01.02.2017 р. № 814/79/17
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про повернення судового збору по справі за адміністративним позовом Миколаївського міжрайонного управління водного господарства до Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п. "д" ч. 1 Рішення Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 20 від 03.09.2015 року; зобов'язання відповідача винести рішення про скасування п. "д" ч. 1 Рішення Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 20 від 03.09.2015 року та направити копію позивачу, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Миколаївського міжрайонного управління водного господарства до Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п. "д" ч. 1 Рішення Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 20 від 03.09.2015 року; зобов'язання відповідача винести рішення про скасування п. "д" ч. 1 Рішення Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 20 від 03.09.2015 року та направити копію позивачу.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2017 року позовну заяву Миколаївського міжрайонного управління водного господарства повернуто на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства.
При прийнятті рішення судом не було вирішено питання про судові витрати, що стало підставою звернення позивача до суду з заявою про прийняття додаткового судового рішення та призначення судового засідання для вирішення по суті питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 3 частини 1 стастті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
24 січня 2017 року від позивача надійшла заява про повернення судового збору за подання адміністративного позову в сумі 1600 грн.
Ухвалою від 25.01.2017 р. суд призначив розгляд заяви на 01.02.2017 р. Сторони про розгляд заяви повідомлені телефонограмою.
Представник заявника в судове засідання не з"явився, заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно з ч. 3 ст. 168 КАС України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні, не перешкоджає розгляду питання.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір: 1600 гривень (одна тисяча шістьсот гривень) сплачені квитанцією № 1935/з13 від 10.01.2017 року.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи викладене, суми сплаченого судового збору належить повернути позивачу.
Керуючись положеннями статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Заяву представника позивача про повернення судового збору по справі за адміністративним позовом Миколаївського міжрайонного управління водного господарства до Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п. "д" ч. 1 Рішення Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 20 від 03.09.2015 року; зобов'язання відповідача винести рішення про скасування п. "д" ч. 1 Рішення Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 20 від 03.09.2015 року та направити копію позивачу - задовольнити.
Присудити Миколаївському міжрайонному управлінню водного господарства, судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1600 грн., що був сплачений квитанцією № 1935/з13 від 10.01.2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Лебедєва