рішення суду, незаконно затримали його та доставили до відділу поліції.
У той час, як відповідно до ч.2 ст.207 КПК України, затримання без ухвали слідчого судді чи суду можливе лише у двох випадках, а саме при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення, а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні. Вказані підстави у працівників поліції відсутні.
На цьому незаконні дії працівників поліції не припинилися. З часу затримання ОСОБА_3 , 24.11.2016, він незаконно, без відповідного оформлення протоколу, насильно позбавлений волі включно до прийняття судом, 27.11.2016, ухвали про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Весь цей час ОСОБА_3 утримувався у приміщенні (кабінетах) цього відділу. Про вказані обставини може підтвердити його цивільна дружина ОСОБА_5 , яка 25 та 26 листопада 2016 року приносила йому їжу, а також його сестра ОСОБА_6 , у квартирі із якою проживає підозрюваний, про його відсутність у квартирі із 24.11.2016.
Факт його затримання, саме 24.11.2016, також підтверджується показами працівників поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Між тим, ст. 209 КПК України передбачено, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
При затриманні працівниками поліції був здійснений особистий обшук, проте, у порушення вимог передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України особистий обшук ОСОБА_3 був проведений без понятих, без складання протоколу цієї процесуальної дії. Натомість, під час особистого обшуку в підозрюваного вилучено паспорт громадянина України та технічний паспорт на автомобіль, яким він керує за дорученням.
Також у порушення вимог ч.5 ст.208 КПК України працівниками поліції не складено протокол про затримання ОСОБА_3 , у той час як складання цього процесуального документу є обов'язковим. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Про затримання підозрюваного працівники поліції також не повідомили його рідних, як цього вимагає ст.213 КПК України.
Викладені порушення вимог КПК України, Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є грубими і такими, що призвели до незаконного позбавлення його права на свободу та особисту недоторканість.
В діях працівників поліції є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України, тобто перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян.
Статтею 206 КПК України визначені загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини. Зокрема, ч. 6 цієї статті передбачено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади «державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб)», слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та, як, одним із способів захисту прав людини - доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заяву підтримали та просили її задовольнити.
Оглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення підозрюваного та його захисника, суд установив наступне.
03.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140090004741 внесено дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2016 року надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні квартири (а також у всіх підсобних приміщеннях, які до неї відносяться: підвалу, горища, гаражу, тощо), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно протоколу обшуку від 24.11.2016 року, вилучено речі, які були таємно викрадені з приміщення квартири АДРЕСА_2 .
26.11.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 листопада 2016 року до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Львівській установі виконання покарань УДПтСУ у Львівській області із визначенням застави у розмірі 200 мінімальних заробітних плат - 375600 (триста сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень 00 коп.
Згідно з ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Юридична адреса Прокуратури Львівської області - м.Львів, проспект Шевченка, 17-19, що знаходиться не на території Шевченківського району м. Львова, а тому заява в частині про зобов'язання прокурора Львівської області невідкладно внести вказані відомості до ЄРДР та розпочати доcудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України не підлягає розгляду Шевченківським районним судом м.Львова.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що заяву підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в порядку ч.6 ст.206 КПК України слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,-
заяву задовольнити частково.
Зафіксувати заяву підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , 30.01.2017 року, подану в порядку ч. 6 ст. 206 КПК України.
Доручити начальнику СУ ГУ НП у Львівській області провести дослідження фактів, викладених в заяві підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 від 30.01.2017 року.
У решті у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1