Справа № 457/14/17
провадження №2/457/141/17
про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2017 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Василюк Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності, -
ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.119 ЦПК України, а саме: не зазначено, яким чином відповідачем (Трускавецькою міською радрю) порушено права позивача.
На порушення положень пункту 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить викладу обставин того, яким чином відповідач порушив, не визнав чи оспорює права позивача та в чому конкретно це полягає, тобто не обгрунтовано право на позов позивача. Як вбачається зі змісту позовної заяви, крім позивачки після смерті її бабусі право на спадщину право спадщину могло виникнути у широкого кола осіб, про що позивачка не зазначає.
Крім того, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119 ЦПК України, а саме: не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Законом України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 986,80 грн., який визначено на підставі довідки Комунального підприємства Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 2443 від 13 грудня 2016 року, відповідно до якої вартість квартири АДРЕСА_1 становить 98 680 грн.
Одночасно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя бере до уваги положення ч. 2 ст. 80 ЦПК України, відповідно до якої якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З матеріалів справи слідує, що загальна площа спірної квартири становить 46 м?. Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 жовтня 2016 року № 283 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» середня вартість будівництва 1 м? житла по Львівській області становить 8817 грн., а тому ціна позову складає 405 582 грн.
За такого, в порядку ч. 2 ст. 80 ЦПК України необхідно попередньо визначити розмір судового збору, який має сплатити позивач у суді в сумі 4 055 грн. 82 коп., який позивачу слід сплатити при подачі позовної заяви.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовною заявою необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 069,22 грн.
За наявності обставин, позивач може звернутися до суду в порядку ст. 82 ЦПК України про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.
В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 вказано, що клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність усунення зазначених недоліків заяви в п'ятиденний строк з моменту одержання нею даної ухвали. Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_2