Іменем України
26 січня 2017 р. Справа № 814/1306/14
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до за участю: представника позивача: ОСОБА_2 відповідач: не з'явивсяУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області,
провизнання неправомірними дії, скасування постанови № 28-7/14-2316-14,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївської області про визнання неправомірними дій посадових осіб при винесення постанови №28-7/14-2316-14 від 06.05.14 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності та скасування зазначеної постанови.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що під час винесення постанови посадовими особами неправомірно віднесено будівлі до ІІ категорії, що не відповідає дійсності, оскільки вони відносяться до І категорії, а також послалась на те, що у спірній постанові є посилання на протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.14, хоча на справді такий протокол за цієї датою не складався. В матеріалах справи міститься лише протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.13.
Відповідач позов не визнав просив в його задоволенні відмовити. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, під час перевірки встановлено, що позивачкою експлуатуються господарчі та адміністративні будівлі без прийняття їх в експлуатацію згідно чинного законодавства.
Дослідив матеріали справи, вислухав представника позивачки, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 07.08.00. Основним видом діяльності підприємця ОСОБА_1 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
08.12.00 ОСОБА_1 придбала нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке використовувало у своєї господарської діяльності.
23.04.14 посадові особи відповідача провели позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, під час якої встановили, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2000-2010 років, проведені будівельні роботи щодо самовільного будівництва за адресою АДРЕСА_1 складських приміщень, побутових приміщень, офісного приміщення, вбиральні, 3 навіси, встановлено автозаправне обладнання. При цьому, земельна ділянка ОСОБА_1 Миколаївської міською радою не виділялась, проектна документації з будівництва не розроблялась, збудовані об'єкти у експлуатацію не приймались.
За результатами перевірки посадовими особами відповідача на ім'я ОСОБА_1 винесено припис №22 з вимогою усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом оформлення відповідних документів та заборонити експлуатацію господарських та адміністративних будівель, збудованих без відповідних дозвільних документів.
Крім того, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким зафіксовано, що будівельні роботи з будівництва господарських та адміністративних будівель ОСОБА_1 виконувались без відповідних документів, що надають право виконувати такі роботи та без затвердження проектної документації, порушення передбачені абз.3, п.4 та абз.3 п.6, ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
06.05.14 заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області винесено постанову №28-7/14-2316-14 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого абз.3 п.6, ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 54810 гривень.
Відповідно до передбаченого абз.3 п.6, ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ст.34, 38, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.
Частиною 6 ст.38 Закону заборонено виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.
Частиною 8 ст.39 Закону заборонено експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Позивачка, а ні під час проведення перевірки та притягнення її до відповідальності, а ні під час судового засідання, навіть не заперечувала факт самовільного будівництва та експлуатацію самовільно збудованих об'єктів без прийняття в експлуатацію.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування постанови відповідача про накладення штрафу.
Щодо аргументів позивачки про невірно визначену категорію складності об'єкта, то відповідно до п.7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №557 від 27.04.11, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю.
За результатами перевірки об'єкта будівництва виявлено самочинне виконання будівельних робіт з будівництва та подальшої експлуатації: складів, офісів, автозаправної станції та ін. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», ДБН В.1.2-14-2009, господарські будівлі та адміністративні споруди відносяться до ІІ категорії складності.
Щодо тієї обставини, що в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності помилково зазначена дата « 23.04.2013 р.», замість « 23.04.2014 р.», то на переконання суду, це не є достатньою підставою для скасування постанови.
Всіма іншими матеріалами підтверджується, що зазначений протокол було складено саме в 2014 році. Навіть на зворотної стороні протоколу є посилання на акт перевірки від 23.04.14, припис від 23.04.14, а також відмітка про направлення протоколу позивачці 23.04.14 про її виклик на розгляд справи на 06.05.14.
Відправлення зазначеного протоколу на адресу позивачці підтверджується також квитанцією Укрпошти від 23.04.14.
Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31.01.17
Суддя В.В. Біоносенко